Справа № 953/6896/22
н/п 1-кп/953/550/23
"01" лютого 2023 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова в залі судового засідання обвинувальний акт, направлений з Харківської обласної прокуратури, за результатами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002633 від 17.08.2022, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який раніше судимий:
- вироком Харківського районного суду Харківської області від 02.09.1996 за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 45 КК України (в редакції 1960 року) звільнений з випробувальним терміном 1 рік, на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.03.1997 повернувся до місць позбавлення волі на термін 3 роки, звільнений 31.03.1999;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 16.02.2001 за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі на 2 роки, на підставі ст. 45 КК України (в редакції 1960 року) звільнений з випробувальним терміном 2 роки, штраф 680 грн.;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 04.04.2003 за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальнім терміном 1 рік;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 14.11.2003 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 2 місяці, звільнений 14.10.2005;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 24.10.2006 за ч. 3 ст. 185, ст. 395, ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 2 місяці, звільнений 30.03.2009;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 31.07.2009 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 4 роки 6 місяців, звільнений 25.02.2013;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 26.02.2014 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 1 місяць;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 10.06.2014 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 7 місяців, звільнений 29.11.2016;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 16.01.2018 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 6 місяців, звільнений 19.06.2020 умовно-достроково, невідбутий термін 11 місяців 13 днів,
зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, -
встановив:
06.12.2022 до Київського районного суду м. Харкова з Харківської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22022220000002633 від 17.08.2022 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Прокурор в судовому засіданні подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 не заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При розгляді клопотання колегією суддів з пояснень обвинуваченого ОСОБА_7 , встановлено, що він показання дають добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів, вислухавши думки учасників процесу, вивчивши матеріали щодо запобіжного заходу, приходить до наступного.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців..
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 14.09.2022 відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 10.11.2022 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.11.2022 відносно ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» до 12.12.2022 включно, без визначення розміру застави.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 09.12.2022 відносно ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 06.02.2023 включно, без визначення розміру застави.
Колегія суддів вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання колегією суддів вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
При розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , колегією суддів враховується, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має вищу освіту, пенсіонер, раніше судимий:
- вироком Харківського районного суду Харківської області від 02.09.1996 за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 45 КК України (в редакції 1960 року) звільнений з випробувальним терміном 1 рік, на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 17.03.1997 повернувся до місць позбавлення волі на термін 3 роки, звільнений 31.03.1999;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 16.02.2001 за ч. 2 ст. 140 КК України (в редакції 1960 року) до позбавлення волі на 2 роки, на підставі ст. 45 КК України (в редакції 1960 року) звільнений з випробувальним терміном 2 роки, штраф 680 грн.;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 04.04.2003 за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальнім терміном 1 рік;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 14.11.2003 за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 2 місяці, звільнений 14.10.2005;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 24.10.2006 за ч. 3 ст. 185, ст. 395, ст. 70, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 2 місяці, звільнений 30.03.2009;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 31.07.2009 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 4 роки 6 місяців, звільнений 25.02.2013;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 26.02.2014 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 1 місяць;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 10.06.2014 за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 7 місяців, звільнений 29.11.2016;
- вироком Печенізького районного суду Харківської області від 16.01.2018 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі терміном на 3 роки 6 місяців, звільнений 19.06.2020 умовно-достроково, невідбутий термін 11 місяців 13 днів,
обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років позбавлення волі.
Колегія суддів зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, колегія суддів бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризиків, колегією суддів встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи дані про особу обвинуваченого та тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, колегія суддів вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема - можливість обвинуваченого переховатися від суду, незаконний вплив на свідків, які на теперішній час не зменшились.
Таким чином, оцінюючи сукупність обставин, передбачених в ст. 178 КПК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.
Колегія суддів враховує позитивні характеристики ОСОБА_7 , проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Будь-яких даних про неможливість ОСОБА_7 перебувати під вартою через стан здоров'я, матеріали, надані суду, не містять та стороною захисту не надані.
При постановленні даної ухвали колегія суддів, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 при продовженні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останньому інкриміновані діяння під час дії воєнного стану.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 193, 194, 206, 331 КПК України, -
Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22022220000002633 від 17.08.2022, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 01 квітня 2023 року включно, без визначення розміру застави.
Встановити строк дії ухвали з 01 лютого 2023 року до 01 квітня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її дію та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3