Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/69/23 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
08.02.2023 року. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2023 року, якою стосовно підозрюваного:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Помічна, Добровеличківського району, Кіровоградської області, громадянина України,з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого утриманців, зареєстрованого АДРЕСА_1 , проживаючого АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз Вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 20 жовтня 2022 року звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,
застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, у певний період доби до 16.03.2023 року включно,який полягає у забороні останньому залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 16 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин та покладено на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду за відповідним викликом; утриматись від спілкування зі свідками та з потерпілим у кримінальному провадженні №12023121100000020. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Ухвалою слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2023 року, клопотання слідчого задоволено частково та до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, у певний період доби до 16.03.2023 року,який полягає у забороні останньому залишати місце постійного проживання з покладенням на нього певних обов'язків.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, зокрема в тому що він 13.01.2023 близько 17 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено), прибув до володіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на заволодіння чужим майном, ОСОБА_8 незважаючи на військовий стан, введений на території України указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», проник у середину житла та перебуваючи в будинку за вищевказаною адресою, виявив, що ОСОБА_10 відпочиває на ліжку. ОСОБА_8 діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, виявив та взяв до рук зарядний пристрій «Повербанк» та мобільний телефон марки «Samsung» моделі SM - A127F/DSN, ІМЕІ: НОМЕР_1 чорного кольору та заводське упакування у вигляді паперової коробки до мобільного телефону, в якій знаходилися грошові кошти в сумі 25 тисяч гривень та в цей час був помічений господарем володіння ОСОБА_10 , який намагався зупинити правопорушника та наздогнати його. ОСОБА_8 продовжуючи свої протиправні дії направлені на відкрите викрадення чужого майна, розуміючи, що його злочинні дії помічені потерпілим, не реагуючи на зауваження, з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальних збитків на вищевказану суму.
Рішення слідчого судді мотивовано тим, що застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час, є достатнім для того , щоб у повній мірі запобігти встановленим на даний час ризикам, зокрема ризику незаконного впливу на свідків і потерпілого у цьому провадженні, іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, та ризику переховування від органу досудового розслідування та суду, зважаючи на те, що тривають заходи щодо встановлення кола можливих свідків та зібрання доказів.
В апеляційній скарзі прокурор просив скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою клопотання слідчого задовольнити та обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Свої вимоги обґрунтував тим, що підозрюваному ОСОБА_8 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а саме відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, покарання за вчинення якого передбачено у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Отже, слідчим суддею проігноровано доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
• переховуватися від органів досудового розслідування та суду, так як підозрюваний є особою раніше судимою, скоїв грабіж в період іспитового строку та за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.
• незаконно впливати на потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, так як підозрюваний проживає в одному населеному пункті з потерпілим, вчинив злочин відкрито до нього, що дає підстави вважати, що підозрюваний може знову незаконно впливати на вказану особу, з метою зміни чи відмови від наданих показів. У відповідності до ст. 23 КПК України та ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо, а тому, зважаючи на стадію кримінального провадження, наявний реальний ризик, що підозрюваний у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
• перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів слідчого, прокурора та суду.
• вчиняти нові кримінальні правопорушення, враховуючи те що підозрюваний неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз 20.10.2022 Вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області визнаний винним за ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, належних висновків для себе не зробив та в період іспитового строку вчинив новий тяжкий корисливий злочин проти власності. Крім того ОСОБА_8 є особою, що вживає наркотичні речовини, постійного та офіційного джерела для доходу не має, відсутні міцні соціальні зв'язки.
Заслухавши доповідача, прокурора, який просив задовольнити подану апеляційну скаргу, підозрюваного ОСОБА_8 та в його інтересах захисника - адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали клопотання слідчого та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 2 п. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Разом із тим на переконання колегії суддів за результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею не були належним чином дотримані.
Так, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень.
Термін «Обгрунтована підозра» означає, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст.184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки матеріали кримінального провадження, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно особи ОСОБА_8 за ч.4 ст.186 КК України.
Суто з об'єктивних причин на початку проведення досудового розслідування, слідчий суддя не має можливості дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перерахованим обставинам за критерієм поза розумним сумнівом суд надасть відповідну оцінку. При вирішенні заявлених у клопотань вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред'явленої підозри що виконав прокурор.
Та правильно врахував наявність обґрунтованої підозри у скоєнні ОСОБА_8 тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Як вбачається з клопотання слідчого дана підозра підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: витягами з ЄРДР від 13.01.2023; рапортом від 13.01.2023; протоколом огляду місця події від 13.01.2023, під час якого було оглянуто територію володіння, яке розташоване по АДРЕСА_2 , де проживає потерпілий ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де неподалік вхідної хвіртки було виявлено та вилучено зарядний пристрій "Повербанк", який втратив підозрюваний в той час коли його наздоганяв ОСОБА_10 ; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину 14.01.2023, під час якого у ОСОБА_8 було виявлено та вилучено: 15 000 грн номіналом по 500 грн: ХЗ 62741033; АЛ 6631892; АЛ 5977606; ЄБ 4374228; АА 7118674; АП 4467079; ГА 1192105; БВ 0636369; БВ 4090424; ЕЄ 9886090; ГА 2030392; ВИ 5805453; АИ 7459672; ЄЖ 9529422; ГБ 1123751; ГА 6621252; АА 5958687; ЄЄ 3122062; ВЖ 1226891; ЕА 7412968; ЕА 7193691; ВЄ 7456903; ЄГ 6873278; ХГ 5552782; БА 3264644; ББ 2273674; АК 6678202; ЕГ 7322658; ЄЖ 6438253; ЦБ 8357460 та мобільний телефон марки "Samsung" моделі SM - A127F/DSN, ІМЕІ: НОМЕР_1 чорного кольору, які належать потерпілому ОСОБА_11 ; письмовими показання потерпілого ОСОБА_10 .
Крім того, слідчим суддею враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання останнього винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років.
Враховано те, що злочин по якому ОСОБА_8 пред'явлено повідомлення про підозру є тяжким, умисним, корисливим. Посягає на суспільні інтереси-проти власності. Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного характеризуються як заздалегідь сплановані, ретельно обдумані. У даному конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню ( ст.2 КПК ).
Проте, на переконання колегії суддів слідчим суддею допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке полягає в тому, що слідчий суддя безпідставно, встановивши наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обрав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби особі, яка підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному з проникненням у житло, вчиненому в умовах воєнного стану.
Враховуючи мету і підстави застосування запобіжних заходів, колегія суддів вважає доведеним наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст.177 КПК України і, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та або суду, враховуючи, що підозрюваний є особою раніше судимою та підозрюється у скоєні злочину в період іспитового строку за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років позбавлення волі, тобто, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, ОСОБА_8 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що може вплинути на хід розслідування кримінального провадження та встановлення об'єктивності, так як підозрюваний проживає в одному населеному пункті з потерпілим, вчинив злочин відкрито, що дає підстави вважати, що підозрюваний може знову незаконно впливати на вказану особу, з метою зміни чи відмови від наданих показів. У відповідності до ст. 23 КПК України та ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо. Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто вводити слідство в оману, ухилятись від викликів слідчого, прокурора та суду. Тобто існує ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, підозрюваний неодноразово раніше притягувався до кримінальної відповідальності, останній раз 20.10.2022 Вироком Добровеличківського районного суду Кіровоградської області визнаний винним за ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, належних висновків для себе не зробив та в період іспитового строку вчинив новий тяжкий корисливий злочин проти власності. Крім того ОСОБА_8 є особою, що вживає наркотичні речовини, постійного та офіційного джерела для доходу не має, відсутні міцні соціальні зв'язки, що свідчить про його схильність до вчинення злочинів проти власності, таким чином, вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу є підстави вважати, що ОСОБА_8 може вчинити нові умисні кримінальні правопорушення. Зазначені ризики дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, колегія суддів враховує, що під час апеляційного розгляду прокурором було надано повідомлення з ВП №2 (смт.Добровеликівка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області, в якому зазначено, що у відповідності до план-завдання пов'язаного з перевіркою умов дотримання вимог запобіжного заходу черговим нарядом ГРПП відділення поліції, 19.01.2023 року, о 19:05 год., було здійснено перевірку особи ОСОБА_8 , якому ухвалою суду було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На момент був відсутній по місцю свого постійного проживання. Таким чином ОСОБА_8 грубо порушив п.2 ч.2 розділу 3 наказу МВС від 13.07.2016 року № 654 «Про затвердження Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього, арешту», що є в свою чергу підставою в порядку ст. 200 КПК України щодо зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 .
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що належна поведінка ОСОБА_8 на досудовому слідстві, із урахуванням наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, особи підозрюваного, обставин вчинення кримінального правопорушення, може бути забезпечена лише шляхом застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи вище викладене колегія суддів вважає, що висновки слідчого судді щодо протилежного є помилковими та передчасними.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з клопотання слідчого про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права останнього на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Інші більш м'які запобіжні заходи у тому числі домашній арешт не забезпечить на даний час виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Проте, з урахуванням того, що підозрюваному 14.01.2023 року вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, клопотання слідчого підлягає задоволенню частково, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 33 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто з 12 год. 30 хв. 08 лютого 2023 року до 12 год. 30 хв. 14 березня 2023 року, взявши його під варту з зали суду негайно.
Окрім цього, згідно положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, колегія суддів при визначені розміру застави вважає, що розмір застави у 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 107 360 грн. буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри до нього та при цьому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по справі.
За таких обставин беручи до уваги вищевикладене колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 183, 193, 194, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 16 січня 2023 року, якою частково задоволено клопотання слідчого та до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, у певний період доби до 16.03.2023 року, який полягає у забороні останньому залишати місце постійного проживання з покладенням на нього певних обов'язків - скасувати.
Клопотання старшого слідчого СВ ВП №2 (смт.Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області капітана поліції ОСОБА_12 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб ОСОБА_8 - задовольнити частково
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 33 дні, тобто з 12 год. 30 хв. 08 лютого 2023 року до 12 год. 30 хв. 14 березня 2023 року, в межах строку досудового розслідування, взявши його під варту з зали суду негайно.
Визначити ОСОБА_8 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 107 360 грн.
Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду № UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО: 820172; банк одержувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу - застава за підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №1202312110000000020.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками по справі;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Кропивницького апеляційного суду, має бути наданий відповідній уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_8 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора.
Роз'яснити ОСОБА_8 , що відповідно до ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов'язків, застава буде звернена в дохід держави, а слідчим суддею, судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_13 Ремез
(підписи)