№ 207/3855/22
№ 2-н/207/97/23
про відмову у видачі судового наказу
27 січня 2023 року м. Кам'янське
Суддя Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Юрченко І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на його користь на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх вдів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи із дня подання заяви до суду та до досягнення дитиною повноліття.
Вивчивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суд приходить до навступних висновків.
Перелік вимог, за якими може бути видано судовий наказ, визначено ст.161 ЦПК України. Зокрема, відповідно до п.4 ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Наразі, з поданої заяви про видачу судового наказу і поданих документів вбачається спір про право, адже, як встановлено при розгляді заяви про видачу судового наказу, відповідно до заочного рішення суду від 15.08.2011 з заявника ОСОБА_1 присуджені до стягнення аліменти на користь боржниці ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх вдів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 травня 2011 року та до досягнення дитиною повноліття, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, відповідно заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження, що потребує виклику осіб та детального вивчення обставин справи, а тому у видачі судового наказу з приводу заявлених вимог необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Керуючись ст. ст.165,167 ЦПК України, суд
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.М.Юрченко