Справа № 545/4510/22 Номер провадження 22-ц/814/2324/23Головуючий у 1-й інстанції Кіндяк І.С. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
07 лютого 2023 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2022 року у справі за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,
Короткий зміст позовної заяви
У вересні 2022 року комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачу на праві власності згідно договору купівлі-продажу №3082, що укладений 08 вересня 2009 року, належать нежитлові приміщення на цокольному поверсі №І, №ІІ, №ІІІ, №ІV, №V, №VІ, №VІІ, загальною площею 69,8 кв.м., що розташоване у АДРЕСА_1 .
08 вересня 2021 року представниками КП «Харківські теплові мережі» складений акт обстеження системи теплопостачання об'єкта №ВНОТ/6940, згідно якого система теплопостачання єдина із системою теплопостачання житлового будинку, в який вбудоване нежитлове приміщення споживача теплової енергії. Приміщення використовується під ветеринарну клініку. Відповідно до вимог пункту 4 Правил користування теплової енергії, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року, було надано припис укласти договір з КП «Харківські теплові мережі» як теплопостачальною організацією. Відповідно до вимог пункту 5.5.1 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж було надано припис надати розрахунок теплового навантаження на опалення нежитлових приміщень, власницею яких є відповідач, що виконаний проектною організацією, що має ліцензію на виконання даного виду робіт для узгодження Центром контролю та обліку теплоспоживання КП «Харківські теплові мережі».
03 грудня 2021 року представниками КП «Харківські теплові мережі» складений акт обстеження системи теплопостачання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вказано, що договір відповідачем не укладено, розрахунок навантаження не наданий.
У зв'язку з вищевказаним, КП «Харківські теплові мережі» провели нарахування безпідставно спожитої теплової енергії за період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2021 року у розмірі 29432,90 грн.
Позивач прохав суд стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» вартість безпідставно спожитої теплової енергії за період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2021 року в сумі 29432,90 грн та судові витрати.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2022 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою КП «Харківські теплові мережі», боржник - ОСОБА_1 , про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії.
Судове рішення місцевого суду мотивовано тим, що у встановленому законом порядку неможливо встановити місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, що є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2022 року не погодилося КП «Харківські теплові мережі» та оскаржило його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі позивач прохав суд скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2022 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Узагальнена позиція учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що Полтавським районним судом Полтавської області постановлена ухвала про відмову у видачі судового наказу, однак КП «Харківські теплові мережі» зверталося до місцевого суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, відповідно оплативши судовий збір як за подання позовної заяви, а не судового наказу.
Крім того, факт непроживання відповідача на території Пісочинської селищної ради не може бути підставою у відмові позовних вимог.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Щодо розгляду справи без виклику сторін
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Предметом перегляду є ухвала про відмову у видачі судового наказу, яка відповідно до пункту 1 частини першої статті 353 ЦПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що оскаржувана ухвала зазначена в частині другій статті 369 ЦПК України, то колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є: 1) верховенство права; 2) повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
З матеріалів справи вбачається, що у вересні 2022 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію, в якому прохало суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача вартість безпідставно спожитої теплової енергії за період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2021 року в сумі 29432,90 грн.
Так, позивач КП «Харківські теплові мережі», диспозитивно розпорядившись своїми процесуальними правами, звернувся до місцевого суду у порядку позовного провадження з позовною заявою про стягнення заборгованості, що підтверджується поданим ним процесуальним документом, а також сплаченим судовим збором у розмірі 2481,00 грн.
Натомість, Полтавський районний суд Полтавської області ухвалою від 14 жовтня 2022 року відмовив у видачі судового наказу за заявою КП «Харківські теплові мережі» про стягнення вартості безпідставно спожитої теплової енергії.
З вищевказаного вбачається, що суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення за результатами розгляду заяви КП «Харківські теплові мережі»про видачу судового наказу, однак з матеріалів справи вбачається, що останнє з таким процесуальним документом як «заява про видачу судового наказу» до Полтавського районного суду Полтавської області не зверталося, що свідчить про помилковість постановлення місцевим судом ухвали про відмову у видачі судового наказу.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (пункт 6 частини першої статті 374 ЦПК України).
Згідно пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Тобто, стаття 379 ЦПК України передбачає підстави для скасування ухвали суду з направленням справи для продовження розгляду справи, що означає, що розгляд справи не було завершено, а ухвала, якою такий розгляд завершено, не відповідає нормам процесуального права та розгляд справи потрібно продовжити по суті.
У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 758/6080/19 (провадження № 61-7148св21) зазначено, що в кожному випадку суд апеляційної інстанції повинен перевіряти чи перешкоджає ухвала суду першої інстанції подальшому провадженню у справі.
Крім того, в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року в справі № 488/339/20 (провадження № 61-19130св20) вказано, що апеляційний суд, зробивши висновок про помилковість закриття судом першої інстанції провадження у справі в частині вищевказаних позовних вимог, справу в частині цих вимог на новий розгляд до суду першої інстанції не направив, а розглянув їх по суті, чим порушив положення статті 379 ЦПК України, згідно з якими суд апеляційної інстанції, встановивши порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, повинен був направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а не вирішувати позовні вимоги про скасування наказу № 724-к від 26 жовтня 2015 року по суті до вирішення цих вимог місцевим судом.
Оскільки Полтавський районний суд Полтавської області помилково постановив ухвалу від 14 жовтня 2022 року про відмову у видачі судового наказу, що призвело до невирішення останнім позовних вимог КП «Харківські теплові мережі» про стягнення заборгованості, то колегія суддів вважає за потрібне ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо судових витрат
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд по даній справі не змінює судове рішення та не ухвалює нове, а направляє справу для продовження розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись статтями 367, 374, 379 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Харківські теплові мережі» - задовольнити.
Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2022 року - скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 лютого 2023 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Т.В. Одринська
О.О. Панченко