Справа №201/842/23
Провадження № 3/201/617/2023
13 лютого 2023 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батманова В.В., за участю прокурора Голушко В.В., адвоката Зоц А.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, яка надійшла з управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо» Дніпровської міської ради головним бухгалтером, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП,
19.01.2023 старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах відділу Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України капітаном поліції Гімбіцьким М.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 82 від 19 січня 2023 року, суть адміністративного правопорушення полягає у тому, що ОСОБА_1 , як член комісії з питань преміювання працівників КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» Дніпровської міської ради, будучи, згідно п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, суб'єктом на якого поширюється дія цього Закону, приймаючи участь у засіданні комісії з питань преміювання працівників КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» Дніпровської міської ради не вжила заходи щодо недопущення виникнення реального конфлікту інтересів, в порушення вимог ст.ст. 28, 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановленому законом випадку колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів - комісію з питань преміювання працівників КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» Дніпровської міської ради, перед проведенням оцінювання особистого внеску у підсумки діяльності театру, загальні результати роботи та визначення собі розміру премії за результатами роботи у травні 2021 року. Своїми умисними діями вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні не визнала свою вину та просила закрити справу про адміністративне правопорушення в зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП з огляду на наступне.
ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки члена комісії з питань преміювання, не являється суб'єктом правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, так як не наділена організаційно-розпорядчими функціями, так як ні вона, ні комісія не приймає жодних рішень про виплату премії, а лише рекомендує керівникові театру виплатити премії в тому чи іншому розмірі. Кінцеве рішення приймає керівник театру і саме він наділений функціями, які притаманні суб'єкту на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції». Вважає, що виконуючи обов'язки члена комісії з питань преміювання вона не діяла в умовах реального конфлікту інтересів, а тому і не вживала заходів про повідомлення про конфлікт інтересів.
Адвокат - Зоц А.О. підтримала позицію ОСОБА_1 , просила закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно останньої за відсутності події та складу правопорушення.
Прокурор Голушко В.В. вважала, що протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою законом на такі дії особою, із дотриманням ст. 254, 256 КУпАП, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй правопорушення доведена у повному обсязі і підтверджується наявними у справі належними і допустимими доказами, а тому просила визнати останню винною і призначити адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, надала суду відповідний висновок.
Заслухавши міркування прокурора ОСОБА_2 , адвоката Зоц А.О. пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні останнього, якому інкримінується вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, приходжу до наступного.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Виходячи з принципу верховенства права конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.
При чому ЄСПЛ у справі «AllenetdeRibemont v. France» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчинення адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
За положеннями ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (абз. 1 ст. 251 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП (абз. 2 ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення, суб'єктом, який його склав, повинні підтверджуватись іншими зібраними цим суб'єктом доказами.
Статут КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» Дніпровської міської ради згідно якого театр являється юридичною особою власником якої є територіальна громада міста Дніпра. Керівництво театром здійснює одноосібно директор - художній керівник, який розпоряджається коштами театру у відповідності до вимог чинного законодавства. Права та обов'язки працівників і адміністрації театру визначаються колективним договором.
Відповідно до додатку до колективного договору, а саме: «Положення про преміювання робітників», визначено, що премії виплачуються за рахунок економії коштів передбачених на оплату праці та коштів з власних доходів театру (п. 2.1). Премії визначаються з огляду на виконання службових обов'язків, дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, виконання наказів директора, досягнення в роботі, тощо. Преміювання може здійснюватися за підсумками роботи за місяць, визначається у відсотках від посадового окладу або у фіксований грошовій сумі. Розмір премії визначає комісія з преміювання та затверджується наказом директора (п. 5.1. 5.2). Розмір премії залежить від персонального внеску працівника, наявної економії фонду заробітної плати по театру, наявних власних коштів (п. 5.3).
Наказ КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» Дніпровської міської ради № 52 від 17.08.2020, яким затверджено склад комісії з питань преміювання працівників, у яку ввійшла і ОСОБА_1 , як член комісії.
Протокол засідання комісії по преміюванню № 4 від 24.05.2021 згідно якого були присутні вісім членів комісії, в тому числі і ОСОБА_1 , як член комісії, які заслухали інформації головного бухгалтера щодо наявності коштів для преміювання, а також членів комісії щодо визначення розмірів премій та вирішили визначити премії у розмірі 100 % посадового окладу адміністративному персоналу театру, в склад якого входить і ОСОБА_1 , а також премії у фіксованому розмірі художньому та артистичному персоналу. Наказом директора театру № 15 від 25.05.2021 про преміювання працівників в розмірах визначених комісією, затверджено розмір премій.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП настає у разі вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»:
потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що: по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій, на відміну від потенційного конфлікту інтересів, де достатньо встановити лише сам факт існування приватного інтересу, який може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень.
Таким чином, для встановлення факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, особа, яка здійснює правозастосовну діяльність, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, має встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Беручи до уваги визначення поняття «реальний конфлікт інтересів», згідно з яким він можливий при прийнятті рішення, а також роль окремої особи при прийнятті рішення колегіальним органом, можна констатувати, що голосування окремою особою само по собі не може створювати безпосередній причинно-наслідковий зв'язок між її діями та юридичними наслідками у формі прийнятого рішення колегіальним органом.
Без наявності хоча б одного з фактів цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає. Встановлення цих фактів має бути відображено в протоколі про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, та, відповідно, в постанові суду.
Вирішуючи питання про наявність або відсутність у ОСОБА_1 , як члена комісії з питань преміювання працівників КЗК «Дніпровський драматичний молодіжний театр «Віримо!» Дніпровської міської ради реального конфлікту інтересів при визначені розміру премії за результати роботи у травні 2021 року, слід виходити із встановлених в порядку ст. 280 КУпАП обставин справи та відповідних нормативно-правових актів, що регламентують діяльність такої посадової особи і її обов'язки із запобігання корупції.
Під час судового розгляду встановлено, що рішення про преміювання працівників театру за травень 2021 року приймалось в межах наявного розміру фонду заробітної плати та власних доходів, які дозволяють преміювати працівників, що видно з протоколу засідання та відповідає вимогам Положення про преміювання.
Також в судовому засіданні встановлено, що преміювання всього адміністративного персоналу здійснено в однаковому розмірі 100% від посадового окладу, що видно з додатку протоколу засідання.
Враховуючи викладене вважаю, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, як і б беззаперечно свідчили, що при прийнятті рішення про преміювання існував реальний вплив на об'єктивність або неупередженість ОСОБА_1 , тобто існував реальний конфлікт інтересів.
Оскільки ч. 1 ст. 172-7 КУпАП передбачає відповідальність лише за неповідомлення про реальний, а не потенційний, конфлікт інтересів, а в судовому засіданні встановлено відсутність реального конфлікту інтересів, то провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, за відсутністю в її діях складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Батманова