ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа № 201/468/23
Провадження № 1-кс/201/114/2023
12 січня 2023 р. м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 22022050000006401, внесеному до ЄРДР 07.11.2022 р. відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк Донецької області, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1КК України,-
До суду надійшло клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу 3 управління ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях ОСОБА_5 погодженого прокурором Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлюючи вищенаведені обставини, діючи умисно, у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 19.11.2018, був обраний на так званих «виборах до народної ради ДНР» так званим «депутатом народної ради ДНР». 19.09.2022 (більш точний час органом досудового розслідування не встановлено) до «голови ДНР» ОСОБА_7 (стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження) головою так званої «громадської палати ДНР» ОСОБА_8 (стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження) з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, направлено звернення з ініціативою проведення на тимчасово окупованій території Донецької області так званого «референдуму» з питання приєднання до Російської Федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці РФ (далі за текстом - референдум). На підставі вказаного звернення, 20.09.2022 у м. Донецьк (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлені) головою «народної ради ДНР» ОСОБА_9 (стосовно якого досудове розслідування триває в рамках іншого кримінального провадження) скликано та проведено позачергове 8 засідання так званої «народної ради ДНР», у якому прийняв участь ОСОБА_4 , під час якого винесено на розгляд та прийнято так званий «Закон «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта РФ» і постанову про призначення такого «референдуму», а ОСОБА_7 , як «голова ДНР», підписав даний «закон», чим ввів його у дію. ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, як «депутат народної ради ДНР» проголосував за його прийняття. У подальшому, не пізніше 20.09.2022, на виконання вказаного документу так званою «Центральною виборчою комісією ДНР» (стосовно голови та членів якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) організовано процес проведення зазначеного «референдуму», запланованого з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Донецької області та на так званих «закордонних дільницях» на території рф, який фактично розпочався о 08 годині 00 хвилин 23.09.2022 та закінчився 27.09.2022 о 20 годині 00 хвилин. Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
Участь громадянина України в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території.
За вищевказаних обставин, 20.09.2022 у м. Донецьк (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_9 скликано та проведено позачергове засідання так званої «народної ради ДНР», у якому прийняв участь ОСОБА_4 , під час якого винесено на розгляд та прийнято так званий «Закон «О референдуме Донецкой Народной Республики по вопросу о вхождении в состав Российской Федерации на правах субъекта РФ» і постанову про призначення такого незаконного «референдуму», а ОСОБА_7 , як «голова ДНР», підписав даний «закон», чим ввів його у дію. ОСОБА_4 , діючи умисно, з метою організації незаконного «референдуму», як «депутат народної ради ДНР» проголосував за його прийняття. У подальшому, не пізніше 20.09.2022, на виконання вказаного документу так званою «Центральною виборчою комісією ДНР» (стосовно голови та членів якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) організовано процес проведення зазначеного незаконного «референдуму», запланованого з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Донецької області та на так званих «закордонних дільницях» на території рф, який фактично розпочався о 08 годині 00 хвилин 23.09.2022 та закінчився 27.09.2022 о 20 годині 00 хвилин.
Таким чином, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється в участі в організації незаконного референдуму на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.
07.11.2022 постановою прокурора матеріали кримінального провадження № 22022050000005043 від 23.09.2022 відносно підозрюваного ОСОБА_4 виділено в окреме кримінальне провадження № 22022050000006401 від 07.11.2022.
Жодного разу у призначений час громадянин України ОСОБА_4 у призначене місце не з'явився, про неможливість та причини неприбуття не повідомив
В судовому засіданні прокурор просив суд клопотання задовольнити.
Вислухавши думку прокурора дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення поданого клопотання, слідчий суддя доходить до наступних правових висновків.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
оглядом від 23.09.2022 відеозапису у мережі Інтернет із процесом голосування депутатів так званої «народної ради ДНР», де присутній
ОСОБА_7 як «голова ДНР», котрий висунув на розгляд т. зв. «закон» про проведення «референдуму»;
оглядом мережі інтернет від 23.09.2022 із відомостями про обрання так званих «депутатов народного совета ДНР»;
оглядом від 14.10.2022 відеозапису у мережі Інтернет із урочистим підписанням т. зв. «Договора между Российской Федерацией и Донецкой Народной Республикой о принятии в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта» між президентом рф та ОСОБА_7 як «головою ДНР»;
оглядом мережі Інтернет від 25.10.2022 із публікацією т. зв. «Договора между Российской Федерацией и Донецкой Народной Республикой о принятии в Российскую Федерацию Донецкой Народной Республики и образовании в составе Российской Федерации нового субъекта от 30 сентября 2022 года (ратифицирован Федеральным законом от 4 октября 2022 года № 372-ФЗ, вступил в силу 5 октября 2022 года, письмо МИД России от 05.10.2022 № 19696/дп)»
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII - далі Закон, воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно статті 10 Закону, у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Статтею 12-2 Закону визначено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Крім того, стаття 26 Закону визначає, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Згідно із ч. 1 ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Положеннями ч. 3 ст. 197 КПК України визначено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Клопотання слідчого є належним чином вмотивованим та обґрунтованим.
На виконання вимог частин 3 та 5 ст. 199 КПК України слідчий та прокурор довели, що заявлені раніше при обранні запобіжного заходу ризики не зменшились і є обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладених ризиків, які існують, особи обвинуваченого, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 615, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Після затримання підозрюваного ОСОБА_4 , і не пізніше ніж через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляється ухвала.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваному який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали суду буде складений і оголошений о 09 год.10 хв. 13 січня 2023 р.
Слідчий суддя
Жовтневого районного суду
м.Дніпропетровська ОСОБА_1