Справа № 932/12145/20
Провадження № 2-з/932/53/22
22 лютого 2022 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Денисова Максиміліана про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
ОСОБА_1 23.10.2020 року звернувся до Бабушкінського районного суд м. Дніпропетровська з позовом до до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду даної справи.
Ухвалою від 18.01.2021 року у справі відкрито загальне провадження та визначено про проведення підготовчого засідання.
21.02.2022 року до суду від представника позивача - адвоката Денисова М. надійшла заява про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог - 358 844,88 грн. В обгрунтування заяви заявник посилається на те, що 22.02.2020 року на перехресті вулиці Воскресенської та проспекту Д.Яворницького у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та автомобілю LEXUS GS300, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2020 року винним у ДТП визнано ОСОБА_2 . В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, про страховий випадок було повідомлено страхову компанію винуватця ДТП - АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ», працівниками якої було оглянуто автомобіль та складено відповідні протоколи огляду та страховий акт, встановлено суму страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн.. Вказані грошові кошти були перераховані на картковий рахунок позивача. Разом з цим, позивачем було проведено оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу і відповідно до висновку № 62-02.20 СОД ФОП ОСОБА_3 від 01.06.2020 року вартість відновлювального ремонту складає 675 955,16 грн. При цьому, ринкова вартість автомобіля складає 408 844,89 грн. Отже, в наслідок ДТП позивачем понесено значно більших збитків ані ж отримані страхові відшкодування, на сьогоднішній день невідшкодованими залишилися 308 844,80 грн. Заявник вказує на те, що оскільки вина відповідача у скоєнні вказаної ДТП встановлена постановою суду, розмір збитків, завданих невідновлювальними пошкодженнями транспортного засобу підтверджені належним чином, страхові відшкодування не в повній мірі покрили понесені витрати, позивач вважає, що саме з відповідача підлягає стягненню різниця між отриманими страховими виплатами та реальними витратами у розмірі 308 844,80 грн., понесеними ОСОБА_1 в наслідок ДТП, відповідач від здійснення матеріального відшкодування ухиляється. Крім вказаного, позивачу вказаними діями відповідача заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 50 000,00 грн.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, ознайомившись матеріалами справи, суд вважає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, де у п. 1 ч. 1 зазначеної статті, серед інших видів забезпечення позову, вказано про можливість забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі бо сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпеченням позову по суті є обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У відповідності до ч. ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Дейвіда Горнсбі (David Hornsby) та Ади Енн Горнсбі (Ada Ann Hornsby) проти Грецької Республіки, № 18357/91, § 40 від 19 березня 1997 року, у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece), Європейський суд з прав людини зазначив, що «право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін».
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на норми ЦПК України, особа яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 151 ЦПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У пункті 4 Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.
Верховним Судом України у постанові від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 зроблено висновок, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, у разі якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо. Частиною 4 ст. 152 ЦПК України передбачено, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно ч. 1, 6 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Як вбачається з наданих матеріалів, ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суд м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», про стягнення матеріальної в розмірі 308 844,80 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
В позовній заяві та в заяві про забезпечення позову в обгрунтування необхідності забезпечення позову у зазначений спосіб представник позивача посилається на те, що 22.02.2020 року на перехресті вулиці Воскресенської та проспекту Д.Яворницького у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля TOYOTA PRADO, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , та автомобілю LEXUS GS300, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Згідно постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 10.04.2020 року винним у ДТП визнано ОСОБА_2 . В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, про страховий випадок було повідомлено страхову компанію винуватця ДТП - АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ», працівниками якої було оглянуто автомобіль та складено відповідні протоколи огляду та страховий акт, встановлено суму страхового відшкодування у розмірі 100 000,00 грн. Вказані грошові кошти були перераховані на картковий рахунок позивача. Разом з цим, позивачем було проведено оцінку вартості (розміру) збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу і відповідно до висновку № 62-02.20 СОД ФОП ОСОБА_3 від 01.06.2020 року вартість відновлювального ремонту складає 675 955,16 грн. При цьому, ринкова вартість автомобіля складає 408 844,89 грн. Отже, в наслідок ДТП позивачем понесено значно більших збитків ані ж отримані страхові відшкодування, на сьогоднішній день невідшкодованими залишилися 308 844,80 грн. Заявник вказує на те, що оскільки вина відповідача у скоєнні вказаної ДТП встановлена постановою суду, розмір збитків, завданих невідновлювальними пошкодженнями транспортного засобу підтверджені належним чином, страхові відшкодування не в повній мірі покрили понесені витрати, позивач вважає, що саме з відповідача підлягає стягненню різниця між отриманими страховими виплатами та реальними витратами у розмірі 308 844,80 грн., понесеними ОСОБА_1 в наслідок ДТП, відповідач від здійснення матеріального відшкодування ухиляється. Крім вказаного, позивачу вказаними діями відповідача заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 50 000,00 грн.
В заяві про забезпечення позову представник позивача просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти ОСОБА_2 в межах заявлених позовних вимог - 358 844,88 грн.
Разом з цим, до заяви про забезпечення позову заявником не додано жодного доказу на підтвердження вимог заяви про забезпечення позову у зазначений ним спосіб; не надано доказів наявності у власності відповідача ОСОБА_2 будь-якого рухомого та нерухомого майна із зазначенням його вартості, не надано доказів відкритих даним відповідачем грошових рахунків в будь-яких банківських установах з наявними на них грошовими коштами із зазначенням їх розміру.
Крім того, представником позивача не надано доказів того, що відповідачем наразі здійснюються будь-які дії, спрямовані на відчуження будь-якого належного йому майна; в заяві про забезпечення позову відсутнє обґрунтування наявності фактичних обставин, зважаючи на предмет позову та зазначені у позові підстави, з якими позивач пов'язує застосування вказаних ним у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову.
Вказане позбавляє суд можливості пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати відповідність видів забезпечення позову, які просить застосувати позивач, заявленим позовним вимогам.
В зв'язку з зазначеним, суд позбавлений можливості при розгляді даної заяви про забезпечення позову та при вирішенні питання про забезпечення позову здійснити оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності його вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Денисова Максиміліана про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, - задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 151, 153, 260, 353 ЦПК України, суд -
Відмовити представника позивача ОСОБА_1 - адвокату Денисову Максиміліану у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Акціонерне товариство «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя Т.О.Кудрявцева