Справа № 953/5545/21 Номер провадження 33/814/42/23Головуючий у 1-й інстанції Губська Я.В. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.
07 лютого 2023 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Гальонкін С.А., при секретарі Гречці Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 року
щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КупАП,
Постановою Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 рокуОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 454 грн. 00 коп.
Як вбачається з постанови 16 березня 2021 року близько 11-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав, погрожував, ображав, на зауваження не реагував, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погодившись з даним судовим рішенням його оскаржив в апеляційному порядку ОСОБА_1 . Просить скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В апеляційній скарзі посилається на порушення судом при розгляді справи вимог КУпАП та не з'ясування обставин події. Зазначає, що в супереч норм чинного законодавства розгляд справи відбувся без його участі, у зв'язку з чим він не мав можливості надати пояснення та докази своєї невинуватості та необхідні документи. Зазначає, що між ним та матір'ю жодних сварок не було. 16 березня 2021 року сварка відбулася між ним та його братом про що було складено адміністративний протокол щодо брата. Крім того звертає увагу, що судом не враховано, що він є інвалідом другої групи, а тому звільнений від сплати судового збору.
Разом з апеляційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено, що справу було розглянуто без його участі, копію оскаржуваної постанови ним отримано лише 24 червня 2021 року.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи, копію судового рішення отримував 24 червня 2021 року, апеляційна скарга подана у визначений законом строк після ознайомлення із постановою, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Об'єктивна сторона даного правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров'ю потерпілого.
Зі змісту положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, згідно з Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що 16 березня 2021 року близько 11-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав, погрожував, ображав, на зауваження не реагував, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Дані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №608371 від 16 березня 2021 року (а.с. 1); письмовими заявою та поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 2,3), поясненнями ОСОБА_3 (а.с. 5), формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с. 6), рапортом інспектора УПП в Х/о ДПП Опенченко В. (а.с. 7).
При розгляді справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 не надано достатніх та достовірних доказів на спростування обставин скоєння ним адміністративного правопорушення.
Доводи наведені в апеляційній скарзі, щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи не знайшли свого підтвердження при розгляді апеляційної скарги. Так, з долученої до апеляційної скарги копії постанови Київського районного суду м. Харкова від 15 червня 2021 року вбачається, що 16 березня 2021 року між братами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відбулася сварка, яка стала підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 . Однак дана обставинне не спростовує факт скоєння правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 відносно його матері ОСОБА_2 .
Дослідивши обставини скоєння правопорушення та наявні матеріали справи, приходжудо висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення.
Однак при розгляді справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 19 травня 2021 року.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції вважає, що постанову Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 року слід змінитив частині вирішення питання про судовий збір виключивши посилання суду на стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 454 грн.
Керуючись статтями 293, 294 КУпАП суд
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Постанову Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 року змінитив частині вирішення питання про судовий збір виключивши посилання суду на стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 454 грн.
В іншій частині постановку Київського районного суду м. Харкова від 16 червня 2021 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя С.А. Гальонкін