Провадження № 22-ц/803/2055/23 Справа № 185/8512/21 Суддя у 1-й інстанції - Головін В. О. Суддя у 2-й інстанції - Биліна Т. І.
09 лютого 2023 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Биліна Т.І.,
суддів: Зайцевої С.А., Максюти Ж.І.,
за участю секретаря - Заворотного К.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою
представника ОСОБА_1 - адвоката Мотуза Олександра Володимировича,
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2022 року у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівка” Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування Акту розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєння) ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року,
18 жовтня 2021 року ПрАТ "ДТЕК Павлогравугілля" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки" Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_1 , на предмет визнання Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 відносно ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року незаконним та скасування Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 відносно ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року.
Ухвалою суду від 17 серпня 2022 року відповідача Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівки" Тернівської міської ради замінено на належного відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Тернівська центральна міська лікарня" Тернівської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» посилається на те, що відомості, викладені в Акті розслідування причин хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року не відповідають дійсності, Акт складений з істотними порушеннями вимог Порядку розслідувань та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337.
Комісією з розслідування не були виконанні вимоги п.112 Порядку №337:
- не розроблено Програму розслідування причин виникнення професійного захворювання;
- не проведено розподіл функцій між членами комісії;
- не проводилися засідання комісії;
- не проведено оцінку умов праці працівника за матеріалами результатів обстежень і досліджень Протоколу важкості та напруженості праці, раніше проведеної атестації робочих місць;
- не одержано письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання.
Крім того, Комунальне некомерційне підприємство «Тернівська центральна міська лікарня» Тернівської міської ради», не приймало відповідних заходів щодо не допущення виникнення у ОСОБА_1 профзахворювання при наявності перших ознак професійного захворювання, що підтверджується даними щорічних медичних оглядів за 2015р, 2016р., 2017р., 2018р., 2019р.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2022 року вимоги ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» задоволені в повному обсязі.
Визнано Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 1 від 04 березня 2021 року за формою П-4 незаконним та його скасовано (а.с.131-138).
06 грудня 2022 року третя особа ОСОБА_1 через свого представника - ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, апеляційну скаргу задовольнити та в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав порушення судом норм матеріального права, внаслідок чого суд дійшов помилкових та передчасних висновків у справі, а також порушення норм процесуального права у вигляді незалучення до справи всіх членів комісії з розслідування професійного захворювання у ОСОБА_1 та самого ОСОБА_1 відповідачем у справі, оскільки саме він є тією особою, що вплинула на права та обов'язки позивача. Крім того при відкритті провадження у справі судом порушено територіальну підсудність розгляду цієї справи, оскільки жоден з відповідачів за своєї реєстрацією місця знаходження не відноситься до м. Павлограда та Павлоградського району, а позов підписано та подано неповноважною особою, оскільки в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що представник позивача - Селіванов О.А. є адвокатом, тоді як справа розглядалась в загальному позовному провадженні, а представляти інтереси сторін, у відповідності до ст.60 ЦПК України, мають лише адвокати. (а.с.165-171).
01 лютого 2023 року представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» через систему «Електронний суд» подав відзив на апеляційну скаргу, в якій просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на повне з'ясування судом обставин справи та об'єктивне надання їм правової оцінки, зазначивши при цьому, що спір є трудовим, тому, в силу ч.1 ст.28 ЦПК України, позов поданий за місцем знаходження позивача, що за територіальною підсудністю відноситься до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, а тому, в силу ч.4 ст.131-2 Конституції України та ч.2 ст.60 ЦПК України представник позивача має право представляти позивача в суді за довіреністю.
06 лютого 2023 року Управління виконавчої дирекціїФонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, через представника в особі Голови комісії з реорганізації В.Стеблянко, подало відзив, в якому просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на його правомірність, обґрунтованість та правомірність.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду скасувати, провадження у справі закрити, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 в період з 11 червня 2012 року по 03 липня 2020 року працював машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду на дільниці з видобутку вугілля №3 на ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ».
Протягом 2015-2019 років ОСОБА_1 щорічно проходив періодичний медичний огляд, що здійснювався КОМУНАЛЬНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ «ТЕРНІВСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» ТЕРНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ». За результатами періодичних медичних оглядів був визнаний придатним до роботи за своєю професією в якості машиніста гірничих виїмкових машин.
Наказом ВСП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ТЕРНІВСЬКЕ» ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОРАДВУГІЛЛЯ» від 03 липня 2020 року №125.15 ОСОБА_1 звільнений, у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров'я на підставі пункту 2 статті 40 КЗпП України.
10 лютого 2021 року Українським НДІ промислової медицини в м. Кривий Ріг у відношенні ОСОБА_1 складено повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3.
Відповідно до повідомлення за формою П-3 у ОСОБА_1 виявлено хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії, пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії, група В. ЛН другого ступеня, остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), двобічний плечолопатковийперіартроз (ПФ другого ступеня), нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху).
19 лютого 2021 року наказом №212-ПЗ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на підставі Повідомлення за формою П-3 від 10 лютого 2021 року було створено комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння).
Наказом №212-ПЗ від 19 лютого 2021 року членів комісії зобов'язано провести протягом 10 днів розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 та скласти відповідний акт.
За наслідками розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) складено відповідний Акт за формою П-4 від 04 березня 2021 року, який підписаний головою та всіма членами комісії з окремою думкою страхового експерта з охорони праці Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області Тополянської Л.К.
Відповідно до пункту 14 «Діагноз» Акту за формою П-4 у ОСОБА_1 виявлено та встановлено професійні захворювання:1.Хронічне обструктивне захворювання легень другої стадії (пиловий бронхіт другої стадії, емфізема легень другої стадії), група В. ЛН другого ступеня (J44; J43.8). 2.Остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), двобічний плечолопатковий періартроз (ПФ другого ступеня) (М17-М19). 3.Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху)(Н-90.3).
Зазначено, що хронічне професійне захворювання виникло внаслідок тривалої дії шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на організм хворого. Управління комбайном, обслуговування та ремонт устаткування в зоні дії обладнання (пункт 17 Акту за формою П-4 ). Причинами виникнення хронічного професійного захворювання, згідно п.18 Акту за формою П-4, є вимушена робоча поза навколішки, впродовж 76,4% змінного часу при допустимому значенні до 10%. Пил в концентрації 86,2 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3 , діяв впродовж 94,4% змінного часу, Еквівалент рівень шуму складає 88дБА при допустимому значенні 80дБА.
При цьому, страховий експерт з охорони праці Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області ОСОБА_3 , яка входила до комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), не погодилась зі встановленими ДУ Українським НДІ промислової медицини в м. Кривий Ріг та зазначеними в Акті діагнозами, а саме: «Остеоартроз у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеню), двобічний плечолопатковийперіартроз (ПФ другого ступеня)»(M17-M19) у ОСОБА_1 , про що складено окрему думку.
Свою незгоду страховий експерт з охорони праці Тернівського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровської області ОСОБА_3 пояснила тим, що виходячи з атестації робочих місць гірничих виїмкових машин дільниці з видобутку вугілля, в ОСОБА_1 відсутні виробничі фактори, які б могли спричинити саме м'язове перевантаження плечолопаткових та ліктьових суглобів, яке виконується у швидкому темпі, з тиском на нервові стовбури, м'язи, зв'язки, сухожилля, систематичне тримання вантажу на руках, про що зазначено в Переліку професійних захворювань, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку професійних захворювань» від 08.11.2000р. №1662 ( далі - постанова Кабінету Міністрів України №1662).
Отже, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів щодо вивчення комісією під час проведення розслідування приписів органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів Фонду та представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази (рішення, розпорядження) адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці із джерелами іонізуючого випромінювання, відомостей про одержання письмових пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов'язаних із розслідуванням причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), вивчення первинної медичної документації хворого, як і відсутні докази проведення комісією відповідних засідань розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) за наслідками яких складено протоколи засідань, що свідчить про порушення відповідачем пункту 33 Порядку №337, докази обстеження місця де сталося гостре професійне захворювання (отруєння) та відповідний протокол також відсутні.
Відсутні докази вчинення вищевказаних дій під час проведення розслідування й в Акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) форми П-4 від 04 березня 2021 року, а тому і матеріали розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 не містять в собі доказів наявності таких виробничих факторів які могли викликати такі захворювання як періартрози (плечо-лопатковий, ліктьовий, колінний), артрози, остеоартрози (тієї ж локалізації) M17-M19, що є підставою вважати, що розслідування випадку професійного захворювання (отруєння) ОСОБА_1 , оформлене Актом за формою П-4 від 04.03.2021р., проведено з істотними порушеннями вимог Порядку №337.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає його постановленим з порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів відзначає, що у своїх постановах ВП ВС неодноразово вказувала, що судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Так, згідно з п.п.3, 3.1,3.2 Пленуму Вищого господарського суду України від 24 жовтня 2011 року № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам», у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України ( 436-15 ). Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України ( 435-15 ), Господарським кодексом України (436-15), іншими актами господарського і
цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин. Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При цьому, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Звертаючись до суду з позовом, поданим позивачем, який є юридичною особою, за для встановлення порушення процедури прийняття спірного Акту іншою юридичною особою, як рішення суб'єкту господарювання, суд першої інстанції не врахував, що даний спір виник між двома юридичними особами та є господарсько-правовимі підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, що прямо передбачено чинним ГПК України, що регулює суб'єктну юрисдикцію господарських судів.
Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб'єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, - це ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України.
Так, у ст.19 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Звідси можна дійти висновку, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі - спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.
Належить зазначити, що ВП ВС неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Судом першої інстанції не вірно визначено суб'єктний склад спору, як і його предмет, який у даному випадку не є трудовим, як помилково зазначено судом першої інстанції, так і в апеляційній скарзі.
При цьому колегія суддів зазначає, що предметом цього спору є саме оскарження позивачем Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 відносно ОСОБА_1 1 від 04 березня 2021 року та процедури його прийняття, як рішення відповідача, який, в рамках здійснення своєї господарської діяльності, уповноважений здійснювати відповідні розслідування та складати відповідні Акти за наслідками таких розслідувань, отже, це безпосередньо відноситься до здійснення відповідачем його господарської діяльності, що і відноситься до юрисдикції розгляду таких спорів господарськими судами.
Відповідно до ч.ч.1.2 ст.377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів, не розглядаючи доводи апеляційної скарги по суті, враховуючи розгляд справи судом першої інстанції з порушенням предметної та суб'єктної юрисдикції, визначеної ст.19 ЦПК України, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про закриття провадження у справі з підстав віднесення цього спору до юрисдикції господарського суду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 377, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мотуза Олександра Володимировича -задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 листопада 2022 року - скасувати.
Провадження у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства “ДТЕК Павлоградвугілля” до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Комунального некомерційного підприємства “Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Тернівка” Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області, третя особа - ОСОБА_1 про скасування Акту розслідування причин виникнення хронічних професійних захворювань (отруєння) ОСОБА_1 від 04 березня 2021 року- закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Т.І. Биліна
Судді: С.А.Зайцева
Ж.І. Максюта