Справа № 953/12374/21
н/п 2/953/544/23
31 січня 2023 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Зуб Г.А.
за участю секретаря Черниш О.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського Національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії, -
30.06.2021 до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить зобов'язати відповідачів вчинити дії щодо поновлення позивача та членів його родини на квартирному обліку для отримання житла у Харківському гарнізоні в загальній черзі з 12.09.1994р., в першочерговій черзі з 16.08.2011р., та в списку позачергового отримання житла з 20.09.2011р. з урахуванням права на додаткову житлову площу, а стягнути судові витрати у зв'язку із розглядом адміністративної справи в розмірі 3350,44 грн., та за подачу вказаного позову.
В обґрунтування позовних вимог посилається на наступне. Позивач є ветераном військової служби, та з 1991 року по 2016 рік перебував на квартирному обліку у Збройних Силах. 11.10.2016 позивач отримав ордер для постійного проживання у двокімнатній ізольованій квартирі АДРЕСА_1 , житлової площі 44,9 кв.м. на п'ять членів сім'ї у будинку АДРЕСА_2 . Разом з ордером позивачу було надано витяг з протоколу міської громадської комісії з житлових питань від 30.09.2016 №17, де було вказано, що позивач знімається із квартирного обліку Харківського гарнізону. 02.11.2016 позивачем була відправлена на ім'я начальника ХНУ Повітряних Сил ім. І. Кожедуба з проханням залишити позивача на квартирному обліку у зв'язку із не поліпшенням своїх житлових умов та порушенням законним прав та інтересів стосовно позивача та членів його багатодітної сім'ї. 02.12.2016 на адресу позивача надійшла відповідь в якій зазначено, що позивач знятий з квартирного обліку як особи, що потребує поліпшення житлових умов на основі протоколу засідання житлової к5омісії ХНУПС від 24.10.2016 №14. Не погодившись з вказаним, 02.03.2017 позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом, Та у продовж 2017-2020 рр. вирішувалось питання за якою юрисдикцією має вирішуватись вказаний спір. 23.06.2020 Верховний суд по справі №638/5483/17 ухвалив вирішувати спір позивача у цивільному порядку. Позивач вважає, що відповідачі зняли позивача та його сім'ю з квартирного обліку незаконно, чим порушено конституційні права позивача, оскільки не здійснено перевірку житлових умов позивача, не запрошено позивача на засідання житлової комісії, та згоду на зняття з обліку позивач та члени його сім'ї не надавали. Також позивач зазначив, що він отримав двокімнатну квартиру площею ізольованих кімнат 22,1 та 22,8 кв.м., та на одну людину приходиться 7,6 кв.м., що суперечить встановленій нормі. За вказаних обставин, відповідачі позбавили законних прав та інтересів позивача, що і стало підставою для звернення до суду.
Представником відповідача КЕВ м. Харкова подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що до повноважень КЕВ м. Харкова не входить відновлення на квартирному обліку, та позивач був забезпечений жилою площею згідно норми постанови виконавчого комітету Харківської обласної ради народних депутатів та Президіуму обласної ради профспілок від 11.01.1985 №5.
Позивачем надано відповідь на відзив, в якому він просить задовольнити позов посилаючись на те, що доводи відповідача є безпідставними, та відповідачу надано право перевірки законної прийнятих житловою комісією рішень відповідно до наказу МО України від 30.11.2011 №737.
Позивач в судове засідання не з'явився, повідомлявся у встановленому законом порядку, надав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити, та при ухваленні рішення просив врахувати висновки викладені в постанові ВП ВС від 08.06.2022 по справі №362/643/21.
Від представника відповідача КЕВ м. Харкова надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника, та в задоволенні позову просив відмовити.
Від представника відповідача ХНУПС ім. Івана Кожедуба надійшла до суду заява про розгляд справи за відсутності представника університету, та вказав, що університет позов не визнає, та вважає його необґрунтованим.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, та за наявними в справі доказами.
30.06.2021 до суду надійшла вказана позовна заява, та розподілена судді Зуб Г.А.
Ухвалою судді від 10.08.2021 вказану позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу 10-денного строку для усунення недоліків.
Ухвалою судді від 17.08.2021 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження в ній за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою суду від 19.11.2021 задоволено клопотання позивача про надання копій облікових справ.
Ухвалою суду від 17.02.2022 закрито підготовче провадження по справі, та справу призначено до судового розгляду по суті.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в ЗСУ, та з 1991 року по 2016 рік перебував на квартирному обліку.
Відповідно до витягу із наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача ЗСУ (по особовому складу) від 18.07.2011 за №459, позивача було звільнено з військової служби у запас за станом здоров'я.
Відповідно до витягу з протоколу міської громадської комісії з житлових питань №17 від 30.09.2016 позивачу та його сім'ї на 5 осіб виділено двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_3 зі зняттям з квартирного обліку.
02.11.2016 позивач звернувся на адресу Відповідача із заявою про залишення його на квартирному обліку, на що отримав відповідь, в якій повторно повідомлено про зняття позивача з квартирного обліку у зв'язку з отриманням житловою площею у м. Харкові.
Таким чином, позивач перебував на квартирному обліку у Харківському гарнізоні та отримав ордер для постійного проживання в двокімнатній ізольованій квартирі, у зв'язку з чим був знятий із квартирного обліку Харківського гарнізону. Позивач вважає, що надана квартира за розміром не відповідає складу його сім'ї. Відтак, позивач із своєю сім'єю не поліпшив свої житлові умови, та має намір отримати житло більше за розміром, тому вважає дії відповідачів протиправними.
У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду за захистом свого права в порядку адміністративного судочинства, однак постановою Верховного суду від 23.06.2020 ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.02.2018р. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2018р. залишено
без змін, якими провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).
Велика Палата Верховного Суду у пункті 82 постанови від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22) дійшла висновку, що спори щодо оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій є спорами з приводу проходження позивачами військової служби як різновиду служби публічної. Такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів.
Однак, Велика Палата Верховного Суду у пункті 77 постанови від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21 (провадження № 14-32цс22) дійшла висновку, що з огляду на припис частини другої статті 239 КАС України за наявності чинної ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 4 квітня 2018 року про закриття провадження в адміністративній справі № 825/1347/18, яку залишив без змін Київський апеляційний адміністративний суд згідно з постановою від 4 червня 2018 року, закриття провадження у справі № 362/643/21 за пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України поставило під загрозу сутність гарантованих Конвенцією прав позивача на доступ до суду та на ефективний засіб юридичного захисту. Тому вирішення цього спору слід продовжити за правилами цивільного судочинства.
За вказаних обставин, враховуючи, що за правилами КАС України провадження у справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) за позовом позивача, тому суд з огляду на висновки ВП ВС у наведеній постанові вважає за необхідно продовжити розгляд даної справи в порядку ЦПК України з метою недопущення порушення прав позивача.
Відповідно до частин першої, другої статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
Крім того, статтею 48 Конституції України встановлено, що кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що охоплює достатнє харчування, одяг, житло.
Отже, право на житло, гарантоване статтею 47 Конституції України, пов'язане з правом на достатній життєвий рівень (стаття 48Конституції України), яке, окрім достатнього харчування й одягу, охоплює також достатнє житло для кожного. Держава з метою реалізації громадянами права на житло відповідно до частини другої статті 47 Конституції України створює умови доступу до житла належного (достатнього) рівня шляхом надання права на одержання в користування жилого приміщення в будинках державного чи комунального житлового фонду саме громадянам, які потребують соціального захисту.
Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок (ст. ст. 31 ч.1, 34 ч.1 ЖК Української РСР).
Держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Норма жилої площі в Українській РСР встановлюється врозмірі 13,65 квадратного метру на одну особу. Жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. Жиле приміщення, що надається громадянам для проживання, має бути благоустроєним стосовно до умов даного населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам (ст. 47 ч.1, 48 ч.1, 50 ч.1 ЖК Української РСР).
Відповідно до п. 53 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень в Українській РСР» жиле приміщення надається громадянам у межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.
Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців та членів їх сімей визначено Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 (далі - Порядок).
За змістом пунктів 22, 25 та 29 Порядку № 1081 облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. На кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа. Облікова справа зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку, а після надання йому житла для постійного проживання протягом п'яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом - в квартирно-експлуатаційному органі. Військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла.
Відповідно до пунктів 22, 23, 24, 25 Порядку, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов, ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах. Військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. У рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави зарахування на облік, вид черговості, а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік. На кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа.
Згідно пунктів 31, 32 Порядку, житлові приміщення надаються тільки військовослужбовцям, які перебувають на обліку, крім випадків, передбачених законодавством.
Військовослужбовцям житло надається згідно з чергою. Черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Згідно з пунктом 3.12 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членів їх сімей житловим приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06 жовтня 2006 року № 577 (діючої на момент звільнення позивача з військової служби) військовослужбовці знімаються з обліку в цьому населеному пункті в разі: поліпшення житлових умов, унаслідок чого зникла потреба в наданні житла; переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік; в інших випадках, передбачених законодавством.
Отже, вищенаведеним, передбачано підстави для залишення позивача на обліку громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, з огляду на його звільнення у запас та наявністю у нього більше 20 років календарної вислуги.
Згідно із ст.34 ЖК України потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які, зокрема, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
У статті 40 ЖК Української РСР визначено, що громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче рівня, визначеного Постановою № 5 від 11.01.1985 виконавчого комітету Харківської обласної ради та Президії Обласної ради професійних рад.
Так, відповідно до Постанови №5 від 11.01.1985 року виконавчого комітету Харківської обласної ради та Президії обласної ради професійних рад, рівень середньої забезпеченості громадян житловою площею, як мінімальний розмір наданих жилих приміщень, визнаний як 8,3 кв.м. Наявність чи відсутність підстав для прийняття на квартирний облік визначається шляхом ділення розміру жилої площі, яку займає відповідна сім'я, на кількість спільно мешкаючих та зареєстрованих членів сім'ї. Якщо отриманий результат буде менш ніж встановлений мінімум, дана родина визнається такою, що потребує поліпшення житлових умов відповідно до пп. 1 п. 13 Правил.
Як зазначено вище, позивачем було отримано ордер на двокімнатну квартиру АДРЕСА_4 на себе та свою родину (дружину, та трьох доньок: 1993 р.н., 2006 р.н. та 2012 р.н.), тобто на одну особу приходиться 8,98 кв.м., а тому позивач та його сім'я житловою площею, за нормами міста Харкова, забезпечені.
Щодо застосування ч.5 ст.40 ЖК УРСР суд зазначає, що витягом з протоколу міської громадської комісії з житлових питань №17 від 30.09.2016, який позивач надав до суду самостійно, передбачено надання квартири позивачу та його родині зі зняттям із квартирного обліку, а тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими. Право на отримання додаткової площі передбачено ст. 49 ЖК, підстав для її отримання позивачем не наведено, та позивач має дітей однієї статі, та різниці в їх віці не є підставою для отримання додаткової площі.
За вказаних обставин, судом встановлено, що при зарахуванні позивача у чергу на отримання житла та під час його перебування на квартирному обліку будь-яких порушень допущено не було, під час проходження військової служби та на момент звільнення позивач перебував на обліку для поліпшення житлових умов з 1991 року, вислуга років
у Збройних Силах України становить 24 повних календарних років 11 місяців, та в 2016 році позивач отримав квартиру з розрахунку 8,98 кв.м. на кожну особу, що за нормами міста Харкова, є поліпшенням житлових умов, а тому наявні підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, а від так суд приходить до висновку, що вимоги позивача про поновлення на квартирному обліку як особи, що потребує поліпшення житлових умов в позачерговому порядку, не підлягають задоволенню, як необґрунтовані та безпідставні, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 4,5, 12,13, 133, 137,141, 259, 264,265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківського Національного університету Повітряних Сил ім. І. Кожедуба, квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.
Судові витрати компенсувати за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , місцеперебування: АДРЕСА_5 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 .
Відповідач - Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба, місцезнаходження: м. Харків, вул. Сумська, 77/79, код ЄДРПОУ 24980799.
Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова Міністерства оборони України, місцеперебування: м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 61, код ЄДРПОУ 07923280.
Повний текст рішення виготовлено 31 січня 2023 року.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ