гСправа № 358/307/22 Провадження № 2-а/358/1/23
26 січня 2023 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Тітова М.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно положень ст. 229 ч. 4 КАС України, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про порушення митних правил № 4791/10000/21, -
18 травня 2022 року до Богуславського районного суду Київської області надійшла позовна заява від адвоката Саламашенка А.Л. в інтересах позивача ОСОБА_1 до Київської митниці Державної митної служби України про визнання незаконною та скасування постанови про порушення митних правил №4791/10000/21 від 17 лютого 2022 року, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок. Також позивач просить закрити провадження у вказаній справі та звільнити його від сплати судового збору як інваліда війни 2 групи.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства України, а саме без всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, при відсутності достатніх доказів його винуватості в адміністративному правопорушенні.
Зокрема, позивач зазначає, що про вказану постанову він дізнався лише 14.05.2022, після того як отримав лист, що був надісланий поштою за адресою його місця проживання. В той час, як постанову про накладення на нього стягнення було винесено уповноваженою особою Київської митниці - 17 лютого 2022 року, без його участі. Натомість, його було повідомлено листом від 21.02.2022 про відкладення дати розгляду справи з 17 лютого 2022 на 03 березня 2022 року. Таким чином, уповноваженими особами Київської митниці його було введено в оману, та внесено до документів офіційно неправдиві відомості, щодо дійсної дати розгляду справи про порушення ним митних правил. Отже, з притягненням до адміністративної відповідальності позивач не погоджується, постанову про накладення адміністративного стягнення вважає незаконною, постановленою з порушенням вимог Митного кодексу України тому просить її скасувати та провадження у справі закрити.
Представник позивача Саламашенко А.Л. подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, а також зазначив, що позов підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача Леонід Король в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду відзив на позовну заяву в якому позов не визнав та вказав, що твердження позивача, викладенні у позові, є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом, виходячи з наступного. В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, а оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України. На митницю для надання пояснень позивач викликався рекомендованими листами, тому митницею вжито усіх, передбачених законом заходів, з метою забезпечення прав позивача. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування постанови від 17.02.2022 в справі про порушення митних правил № 4791/10000/21, винесеної заступником начальника Київської митниці Андрієм Михалевич, про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 34 000 грн та закритті справи.
Суд, дослідивши письмові докази додані до позовної заяви та відзив наданий представником відповідача, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
За умовами ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Із матеріалів справи, зокрема згідно копії протоколу про порушення митних правил №4791/10000/21 від 21.11.2021, вбачається що ОСОБА_1 11 жовтня 2018 року в режимі «транзит», терміном до 10 діб ввіз на територію України транспортний засіб марки «VOLVO», модель S60. В подальшому 22 вересня 2021 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Південний» Київської митниці звернулася громадянка ОСОБА_2 , якою подано митну декларацію з метою оформлення вказаного транспортного засобу на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України». Згідно протоколу розгляд справи призначено на 20 січня 2022 року о 10 годині 30 хвилин (а.с. 13-15).
Примірник протоколу про порушення митних правил складений 21.11.2011 Київською митницею було направлено позивачу ОСОБА_1 08 грудня 2021 року рекомендованим листом за № 0312408758582 (Укрпошта), який ОСОБА_1 отримано особисто - 17 грудня 2021 року (а.с. 16-17, 59-62).
20 січня 2022 року адвокатом Добраниця Валерієм Михайловичем в інтересах ОСОБА_1 до Київської митниці на електронну адресу подано клопотання про перенесення розгляду справи (а.с. 65-67).
31 січня 2022 року ОСОБА_1 та його представника Київською митницею повідомлено листом № 7.8-5/20/10/4134 від 31.10.2022 про те, що розгляд справи перенесено на 17 лютого 2022 року о 10 годині. Рекомендований лист за № 0312408788210 (Укрпошта) ОСОБА_1 отримано особисто 05 лютого 2021 року (а.с. 71-75).
17 лютого 2022 року ОСОБА_1 не прибув до Київської митниці на розгляд справи о 10 годині. Клопотання про перенесення розгляду справи не надіслав.
Лист від 21 лютого 2022 року за вих. № 7.8-5/20/10/6713 щодо перенесення розгляду справи про порушення митних правил № 4791/10000/21 з 17 лютого 2022 року на 03 березня 2022 року надіслано ОСОБА_1 уповноваженими особами Київською митницею помилково (а.с. 88-91).
Постановою заступника начальника Київської митниці Андрія Михалевича у справі про порушення митних правил № 4791/10000/21 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, у зв'язку з тим, що громадянином ОСОБА_1 передано без дозволу митного органу транспортний засіб особистого користування марки «VOLVO», модель S60, номер кузова: НОМЕР_1 , який ввезено на митну територію України у митому режимі транзиту, у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України, чи не поміщував його у митний режим транзит, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України (а.с. 76-79).
Згідно ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 486 МК України щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил згідно зі ст. 489 МК України зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України
Транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ст. 90 Митного кодексу).
Згідно ст. 102 МК України, митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем митного органу призначення.
Як вбачається з п.2 ч.1 ст.93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 325 МК України користування та розпорядження товарами, транспортними засобами комерційного призначення, які перебувають під митним контролем, забороняються, крім випадків, передбачених цим кодексом та іншими законами України.
Положеннями ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України передбачено, що передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, суть виявленого митним органом порушення полягає у тому, що ОСОБА_1 , здійснивши ввезення транспортного засобу на митну територію України для особистого користування, передав його іншій особі.
Водночас, відповідачем взагалі не встановлено коли, кому та за яких обставин відбулася передача транспортного засобу.
Встановлення такої обставини має істотне значення для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, адже вказана норма права була введена в дію вже після ввезення ОСОБА_1 відповідного транспортного засобу на митну територію України.
Так, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» до ст. 469 Митного кодексу України було внесено зміни, а саме - назву статті викласти в такій редакції: «Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту» та доповнено новою частиною четвертою такого змісту: «Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
Згідно з п. 1 розділу IІ вказаного Закону він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу I та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.
Тобто, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набирав чинності 22 серпня 2019 року, в той час як транспортний засіб марки «VOLVO», модель S60, номер кузова: НОМЕР_1 ввезено на митну територію України 11 жовтня 2018 року.
Порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, не є триваючим порушенням, адже є вчиненим у момент передачі транспортного засобу іншій особі.
Водночас, особа не може бути притягнута до відповідальності за вчинення дій, які на той момент не становили складу адміністративного правопорушення внаслідок відсутності норми права, яка встановлював міру відповідальності за відповідні дії, про що вірно вказував позивач.
Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доказування правомірності постанови про порушення митних правил, у тому числі в частині застосування ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України з урахуванням обмежень, встановлених ст. 58 Конституції України.
Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частини друга статті 77 КАС України).
Відтак, відповідачем не було виконано покладений на нього обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, оскільки останнє не містить належних, достовірних та допустимих доказів факту порушення позивачем вимог закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З вищенаведеної норми права вбачається вичерпний перелік повноважень суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. При цьому вказана процесуальна норма права є спеціальною по відношенню до ст. 245 КАС України.
Враховуючи заявлені позовні вимоги та вищевказані приписи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід задовольнити, скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 4791/10000/21 від 17 лютого 2022 року, передбачене ч.4 ст.469 МК України, та закрити провадження у справі.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 від сплати судового збору у сумі 496,20 грн. звільнений на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як особа з інвалідністю ІІ групи.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, та зазначені норми КАС України, з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Державної митної служби України підлягає стягненню судовий збір в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову про порушення митних правил № 4791/10000/21, винесену 17 лютого 2022 року заступником начальника Київської митниці Андрієм Михалевичем, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Провадження в справі про порушення митних правил № 4791/10000/21 від 17 лютого 2022 року закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 469 МК України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень - Київської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ43997555, юридична адреса: бульвар Вацлава Гавела, буд.8-А, м. Київ, 03124), на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: суддя М. Б. Тітов