Єдиний унікальний номер 205/3890/20
1-кп/205/192/22
14 лютого 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040690001058 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
в режимі відеоконференції захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 289 КК України.
В судовому засіданні прокурором було заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 в межах граничного строку, встановленого чинним КПК України, посилаючись на те, що ризики, які були підставою для обрання йому саме такого запобіжного заходу під час досудового розслідування не змінилися, окрім того, перебуваючи на свободі, останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення. Також, зазначив, що на розгляді в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська знаходиться обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 за ч.2 ст.186 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, оскільки вказав, що ризики, перелічені прокурором не підтверджені будь-якими доказами та просив застосувати до обвинуваченого запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши доводи прокурора, обвинуваченого, його захисника, приходить до наступного висновку.
Згідно статті 331 КПК України під час судового розгляду, суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги статті 177 КПК України, а саме, те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Вирішуючи питання наявності ризиків стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , з огляду на невідворотність та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією майна або без такої, суд вважає реальним ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризик переховування від суду, оскільки наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнаними, як менш небезпечними, ніж покарання та процедура його відбування.
Відтак, на даний час продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Як вбачається з матеріалів обвинувального акту, обвинувачений ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, судимість за які, не знята та не погашена у встановленому законом порядку.
Також, суд бере до уваги, що дане кримінальне правопорушення було скоєно в період знаходження на розгляді в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська обвинувального акту відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України, тому існує ризик продовження скоєння обвинуваченим кримінальних правопорушень.
Крім того, в судовому засіданні на теперішній час не допитаний свідок ОСОБА_6 , а тому існує ризик впливу на даного свідка.
Разом з тим, будь-яких даних про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено, та на переконання суду, буде недостатнім для запобігання зазначених ризиків.
Також, судом враховано тривалий строк тримання під вартою обвинуваченого, однак за наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, на які посилається прокурор, зміна діючого запобіжного заходу на більш м'який, на переконання суду, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, що у повному обсязі узгоджується з практикою ЄСПЛ, який у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року зазначив, що обмеження в свободі є виправданим за наявності суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Крім того, судом враховано і діючий в Україні правовий режим воєнного стану та географічну близькість тимчасово окупованих територій, що в своїй сукупності свідчить про наявність реальної можливості у обвинуваченого почати переховуватися від суду шляхом виїзду на вказані території, де на даний час відсутній контроль правоохоронних органів України за процесуальною поведінкою осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, забезпечення виконання ним процесуальних рішень, з урахуванням цілей п.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, суд вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.110, 177, 182, 183, 369, 371 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24-00 години 13 квітня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до судової палати з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_1