Справа № 375/1122/22
Провадження № 3/375/52/23
14 лютого 2023 року смт Рокитне
Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Штифорук О.В., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, ФОП, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,,
за частиною 1 статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 071423 від 15.11.2023, 15.11.2022 о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді підприємця за адресою: АДРЕСА_2 , здійснювала господарську діяльність з порушенням умов ліцензування, а саме: здійснювала продаж алкогольного пива "Zibert" без одержання відповідного дозволу (ліцензії).
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнала та пояснила, що в магазині не здійснюється реалізація алкогольними напоями, так як строк дії ліцензії закінчився. Пиво купував для власного вживання її чоловік, поставив та зберігав пиво в магазині, щоб воно було прохолодним, оскільки в магазині немає опалення.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених у ст.258 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Так, положеннями ч. 1 ст. 164 КпАП України передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Згідно з ст.3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Крім того, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів а також отримання від здійснення виду діяльності дохід. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 164 КпАП України.
Однак в протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП не встановлено даної систематичності, а саме те, що остання займалася незаконною регулярною або постійною господарською діяльністю без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, з метою отримання доходу як складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП. Доказів цьому факту не має і в матеріалах справи.
При цьому, в протоколі про адміністративне правопорушення часом вчинення правопорушення вказано 15.11.2022 року, близько 16:00 год., тобто якщо правопорушення і мало місце, то було вчинене одноразово. Отже, за обставин, викладених у протоколі, діяльність ОСОБА_1 не можна назвати регулярною та постійною, що є обов'язковими ознаками господарської діяльності.
Крім того, в порушення вимог ст.ст.251, 256 КУпАП до протоколу не додано жодних доказів, які б підтверджували, що в зазначені день, час та місце ОСОБА_1 дійсно здійснювала господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, а саме торгівлю пивом, алкогольними, безалкогольними напоями, враховуючи при цьому, що торгівля це процес обміну товарів на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку.
При цьому, диспозиція ч.1 ст. 164 КпАП України є бланкетною, і у разі притягнення до адміністративної відповідальності за якою статтею Закону необхідно встановлювати та зазначити в протоколах про адміністративне правопорушення, норми яких самих законів було порушено всупереч встановленому порядку зайняття господарською діяльністю.
Правова позиція щодо обставин, за яких дії особи можуть бути визнані підприємницькою діяльністю, була висловлена Верховним Судом України у п. 4 Постанови Пленуму від 25 квітня 2003 року №3 "Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності", де зазначено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 071423 від 15.11.2022 року не відображено конкретних обставин вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 164 КпАП України, оскільки не зазначено відомостей про те кому та коли ОСОБА_1 здійснювала реалізацію алкогольних напоїв, чи були ці послуги оплачуваними, чим це підтверджується.
Долучена до протоколу про адміністративне правопорушення роздруківка фотозображення магазину та ящика з пивом, в якому знаходилися п'ятнадцять пляшок пива, а також, відеозапис, який долучений до матеріалів справи, не підтверджує в категоричній формі, саму господарську діяльність ОСОБА_1 щодо здійснення реалізації пива.
Крім того, суд звертає увагу на відсутність будь-яких посилань на джерело зазначених знімків, за допомогою якої техніки здійснено фотографування та яким чином здійснено виготовлення вказаних фото.
За таких умов, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 071423 від 15.11.2022 року, складений щодо ОСОБА_1 неможливо визнати процесуальним документом, який засвідчує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП.
З огляду на наведене, на порушення вище вказаних вимог ст. 256 КУпАП, дії, що поставлені ОСОБА_1 у провину, фактично не визначені та неконкретні, що позбавляє можливості надати їм вірну правову оцінку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Подані до суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого про нього кримінального обвинувачення. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. А згідно з положеннями ч. 3. Ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративне правопорушення. Зокрема, справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0, 42 грн., ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодачого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Відповідно до положень статті 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Таким чином, з протоколу про адміністративне правопорушення та наданих доказів в підтвердження вини, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не слідує, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КпАП України.
Згідно з п. 1 ч. 1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки дії ОСОБА_1 зазначені у протоколі про адміністративні правопорушення, не підтверджені у судовому засіданні, суд вважає, що її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого, не доведена поза розумним сумнівом, у зв'язку із чим провадження у даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.164 ч.1, 247 п.1, 283, 284 ч.1 п.3 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.164 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у її діях.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.
Суддя Оксана ШТИФОРУК
Постанова суду набирає законної сили ____________________________
Постанову може бути пред'явлено до виконання до__________________