09.02.2023 Єдиний унікальний номер 205/10802/19
1-кп/205/125/23
09 лютого 2023 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро об'єднані кримінальні провадженні №12019040690003797, №12019040690003796 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червоний Маяк Бериславського району Херсонської області, громадянина України, який має середню освіту, розлученого, офіційно непрацевлаштованого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 судимості не має:
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
за участю учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
ОСОБА_3 , згідно рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська, від 28 листопада 2012 року, зобов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_5 , на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 12.09.2012 року і до повноліття дітей.
Маючи відомості про необхідність сплати присуджених судом аліментів з моменту набрання сили рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська, починаючи з 05 червня 2015 року по 01 грудня 2019 року ОСОБА_3 виплат не здійснював.
Так, ОСОБА_3 , 05 червня 2015 року був засуджений за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 164 КК України, за ухилення від сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_5 , тобто був належним чином попереджений про кримінальну відповідальність у разі невиплати їм встановлених рішенням суду коштів - аліментів. Однак продовжував ухилятися від виплати установлених судів коштів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , будучи офіційно працевлаштованим у період з 01.04.2019 року по 01.12.2019 року почав злісно ухилятися від сплати встановлених рішенням суду коштів - аліментів, іншої будь-якої матеріальної допомоги не надавав, достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи намір, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей, тривалий час не виконував в добровільному порядку покладені на нього судовим рішенням зобов'язання по виплаті аліментів, на виклики та попередження державного виконавця про необхідність виконання обов'язку по сплаті аліментів та можливість притягнення до кримінальної відповідальності не реагував, продовжуючи ухилятись від сплати аліментів на користь ОСОБА_5 , на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_3 аліменти тривалий період не виплачував, подарунків не дарував та іншої матеріальної допомоги дитині не надавав, в результаті чого утворив заборгованість по сплаті аліментів за період злісного ухилення з 01.04.2019 року до 01.12.2019 року в сумі 29187 гривень 34 копійки, а саме:
квітень 2019 року - 3530 гривень, травень 2019 року - 3522,67 гривень, червень 2019 року - 3627,33 гривень, липень 2019 року - 3762 гривень, серпень 2019 року - 3667,33 гривень, вересень 2019 року - 3692,67 гривень, жовтень 2019 року 3692,67 гривень, листопад 2019 року - 3692,67 гривень, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, а загальна сума заборгованості складає за весь період ухилення від сплати аліментів згідно довідки - розрахунок Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ становить 164988 гривень 20 копійок.
Так, заборгованість за період часу з 01.04.2019 року до 01.12.2019 року склала 29187 гривень 34 копійки.
Окрім того, ОСОБА_3 , згідно рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська, від 21 листопада 2014 року, зобов'язаний виплачувати на користь ОСОБА_8 , на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1000 гривень, починаючи з 17 жовтня 2014 року до досягнення дитиною повноліття.
Маючи відомості про необхідність сплати присуджених судом аліментів з моменту набрання сили рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська, починаючи з 17 жовтня 2014 року по 01 грудня 2019 року ОСОБА_3 виплат не здійснював.
Так, ОСОБА_3 , в вересні 2016 року був належним чином попереджений про кримінальну відповідальність у разі невиплати їм встановлених рішенням суду коштів - аліментів. Однак продовжував ухилятися від виплати установлених судом коштів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_5 , будучи офіційно працевлаштованим у період з 01.04.2019 року по 01.12.2019 року почав злісно ухилятися від сплати встановлених рішенням суду коштів - аліментів, іншої будь-якої матеріальної допомоги не надавав, достовірно знаючи про необхідність виплати аліментів, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки, маючи намір, спрямований на злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, тривалий час не виконував в добровільному порядку покладені на нього судовим рішенням зобов'язання по виплаті аліментів, на виклики та попередження державного виконавця про необхідність виконання обов'язку по сплаті аліментів та можливість притягнення до кримінальної відповідальності не реагував, продовжуючи ухилятись від сплати аліментів на користь ОСОБА_8 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . ОСОБА_3 аліменти тривалий період не виплачував, подарунків не дарував та іншої матеріальної допомоги дитині не надавав, в результаті чого утворив заборгованість по сплаті аліментів за період злісного ухилення з 01.04.2019 року до 01.12.2019 року в сумі 8334 гривень, а саме :
квітень 2019 року - 1013 гривень, травень 2019 року - 1013 гривень, червень 2019 року - 1013 гривень, липень 2019 року - 1059 гривень, серпень 2019 року - 1059 гривень, вересень 2019 року - 1059 гривень, жовтень 2019 року - 1059 гривень, листопад 2019 року - 1059 гривень, що сукупно перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, а загальна сума заборгованості складає за весь період ухилення від сплати аліментів згідно довідки - розрахунок Новокодацького ВДВС міста Дніпра ГТУЮ становить 59885 гривень 34 копійки.
Так, заборгованість за період часу з 01.04.2019 року до 01.12.2019 року склала 8334 гривень.
Умисні дії ОСОБА_3 , що виразилися у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), тобто кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, заявив про розкаяння та осуд своїх дій, повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та просив суд, при судовому розгляді застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України, не досліджуючи зібрані у кримінальному провадженні докази, на підтвердження обставин, викладених в обвинувальному акті, обмежуючись лише його допитом та дослідженням матеріалів, що характеризують її особу.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, посилаючись на недоцільність дослідження доказів щодо усіх обставин обвинувачення у зв'язку з повним їх визнанням та підтвердженням у судовому засіданні самим обвинуваченим ОСОБА_3 .
Від потерпілої ОСОБА_10 надійшла заява про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 без її участі, міру покарання просила призначити на розсуд суду.
Від потерпілої ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_3 без її участі, повідомила, що борг по аліментам ОСОБА_3 не виплачений, міру покарання просила призначити на розсуд суду.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав, суми заборгованості підтвердив та пояснив, що він був обізнаний про судові рішення, якими з нього було стягнуто аліменти на користь потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на утримання неповнолітніх дітей, проте аліменти він не сплачував через нестабільність заробітків та відсутність постійної роботи. Зазначив, що в подальшому має намір сплатити заборгованість.
Також ОСОБА_3 пояснив, що будучи повідомленим про день та час судового засідання по даному кримінальному провадженню, а саме на 17 грудня 2020 року, він не з'явився у судове засідання, оскільки вирішив поїхати у Херсонську область, де певний час проживав у селі Черовний Маяк Бериславського району. Про свій від'їзд він не повідомив ні суду, ні прокурору, розуміючи, що відносно нього здійснюється судове провадження. В подальшому він повернувся до міста Дніпро, де проживав по АДРЕСА_2 , проте також не повідомляв ні суд, ні прокурора про зміну місця свого перебування.
Судом, роз'яснені обвинуваченому наслідки застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, а саме позбавлення його можливості оскаржити в апеляційному порядку визнані ним обставини кримінального правопорушення, а також перевірено правильність розуміння ним цих обставин та добровільність його позиції.
З урахуванням повного визнання своє винуватості, визнання та підтвердження обвинуваченим всіх обставин кримінального правопорушення, викладених у обвинувальному акті, з урахуванням думок усіх учасників судового розгляду та відсутності від них заперечень, суд вважає можливим застосувати положення ч. 3 ст. 349 КПК України та визнати недоцільним дослідження доказів на підтвердження винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні ним інкримінованих стороною обвинувачення кримінальних правопорушень, обмежившись лише дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого.
Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду.
Обставинами, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.
Згідно п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно ч.2 ст.49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 , будучи належим чином повідомленим про дату та час розгляду, у судові засідання не з'являвся, примусові приводи останнього у судові засідання не виконані у зв'язку з відсутністю останнього за місцем проживання, через що ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2020 року ОСОБА_3 було оголошено у розшук та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року судове провадження з розгляду об'єднаних кримінальних проваджень №12019040690003797, №12019040690003796 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України було відновлено.
Натомість, у зв'язку із неявкою обвинуваченого у судові засідання та невиконання примусового приводу останнього у судові засідання, ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25 січня 2021 року ОСОБА_3 було повторно оголошено у розшук та зупинено провадження у справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 лютого 2023 року судове провадження з розгляду об'єднаних кримінальних проваджень №12019040690003797, №12019040690003796 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України було відновлено.
Окрім того, судом враховується, що обвинувачений ОСОБА_3 виклики суду ігнорував, не з'являвся у призначені судові засідання, через що був оголошений у розшук, та не повідомивши суд поїхав за межі міста та повернувшись до м.Дніпра через декілька місяців також не повідомив суд.
Отже, у зв'язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_3 ухилявся від суду, у зв'язку з чим двічі перебував у розшуку в період з 04.06.2020 року по 28.09.2020 року та з 25.01.2021 року по 09.02.2023 року, суд приходить до висновку, що перебіг давності вчинення ним кримінальних правопорушень був зупинений у зазначений період, отже, строк давності, отже положення ст. 49 КК України віднесено ОСОБА_3 не можуть бути застосовані.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним діянь, які відноситься до категорії кримінальних проступків, данні про особу обвинуваченого, який на обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться, офіційно непрацевлаштований, за місцем мешкання характеризується задовільно, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, вважає, що необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 , а також для попередження нових кримінальних правопорушень, йому слід призначити покарання у вигляді громадських робіт.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільного позову по кримінальному провадженню не заявлено. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити йому покарання у вигляді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржено, з урахуванням положень ч. 2 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до судової палати по кримінальним справам Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1