Справа № 191/131/23
Провадження № 1-в/191/17/23
іменем України
13 лютого 2023 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника Синельниківської ВК № 94 - ОСОБА_4
засудженого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України,
11.01.2023 року на адресу суду надійшло клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
В судовому засіданні засуджений клопотання підтримав та просив задовольни.
У судовому засіданні представник СВК № 94 заперечував проти задоволення клопотання.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, а також враховуючи думку, встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 відбуває покарання у ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)» у Дніпропетровській області з 16.12.2020 року, засуджений: вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.08.2020 року за ст.187 ч.1 КК України до 6 років позбавлення волі, вирок набрав законної сили 11.11.2022 року; вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.02.2022 року за ст..190 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим за вироком від 12.02.2020 року та остаточно до відбуття 6 років позбавлення волі. На підставі ст..72 ч.5 КК України зараховано у строк покарання час попереднього ув'язнення з 07.02.2017 року по 10.02.2017 року з розрахунку, що одному дню попереднього ув'язнення відповідають два дні позбавлення волі. Початок строку - 11.06.2019 року, кінець строку 05.06.2025 року.
В матеріалах справи є протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 11.06.2019 року, з якого вбачається, що час фактичного затримання ОСОБА_5 - 11 червня 2019 року 14 год. 15 хв.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України, вирок та ухвала суду, що набрали законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
При розгляді клопотання засудженого суд враховує висновок Великої Палати ВС від 29.08.2018 року. Так, Постановою Верховного Суду, було визначено застосування норми права, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України (зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання). Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час вирішення судом питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі. Якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII- є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.
Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, матеріалами справи підтверджується те, що ОСОБА_5 засуджений за вчинення ним кримінального правопорушення після 21 червня 2017 року, тому під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 2046-VIII (пряма дія Закону № 2046 -VIII), тобто в редакції закону, яка діяла після 21.06.2017 року.
Доказу перебування ОСОБА_5 в установах попереднього ув'язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді іншого кримінального провадження за злочин, вчинений ним до 21 червня 2017 року, суду не надано.
Суд вважає, що у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування в строк відбутого покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, слід відмовити, оскільки засуджений не є особою на яку розповсюджується дія ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 р., яка набула чинності 24.12.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 539 КПК України, ч. 5 ст. 72 КК України, суд, -
У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 про зарахування йому строку попереднього ув'язнення у строк покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, відмовити.
Копію ухвали направити в ДУ «Синельниківська виправна колонія (№94)», засудженому, прокурору Синельниківської окружної прокуратури для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом семи днів з моменту її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення.
Суддя ОСОБА_1