№ 207/2363/17
№ 1-кп/207/12/23
14 лютого 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6
ОСОБА_7
захисника потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Кам'янському кримінальне провадження № 12017040780000131 по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, громадянки України, яка має середньо-спеціальну освіту, працює у Дніпропетровському управлінні виконання покарань №4, розлучена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до кримінальної відповідальності не притягалась,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України,
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що 01.01.2017 року приблизно о 03.00 год., разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для спільного святкування Нового року, прийшла в гості до раніше їм знайомого подружжя ОСОБА_11 . Приблизно о 03.15 год. 01.01.2017 року, після спільного вживання спиртних напоїв з подружжям ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 , між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виникла сварка на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час якої, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_7 , нанесла їй не менш як два удари кулаком в обличчя, та збивши її з ніг, продовжила побиття потерпілої, наносячи їй удари ногами, а саме: не менш як п'ять ударів по тулубу та нижній кінцівці, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_7 пошкодження у вигляді синців на обличчі, тулубі, правій нижній кінцівці, які відносяться до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Побачивши побиття дружини, ОСОБА_6 , намагаючись зупинити злочинні дії ОСОБА_5 , вступився за свою дружину, після чого ОСОБА_5 спричинила йому не менш трьох ударів скляною пляшкою по волосистій частині голови, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_6 пошкодження у вигляді черепно-мозкової травми з ранами в волосистій частині голови, саден на лівій вушній раковині, які відносяться до легких тілесних пошкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується в умисному спричиненні легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 пояснили, що ОСОБА_5 , після спільного святкування Нового року та вживання спиртних напоїв за адресою: вул. Тиха, 4-В у м. Кам'янське, вчинила сварку та нанесла їм тілесні ушкодження.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_13 підтвердили фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті щодо нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .
В судовому засіданні були досліджені письмові докази, які є в матеріалах справи, а саме:
- витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань №12017040780000131 від 02.02.2017 року (т.1 а.с.1);
- висновок експерта №232-Е від 13.03.2017 року, у підсумках якого зазначено, що у ОСОБА_6 виявлені пошкодження у вигляді черепно-мозкової травми з ранами в волосистій частині голови, саден на лівій вушній раковині, синця на тулубі. Рани та садна виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, синець внаслідок дії тупого предмета. Давність утворення відповідає терміну, указаному в медичних документах. Виявлені пошкодження у вигляді черепно-мозкової травми з ранами в волосистій частині голови, саден на лівій вушній раковині, синця на тулубі відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки (т.1 а.с.23);
- протокол проведення слідчого експерименту від 14.04.2017 року за участю потерпілого ОСОБА_6 , під час якого він розказував та показував у який спосіб та за яких обставин йому були нанесені тілесні ушкодження(т.1 а.с.32-36);
- висновок експерта №419-Е від 26.04.2017 року, у підсумках якого зазначено, що виявлені у ОСОБА_6 пошкодження у вигляді черепно-мозкової травми з ранами в волосистій частині голови, саден на лівій вушній раковині, синця на тулубі, рани та садна виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, синець внаслідок дії тупого предмета, можливо при взаємному розташуванні потерпілого та нападаючого, як вказано в протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 (т.1 а.с.39);
- висновок експерта №418-Е від 26.04.2017 року, у підсумках якого зазначено, що виявлені у ОСОБА_7 пошкодження у вигляді синців на обличчі, тулубі, правій нижній кінцівці відносяться до легких тілесних пошкоджень, які мають незначні скороминущі наслідки, виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, можливо у термін, указаний обстеженою (т.1 а.с.51);
- протокол проведення слідчого експерименту від 18.05.2017 року за участю потерпілої ОСОБА_7 , під час якого вона розказувала та показувала у який спосіб та за яких обставин їй були нанесені тілесні ушкодження(т.1 а.с.52-57);
- висновок експерта №526-Е від 23.05.2017 року, у підсумках якого зазначено, що виявлені у ОСОБА_7 пошкодження у вигляді синців на обличчі, тулубі, правій нижній кінцівці виникли внаслідок дії тупого твердого предмета, предметів, можливо при механізмі, як вказано в протоколі слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_7 (т.1 а.с.60);
- протокол проведення слідчого експерименту від 23.06.2017 року за участю підозрюваної ОСОБА_5 , під час якого вона розказувала та показувала у який спосіб та за яких обставин нею були спричинені тілесні ушкодження потерпілим (т.1 а.с.104-106);
- висновок експерта №661-Е від 27.06.2017 року, у підсумках якого зазначено, що враховуючи характер та розташування пошкоджень, виявлених у ОСОБА_6 , вважає, що механізм їх виникнення не суперечить механізму, вказаному у протоколі слідчого експерименту від 23.06.2017 року за участю ОСОБА_5 (т.1 а.с.109).
Захисником ОСОБА_4 було подано клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності, в якому він просив звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження, оскільки інкримінований ОСОБА_5 злочин є кримінальним проступком, вчинений нею 01 січня 2017 року, з моменту його вчинення минуло понад п'ять років, тобто минули строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, від слідства вона не ухилялась, нових злочинів не вчинила.
В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_4 своє клопотання підтримала у повному обсязі та просила його задовольнити.
Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні клопотання свого захисника підтримала, не заперечувала проти закриття кримінального провадження щодо неї на підставі ст. 49 КК України в зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Пояснила, що правові наслідки закриття кримінального провадження і звільнення її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав їй роз'яснені судом і зрозумілі. Свою вину у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнала частково.
Прокурор клопотання захисника та обвинуваченої підтримала у повному обсязі. Вважає, що законодавчо визначено, що це обов'язок, а не право суду звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та їх представник ОСОБА_8 не заперечували проти закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання захисника та обвинуваченої підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, регламентовано параграфом 2 глави 24 КПК України.
Згідно з п.1 ч.2, ч.8 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Закриття кримінального провадження з цієї підстави не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
За змістом ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа №462/2762/14, провадження №51-1241км18), що за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
За п.1 ч.1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Згідно з ч.2, ч.3 ст. 49 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Санкцією ч.1 ст.125 КК України передбачено покарання у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.
Відповідно до ч.2 ст.12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, яке відповідно класифікації злочинів відноситься до кримінальних проступків.
У судовому засіданні не встановлено наявності підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2-3 ст. 49 КК України. Обвинувачена ОСОБА_5 зазначила, що їй відомі наслідки закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав та вона наполягає на задоволенні заявленого її захисником клопотання.
При цьому суд звертає увагу на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, попередній розгляд справи суддею, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Отже, зважаючи на те, що з дня вчинення ОСОБА_5 злочину за ч.1 ст. 125 КК України, яке є проступком, минуло більше ніж п'ять років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності не зупинявся і не переривався, а також те, що обвинувачена надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності, суд вважає можливим звільнити її від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження щодо неї.
Також, ОСОБА_5 роз'яснено суть обвинувачення та підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності не має реабілітуючого характеру.
Суд не вирішує обвинувачення по суті, судове рішення викладається у формі ухвали.
Окрім цього суд звертає увагу на те, що прийняття такого рішення є не правом суду, а є його обов'язком. Такі рекомендації судам надано постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», зокрема її п.8.
Разом з цим, підстава для звільнення від кримінальної відповідальності, передбачена ст.49 КК України, є обов'язковою для суду.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Цивільні позовні заяви не заявлені.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що під час судового засідання встановлено наявність законних підстав для закриття кримінального провадження зі звільненням обвинуваченої ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 49 КК України, ст.ст. 284-286, 370, 372 КПК України, суд -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження № 12017040780000131 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.02.2017 року, відносно ОСОБА_5 - закрити.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду на протязі семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1