Справа № 553/1739/15-ц Номер провадження 22-ц/814/1896/23Головуючий у 1-й інстанції Новак Ю.Д. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
02 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
суддя-доповідач Дряниця Ю.В.,
судді: Пилипчук Л.І., Триголов В.М.
секретар: Даценко Н.В.,
за участю: адвоката Дробахи А.Е., адвоката Яресько Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2022 року за скаргою адвоката Дробахи Артура Едуардовича в інтересах ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - Начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Титов Станіслав Ігорович, Старший державний виконавець Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Масич Світлана Іванівна, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії,- ,-
У вересні 2021 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дробаху А.Е. звернувся до суду зі скаргою у доводах якої просив суд поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови про результати перевірки законності виконавчого провадження № 48459124 від 08.07.2021 року заступника начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Титова С.І., та визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Масич Світлани Іванівни, визнати неправомірною та скасувати постанову про результати перевірки законності виконавчого провадження № 48459124 від 08.07.2021 року начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Титова Станіслав Ігоровича, скасувати довідку про розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_1 за вихідним № 26433 від 19.07.2021 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2022 року скаргу адвоката Дробахи А.Е. в інтересах ОСОБА_1 щодо визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду як таку, що подана з пропуском встановленого законом процесуального строку.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, скаржник подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.
У доводах апеляційної скарги вказує, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про пропуск скаржником процесуального строку для подачі скарги, оскільки судом не взято до уваги надані скаржником докази поважності причин пропуску вказаного строку.
Уповноваженою особою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого вважає ухвалу місцевого суду законною та обґрунтованою, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу місцевого суду - без змін.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п.п. 3.4. ч. 1ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Ленінського районного суду м.Полтави від 04.08.2015 року стягнуто з ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з квітня 2015 року, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного рішення суду Ленінським районним судом м.Полтави видано виконавчий лист № 553/1739/15ц.
Постановою головного державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ було відкрито виконавче провадження № 48459124 про примусове виконання виконавчого листа № 553/1739/15ц, виданого Ленінським районним судом м. Полтави.
02 березня 2020 року скаржник ОСОБА_1 та ОСОБА_4 продали спільне майно, квартиру, за 864500,00 грн., платник аліментів ОСОБА_1 сплатив 1/4 частину із вартості отриманих підля реалізації майна грошових коштів у розмірі 108062,50 гривень на користь ОСОБА_4 .
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського відділу виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) із заявою про видачу йому довідки розрахунку по сплаті аліментів і зарахуванням суми сплачених аліментів в минулому 2020 році на погашення заборгованості по аліментах.
08.07.2021 року заступником начальника Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Титовим Станіславом Ігоровичем винесена постанова про результати перевірки виконавчого провадження, в якій зазначено, що кошти в сумі 108062,50 грн., сплачені ОСОБА_1 добровільно, не можуть вважатись такими, що сплачені наперед.
19.07.2021 року була підготовлена довідка про розрахунок заборгованості по аліментах ОСОБА_1 за вихідним № 26433, від 19.07.2021 року, в якій зазначений борг по сплаті аліментів.
Залишаючи скаргу ОСОБА_1 без розгляду місцевий суд дійшов висновку, що скаржником пропущено строк на звернення зі скаргою, а на підтвердження поважності причин пропуску строку скаржник не надав належних та допустимих доказів.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, з огляду на наступне.
Згідно статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 449 ЦПК України встановлено, що скарга може бути подана у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Аналіз частини першої статті 449 ЦПК України та статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.
У постанові від 12.05.2022 року у справі № 695/2801/14-ц, (провадження № 61-482св21) Верховний Суд дійшов правового висновку згідно якого, за загальним правилом строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, або відсутні докази поважності причин пропуску такого строку, скарга залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз'яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.
З'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має важливе значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку на оскарження дій державного виконавця, необхідно виходити з фактичних обставин справи, поведінки заявника та особливостей правозастосовчої практики з питань розгляду такої категорій справ. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок, що при вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій.
З матеріалів справи слідує, що у травні 2021 року ОСОБА_1 звертався до Подільського ВДВС у м. Полтаві з заявою про надання йому довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, а також про зарахування суми сплачених аліментів у розмірі 108062,50 грн., як добровільну сплату аліментів на наступні періоди.
Матеріали справи не містять доказі належного повідомлення ОСОБА_1 про розмір заборгованості по аліментах, направлення йому відповідної довідки-розрахунку, та повідомлення про проведення зарахування вказаної суми оплати.
З матеріалами виконавчого провадження адвокат скаржника ознайомився 31.08.2021 року, при цьому скарга подана 08.09.2021 року, тобто з дотриманням десятиденного строку встановленого законом для подачі такої скарги.
Колегія суддів звертає увагу на те, що місцевим судом при вирішення питання поновлення строку на звернення зі скаргою, визначено лише дату виготовлення оскаржуваних постанови та довідки, проте не встановлено чи був скаржник належним чином повідомлений про їх складення.
Вказані обставини ані суб'єктом оскарження ані зацікавленою особою спростовані не були.
Отже, висновки суду про пропуск скаржником ОСОБА_1 встановленого законом процесуального строку з неповажних причин є передчасним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 02 серпня 2022 року - скасувати.
Справу за скаргою адвоката Дробахи Артура Едуардовича в інтересах ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - Начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно- Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Титов Станіслав Ігорович, Старший державний виконавець Подільського відділу Державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Масич Світлана Іванівна, заінтересована особа: ОСОБА_2 про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Ю.В. Дряниця
Судді: Л.І. Пилипчук
В.М. Триголов