Справа № 201/883/23
Провадження № 1-кс/201/349/2023
іменем України
02.02.2023 р. м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , представника адвоката ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 від 16.01.2023 р. про відмову у призначенні проведення судово-психологічної експертизи з визначення моральної шкоди у кримінальному провадженні № 12020040650000726 та зобов'язати прокурора призначити судово-психологічну експертизу з визначення моральної шкоди, проведення якої доручити експертам державної установи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21),
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернулася зі скаргою ОСОБА_3 у якій просить суд скасувати постанову прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 від 16.01.2023 р., якою було відмовлено у призначенні проведення судово-психологічної експертизи з визначення моральної шкоди у кримінальному провадженні № 12020040650000726 та зобов'язати прокурора призначити судово-психологічну експертизу з визначення моральної шкоди, проведення якої доручити експертам державної установи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).
На вирішення експертів скаржниця просить зобов'язати прокурора поставити наступні питання:
-чи є у ОСОБА_3 зміни в емоційному стані, індивідуально-психологічних проявах, які перешкоджають активному соціальному функціонуванню її як особистості і виникли внаслідок обставин, що досліджуються у кримінальному провадженні № 12020040650000726( смерті у лікарні ОСОБА_7 );
- чи є ситуація, що досліджується за справою, психотравмувальною для ОСОБА_3 ? Якщо так , то чи завдані ОСОБА_3 страждання(моральна шкода);
- якщо ОСОБА_3 завдані страждання ( моральна шкода),який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання( моральну шкоду).
Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_8 посилається на те, що прокурор, у порушення вимог п.6) ч. 2 ст. 242 КПК України, відмовив у задоволенні.
У судовому засіданні ОСОБА_3 та її представник скаргу підтримали.
Присутній у судовому засіданні прокурор просив суд у задоволенні скарги відмовити, так як постанова прокурора від 16.01.2023 р. є законною.
Суд, вислухавши сторони та їх представників, вивчивши скаргу, дослідивши додані до неї матеріали, а також матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 93 КПК України потерпілий здійснює збирання доказів, зокрема, шляхом ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій. Ініціювання потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Згідно з частиною першою статті 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Частиною другою статті 220 КПК України встановлено, що про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Відповідно частини шостої статті 223 КПК України слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, та (або) її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.
Суд встановив, що у провадженні СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області кримінальне провадження № 12020040650000726, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.04.2020 р., за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 131,ч.1 ст. 135,ч.1 ст.139,ст.141 КК України.
Постановою слідчого СВ Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 від 27.11.2020 р. за фактом смерті гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 призначена комісійна судово-медична експертиза, проведення якої доручено відділу комісійних судово-медичних експертиз Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров'я Харківської обласної державної адміністрації ( ХОБСМЕ ДОЗ ХОДА).
Експертиза проводилася у період часу з 04.01.2021 р. по 08.02.2022 р.
Згідно « Висновку експерта» № 08-351/20 від 02.08.2022 р. комісійної судово-медичної експертизи ( на 46 аркушах) при своєчасному встановленні діагнозу « гострий панкреатит» й наданні своєчасної відповідної кваліфікованої медичної допомоги смерть гр. ОСОБА_7 могла не наступити.
01.03.2022 р. постановою слідчого СВ ВП № 5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_10 кримінальне провадження № 12020040650000726, у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, закрите на підставі п.2) ч.1 ст. 284 КПК України.
31.10.2022 р. ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська у справі № 201/7787/22 постанову слідчого СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області від 01.03.2022 р. про закриття кримінального провадження № 12020040650000726 скасована, а матеріали кримінального провадження направлені до СВ ВП №5 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області для продовження досудового розслідування.
09.01.2023 р. ОСОБА_3 звернулася до Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи у межах кримінального провадження № 12020040650000726.
Предметом оскарження є постанова прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 , датована 16.01.2023 р., якою у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про призначення судово-психологічної експертизи у межах кримінального провадження № 12020040650000726 було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурор послався на п.3),п.6) ч.2 ст.242 КПК України та відсутність події кримінального правопорушення.
Суд вважає, що позиція прокурора не узгоджується з вимогами п.6) ч. 2 ст. 242 КПК України, відповідно до якої слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи щодо визначення розміру шкоди немайнового характеру.
Верховний Суд у постанові від 20.10.2022 у справі № 565/1354/19 (провадження № 51-443км20) зазначив, що орган досудового розслідування може призначати експертизу в кримінальному провадженні, якщо це сприятиме ходу досудового розслідування загалом, та зобов'язаний це робити, якщо відповідно до КПК проведення експертизи в конкретному кримінальному провадженні є обов'язковим.
Недотримання прокурором вимог п. 6) ч.2 ст. 242 КПК України при ухваленні постанови 16.01.2023 р. клопотання ОСОБА_3 від 09.01.2023 р. щодо призначення судово-психологічної експертизи у межах кримінального провадження № 12020040650000726 є порушенням змісту та форми загальних засад кримінального провадження, визначених ст. 7 КПК України.
За таких обставин постанова прокурора від 16.01.2023 р. підлягає скасуванню.
Щодо заявлених вимог ОСОБА_3 про зобов'язання прокурора призначити експертизу та зобов'язати поставити експерту питання, які зазначені в скарзі, то на думку суду, дані вимоги є передчасними, оскільки слідчий суддя, виходячи з вимог ч. 1 ст. 36 КПК України, позбавлений змоги надати конкретні вказівки (зобов'язання) прокурору щодо проведення чи здійснення конкретних дій, адже прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, а слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, і не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України). Однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити, що слідство зобов'язане провести у провадженні такий комплекс дій, який би не залишав місце сумнівам, а зроблені ним висновки випливали б зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, а не ґрунтувались на припущеннях.
Згідно вимог ч.2 ст.8 та ч.5 ст.9 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальному процесуальному законодавстві України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Такі приписи процесуального закону узгоджуються із Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою зобов'язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
Практика Європейського Суду з Прав Людини щодо проведення ефективного офіційного розслідування кримінальних справ є сталою та вказує на те, що згідно з мінімальними критеріями ефективності, які Суд визначив у своїй практиці, таке розслідування має бути незалежним, безстороннім і підлягати громадському контролю, а компетентні органи повинні діяти зі зразковою ретельністю та оперативністю. Розслідування … має бути ретельним. Це означає, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень. Вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, зокрема, показання свідків та висновки судових експертиз тощо. Будь-який недолік розслідування, який підриває його здатність встановлення причини … або винних осіб, створюватиме небезпеку недотримання цього стандарту (див. рішення у справі, «Мута проти України», «Карабет та інші проти України»).
В рішенні ЄСПЛ у справі «Бучинська проти України» Суд констатував факт того, що не може дійти висновку, що органи влади зробили усе від них залежне для забезпечення оперативного та всебічного вжиття заходів для збору доказів, встановлення місцезнаходження та притягнення до відповідальності винних (див. рішення у справі «Бучинська проти України» заява № 35493/10 від 30.04.2015, п. 49), бо за потреби зростаючих високих стандартів у сфері захисту прав людини та основоположних свобод, неминуче вимагається більша рішучість при оцінці порушень основоположних цінностей демократичного суспільства (див. рішення у справі «Сельмуні проти Франції, заява № 235803/94, параграф 95, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграфи 148, 149), оскільки тягар доведення можна покласти на органи влади, адже саме вони мають надати задовільні та переконливі пояснення (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини, заява №21986/93, п. 100, «Нечипорук і Йонкало проти України», заява №42310/04, параграф 150).
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора;1-1) скасування повідомлення про підозру 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Згідно вимог 18) ч.1 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
На підставі вищевикладеного, керуючись п.18) ч.1 ст. 3, ст.ст.2,7,28,110,220,303-307,369-372,376 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 від 16.01.2023 р. про відмову у призначенні проведення судово-психологічної експертизи з визначення моральної шкоди у кримінальному провадженні № 12020040650000726-скасувати.
Зобов'язати прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_6 повторно відповідно до вимог ст. 220 КПК України розглянути клопотання про призначення проведення судово-психологічної експертизи з визначення моральної шкоди у кримінальному провадженні № 12020040650000726, проведення якої доручити експертам державної установи Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України ( м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21), за результатом розгляду якого, з врахуванням вимог п. 6) ч.2 ст. 242 КПК України ухвалити процесуальне рішення у формі постанови, яке відповідало б вимогам ч.5 ст. 110 КПК України.
В задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Повний текст ухвали оголошено 06.02.2023 р. о 14 год.30 хв.
Слідчий суддя
Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська ОСОБА_1