14.02.2023 Справа №607/4943/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді - Л.М. Сливки
за участі секретаря судового засідання - М.В. Кілик
за участі представника позивачки адвоката Козак Н. В., представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Солодка подорож» Пельо Н. Б.,
у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду у місті Тернополі цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Солодка подорож», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ТУР» про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави,
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Солодка подорож», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ТУР» про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.
26 січня 2023 року представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Солодка подорож» - Пельо Н.Б. подала до суду заяву про відвід головуючої судді Сливки Л.М.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 лютого 2023 року заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Солодка подорож» - Пельо Н.Б. про відвід головуючої судді Сливки Л.М. передано в канцелярію суду для визначення судді в порядку встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу для вирішення заяви про відвід.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 лютого 2023 року (головуючий суддя В. Л. Дзюбич) у задоволенні заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Солодка подорож» - Пельо Н.Б. про відвід головуючої судді Сливки Л.М. відмовлено.
В обґрунтування поданої заяви про відвід представник ОСОБА_2 покликалася на те, що головуюча суддя Сливка Л.М. розглядала цивільну справу №607/16566/20 за позовом ТОВ «Туристичне агентство «Солодка подорож» до Технічного коледжу ТНТУ ім. І. Пулюя, ОСОБА_1 про визнання договорів укладеними, та на те, що цивільна справа №607/4943/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Солодка подорож», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ТУР» про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави та цивільна справа №607/16566/20 за позовом ТОВ «Туристичне агентство «Солодка подорож» до Технічного коледжу ТНТУ ім. І. Пулюя, ОСОБА_1 про визнання договорів укладеними є пов'язаними, оскільки вони стосуються одного і того ж предмета спору, у неї виникають сумніви у необ'єктивності та упередженості судді Сливка Л.М., а також її заінтересованості у результаті розгляду справи.
Однак усі ці наведені обставини самі по собі не свідчили та не можуть свідчити про упередженість або необ'єктивність судді чи можливість впливати на неї.
Навпаки, як на момент прийняття цивільної справи до провадження так само й зараз суддя Сливка Л.М. є безсторонньою, неупередженою та об'єктивною при розгляді вказаної справи.
Доказів зворотнього представником відповідача ОСОБА_2 не надано.
Водночас, суддя вважає, що на даний момент виникли підстави для самовідводу судді.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з вимогами ч.1 ст.39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37, і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Положеннями ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до вимог ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об'єктивного рішення у справі.
Згідно з приписами п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року), суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Відповідно до положень п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі".
Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У рішеннях Європейського суду з прав людини «Білуха проти України» від 09.11.2006, «Газета Україна-Центр проти України» від 15.07.2010 ЄСПЛ вказував, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться». Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Згідно з вимогами ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 1 ЦПК України задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи суб'єктивне відношення представника відповідача до суду, з метою запобігання у подальшому сумнівів у необ'єктивності та упередженості судді Сливка Л.М., а також звинувачень у заінтересованості в результаті розгляду справи, суддя вважає за необхідне заявити самовідвід у вказаній цивільній справі
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 36-40 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Прийняти самовідвід судді Сливки Любомири Михайлівни у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Туристичне агентство «Солодка подорож», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аккорд-ТУР» про повернення майна, набутого без достатньої правової підстави.
Справу передати в канцелярію суду для повторного розподілу в порядку вимог ст. 33 ЦПК України.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка