справа № 362/5052/22
провадження № 1-кп/362/353/23
Іменем України
14.02.2023
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Василькові кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 серпня 2023 року за № 12022111140000432, щодо
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Біла Церква Київської області, громадянин України, має середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:
21 жовтня 2015 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області вироком за частиною 2 статті 185, частиною 2 статті 15, частиною 1 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
18 серпня 2016 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за частино 2 статті 185, статтею 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 90 днів, звільнений 07 квітня 2017 року умовно-достроково з невідбутою частиною покарання 11 місяців 1 день,
23 вересня 2021 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за частиною 1 статті 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строку 1 рік, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
11 листопада 2021 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за частиною 3 статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки,
01 листопада 2022 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за частиною 4 статті 185, статтею 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці,
06 грудня 2022 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за частиною 2 статті 187, статтею 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці з конфіскацією майна
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України.
У судовому розгляді взяли участь:
прокурор ОСОБА_4 ;
обвинувачений ОСОБА_5 .
Суд установив:
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який діє дотепер.
ОСОБА_5 , розуміючи, що на території України введено воєнний стан, будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та в період іспитового строку за попереднім вироком повторно вчинив новий корисливий злочин.
Так, 16 серпня 2022 року приблизно о 04:17, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 знаходився поряд з боковим входом до приміщення ТОВ «АТБ», розташованого за адресою: Київська область, м. Васильків, вул. Грушевського, 7-а, де побачив велосипед марки «Bergamont» Revox 24? Lite (2016), пристебнутий до металевої решітки. У цей час у ОСОБА_5 виник прямий злочинний умисел, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна. У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, розуміючи що на території України введено воєнний стан, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 , шляхом пошкодження велосипедного замка, викрав велосипед марки «Bergamont» Revox 24? Lite (2016), вартістю 6166,33 грн. (шість тисяч сто шістдесят шість грн. 33 коп.), який належить потерпілому ОСОБА_6 . Після чого ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення, зник розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на вищевказану суму.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив усі зазначені в обвинувальному акті обставини та надав показання, відповідно до яких він 16 серпня 2022 року близько 04:00 годин з боку «АТБ-макет», що біля парку в м. Васильків, побачив велосипед, пошкодив ланцюжок, викрав його та вигнав з двору, в скоєному розкаявся, просив його суворо не карати.
Потерпілий подав до суду заяву про розгляд кримінального провадження без його участі. У цій же заяві повідомив про відсутність претензій до обвинуваченого та наміру подавати цивільний позов. Щодо міри покарання ОСОБА_5 поклався на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють всі фактичні обставини справи, і суд установив, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення статті 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і провів судовий розгляд із застосуванням правил частини 3 зазначеної статті, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
Ухвалюючи вирок, суд вважає за необхідне відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та відповідну практику Європейського суду з прав людини.
Так, у рішеннях у справі «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
За наведених вище підстав суд вважає доведеним поза розумним сумнівом пред'явлене ОСОБА_5 обвинувачення та кваліфікує його діяння за частиною 4 статті 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно та в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання щодо призначення покарання, суд, беручи до уваги приписи статті 65 КК України, виходить із такого.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України, в силу статті 12 цього Кодексу є тяжким злочином.
Дослідивши матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, суд установив, що він за місцем проживання характеризується посередньо, має середню освіту, неодружений, на утриманні нікого не має, офіційно не працює, на обліку лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий.
Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не встановив.
Підстави для застосування статей 69, 69-1 КК України відсутні.
Отже, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання в межах передбаченої частиною 4 статті 185 КК України санкції у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень і таким чином сприятиме досягненню визначеної у статті 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції.
Відповідно до частини 4 статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 цієї ж статті при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відтак, відповідно до частини 4 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, і покарань, призначених попередніми вироками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року, від 01 листопада 2022 року та від 06 грудня 2022 року, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 4 місяці з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.
Надалі суд виходить з того, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року ОСОБА_5 призначено покарання у виді обмеження волі строком на один рік; на підставі статті 75 КК України його звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.
Суд установив, що ОСОБА_5 вчинив інкриміноване йому діяння 16 серпня 2022 року, тобто протягом іспитового строку, встановленого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року.
Так, відповідно до повідомлення Обухівського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» від 08 лютого 2023 року ОСОБА_5 перебуває на обліку в даній установі з 02 травня 2022 року по теперішній час на підставі вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року.
При цьому суд зазначає, що призначене вказаним вироком покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік не зараховувалося до покарань, призначених згаданим вироками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року, від 01 листопада 2022 року та від 06 грудня 2022 року.
Відповідно до частини 3 статті 78 КК України у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.
Згідно з частиною 1 статті 71 КК України якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Таким чином, за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного цим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року у виді обмеження волі на строк 1 рік суд, з урахуванням вимог статті 72 КК України, остаточно визначає ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.
Також суд установив, що ОСОБА_5 затримано 23 вересня 2022 року. Вироком від 01 листопада 2022 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області зарахував у строк призначеного покарання строк його попереднього ув'язнення з часу фактичного затримання, а саме з 23 вересня 2022 року, по час набрання вироком законної сили, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі. Цей же суд вироком від 06 грудня 2022 року в строк остаточно призначеного ОСОБА_5 покарання повністю зарахував відбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року.
Отже, фактично відбуте ОСОБА_5 покарання за попередніми вироками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та від 06 грудня 2022 року належить обчислювати, починаючи з 23 вересня 2022 року.
Таким чином, на підставі речення другого частини 4 статті 70 КК України у строк остаточно призначеного ОСОБА_5 покарання належить повністю зарахувати фактично відбуте ним покарання у виді позбавлення волі за попередніми вироками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та від 06 грудня 2022 року з 23 вересня 2022 року по день набрання законної сили цим вироком включно із розрахунку один день за один день.
Вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат, суд відповідно до статті 124 КПК України вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 566,34 гривень.
Цивільний позов не заявлявся.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Відповідно до частини 15 статті 615 КПК України у судовому засіданні проголошується резолютивна частину вироку.
Керуючись статтями 100, 124, 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд
ухвалив:
1. Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні кримінальних правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
2. На підставі частини 4 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, і покарань, призначених попередніми вироками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 листопада 2021 року, від 01 листопада 2022 року та від 06 грудня 2022 року, призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 4 (чотири) місяці з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.
3. Відповідно до частини 1статті 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 вересня 2021 року, з урахуванням вимог статті 72 КК України, остаточно визначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому на праві особистої власності майна.
4. Відповідно до частини 4 статті 70 КК України повністю зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання відбуте ним покарання у виді позбавлення волі за попередніми вироками Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада 2022 року та від 06 грудня 2022 року, починаючи з 23 вересня 2022 року по день набрання законної сили цим вироком включно із розрахунку один день за один день.
5. Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати в сумі 566(п'ятсот шістдесят шість) гривень 34 копійок.
6. Речові докази, а саме велосипед марки «Bergamont» Revox 24? Lite (2016), який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 - залишити в його власності.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений і захисник - подати клопотання про помилування.
Суддя ОСОБА_1