Справа № 761/32119/21
Провадження №1-кп/761/1813/2023
іменем України
14 лютого 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100100006791 від 09.10.2020, відносно
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харцизьк Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, який не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без визначеного місця проживання, тимчасово проживає в підвальному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.186 КК України,
за участю:
секретарів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
прокурорів - ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілої - ОСОБА_12 ,
захисника - ОСОБА_13 ,
обвинуваченого - ОСОБА_2 ,
ОСОБА_2 08.10.2020 приблизно о 19 год. 00 хв. перебував за місцем свого проживання, а саме - в підвальному приміщенні, що розташоване в будинку АДРЕСА_2 та спільно зі своїми знайомими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та наглядно знайомим ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вечеряв, розпиваючи алкогольні напої.
В ході вживання спиртних напоїв між ОСОБА_19 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, під час якого у останнього, з мотиву особистих неприязних відносин, виник злочинний умисел, спрямований на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_2 наблизився до потерпілого та стоячи навпроти ОСОБА_19 , наніс останньому кулаками обох рук не менше чотирьох ударів в область голови, тобто в область тіла, де розташовані життєво важливі органи людини.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень в область голови ОСОБА_19 втратив рівновагу та опинився в положенні лежачи на підлозі.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що причиною смерті потерпілого стала черепно-мозкова травма (крововиливи під оболонку головного мозку), а отже ОСОБА_2 своїми умисними діями спричинив ОСОБА_19 тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння, які спричинили смерть потерпілого.
Таким чином, ОСОБА_2 своїми діями, які виразились у заподіяні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.
Крім того, 08.10.2020 приблизно о 19 год. 00 хв., ОСОБА_2 перебував за місцем свого проживання, а саме - в підвальному приміщенні, що розташоване в будинку АДРЕСА_2 та спільно зі своїми знайомими ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та наглядно знайомим ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вечеряв, розпиваючи алкогольні напої.
У подальшому ОСОБА_19 здійснив спробу покинути підвальне приміщення однак, перебуваючи біля виходу з підвального приміщення, його наздогнав ОСОБА_2 .
В ході спілкування між ОСОБА_19 та ОСОБА_2 виник словесний конфлікт, в ході якого у останнього, з мотиву особистих неприязних відносин, виник злочинний умисел, спрямований на нанесення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень.
Реалізуючи вказаний злочинний умисел, ОСОБА_2 наблизився до потерпілого та стоячи навпроти ОСОБА_19 , передбачаючи можливість настання тяжких наслідків для здоров'я потерпілого, діючи умисно, з мотиву раптово виниклих особистих неприязних стосунків, наніс ОСОБА_19 кулаками обох рук, не менше чотирьох ударів в область голови, тобто в область тіла, де розташовані життєво важливі органи людини.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень в область голови ОСОБА_19 втратив рівновагу та опинився в положенні лежачи на підлозі.
В цей час, коли ОСОБА_19 перебував в положенні лежачи на підлозі, до ОСОБА_2 наблизився ОСОБА_14 . Розуміючи що потерпілий ОСОБА_19 перебуває у безпорадному стані, не має змоги чинити опір, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 , перебуваючи поблизу ОСОБА_14 та усвідомлюючи, що останній розуміє протиправний характер дій ОСОБА_2 , дістав з кишень ОСОБА_19 грошові кошти у сумі 500 грн.
Із здобутих незаконним шляхом грошових коштів у сумі 500 грн. ОСОБА_2 передав частину ОСОБА_14 та ОСОБА_18 по 200 грн. кожному, а собі залишив 100 грн.
Після вчинення кримінального правопорушення, а саме відкритого викрадення майна ОСОБА_19 , ОСОБА_2 з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Умисними діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_19 завдано матеріального збитку на загальну суму 500 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 здійснив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 186 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 121 КК України, не визнав.
Так, ОСОБА_2 пояснив, що він підробляв двірником та проживав у підвальному приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_5, приблизно о 14 годині, йому зателефонував заступник директора, і обвинувачений пішов на роботу. Повертаючись назад, він побачив, що на дитячому майданчику сиділи місцеві мешканці. Його підкликав один із них, ОСОБА_20 , який був у стані сп'яніння, поруч з ним знаходився також випивший ОСОБА_21 , як в подальшому йому стало відомо його звали ОСОБА_19 . Петро придбав пляшку горілки і вони разом пішли в підвальне приміщення, де проживав обвинувачений, для її розпиття. Там на кухні знаходились ОСОБА_18 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Після того як вони випили пляшку горілки, ОСОБА_18 пішов спати, ОСОБА_15 пішла, залишись ОСОБА_14 , ОСОБА_20 , потерпілий і він. Потерпілий висловлювався нецензурною лайкою в бік незнайомого чоловіка на ім'я ОСОБА_22 , якого хотів побити, при цьому він та ОСОБА_20 намагались його заспокоїти.
Обвинувачений пояснив, що вони перебували в компанії потерпілого приблизно півгодини, після чого ОСОБА_23 захотів піти до будинку АДРЕСА_3 . ОСОБА_2 провів потерпілого до дверей і відчинив їх. Потерпілий продовжував кричати і обвинувачений намагався його заспокоїти, аби той не заважав мешканцям будинку. Біля дверей він з потерпілим стали один навпроти одного і ОСОБА_19 завдав йому удар кулаком у підборіддя. У відповідь на це обвинувачений правою рукою вдарив у підборіддя потерпілого, після чого останній зашатався і скотився вниз зі сходів.
Обвинувачений пояснив, що бачив, як потерпілий вдарився скронею об кам'яну стіну знизу, на площадці. Він підійшов до потерпілого і побачив, що останній перебуває у свідомості. В цей час ОСОБА_14 стояв у дверях, і на думку ОСОБА_2 , міг бачити момент падіння потерпілого. Потерпілий в цей час висловлювався нецензурною лайкою в бік обвинуваченого, у нього йшла кров з носа. В судовому засіданні обвинувачений додав, що він не бачив аби ще хто-небудь завдавав ударів ОСОБА_19 . Після цього, за словами обвинуваченого, він разом із ОСОБА_14 пішов звідти. Через деякий час він, ОСОБА_18 та ОСОБА_14 підняли потерпілого і перенесли його на траву неподалік сміттєвих баків, при цьому потерпілий був у свідомості. ОСОБА_14 викликав швидку медичну допомогу і вони пішли на Лук'янівську площу, а коли повернулись, то їм повідомили, що ОСОБА_19 помер.
Також обвинувачений повідомив, що він сам не лазив по кишенях потерпілого і не бачив, аби хто-небудь інший це робив. Також ОСОБА_2 пояснив, що він працював бригадиром у житлово-експлуатаційній конторі і 500 гривень йому дали за роботу. З цих грошей він залишив собі 100 гривень, а ОСОБА_14 та ОСОБА_18 роздав по 200 грн.
Не дивлячись на невизнання винуватості ОСОБА_2 , винуватість останнього у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч.1 ст. 186 КК України, повністю підтверджується наступними доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні.
Так, потерпіла ОСОБА_12 суду пояснила, що вона раніше проживала з потерпілим ОСОБА_19 в цивільному шлюбі і в них є спільна донька. Однак з 2016 року вони не спілкувались і спільного побуту не вели, а спілкування з загиблим здебільшого підтримувала їхня донька. ОСОБА_12 пояснила, що їй зателефонували і повідомили про те, що ОСОБА_19 вбили і згодом саме вона займалась його похованням. Загиблого вона охарактеризувала як чуйного та працьовитого чоловіка. Також зазначила, що потерпілий трохи випивав, однак конфліктним не був. На уточнюючі запитання відповіла, що обставини смерті ОСОБА_19 їй відомі лише зі слів слідчого і сама вона очевидцем подій не була.
Допитаний в ході судового розгляду свідок ОСОБА_24 пояснив, що він лікар виїзної бригади Центру екстреної медичної допомоги, і що саме він виїжджав на місце події і виявив труп, однак не пам'ятає, чи були на трупі тілесні ушкодження і як саме лежав труп. Крім того, оглянувши в судовому засіданні карту виїзду, що міститься в матеріалах судового провадження свідок зазначив, що її заповнював він, і що все, що зазначено в карті, зокрема і попередній діагноз - зазначено вірно.
Допитана в ході судового засідання свідок ОСОБА_15 суду розповіла, що вона знайома з обвинуваченим, водночас потерпілого того дня побачила вперше. Пояснила, що того дня вони разом перебували у підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 і випивали. ОСОБА_2 привів з собою раніше незнайомого потерпілого, крім того там були присутні ОСОБА_14 і ОСОБА_25 , прізвища якого свідок не пам'ятає, також свідок додала, що вона не пам'ятає хто ще був там присутній в той день. Свідок зазначила, що конфліктів у компанії не було, а коли потерпілий почав йти додому, ОСОБА_2 пішов за ним, при цьому обвинувачений був у стані алкогольного сп'яніння, однак агресивно він себе не поводив. Потерпілий при цьому залишив на столі свій телефон. Згодом свідок почула від них обох нецензурну лайку, після чого ОСОБА_15 почула звук падіння, після чого вона вийшла і побачила, що потерпілий лежить знизу на сходах, а обвинувачений і ОСОБА_14 намагались привести його до тями. Згодом потерпілого віднесли подалі, а через певний час, коли вони побачили, що потерпілий лежить без ознак життя, хтось викликав швидку медичну допомогу.
Надаючи характеристику обвинуваченому свідок зазначила, що вона не бачила випадків підлості, обмовок чи крадіжок з боку обвинуваченого, разом з цим зазначила, що він іноді виявляв агресію стосовно інших осіб, інколи бували сварки. Крім того, відповідаючи на уточнюючі запитання в ході судового розгляду ОСОБА_15 вказала, що вона не бачила чи давав кому-небудь обвинувачений гроші. Також свідок заявила, що під час досудового розслідування за її участі було проведено слідчий експеримент, де вона все правдиво показала.
Також вина ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, ретельно дослідженими в судовому засіданні, а саме:
- даними протоколу огляду місця події від 08.10.2020 року, зі змісту якого вбачається, що на прибудинковій території будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , між деревом, сміттєвими баками і цегляним парканом виявлено труп, який лежав на спині. В ході огляду було встановлено, що у трупа наявне садно на кінчику носа, синець на лівому вусі, забійна рана на верхній губі, від правого кута в напрямку щічної ділянки невелика кількість засохлої крові. У лівому носовому ході та у правому завушному слуховому ході невелика кількість рідкої крові. Крім того, зі змісту протоколу вбачається, що труп належить ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також в протоколі зазначено, що огляд проведено за участі лікаря екстреної медичної допомоги ОСОБА_24 . До протоколу долучено диск з відеозаписом слідчої дії, відповідну план схему від 08.10.2020 року, та фототаблицю, які також було досліджено в ході судового розгляду (т.2, а.с. 215-226)
- даними протоколу обшуку від 12.10.2020 року, зі змісту якого вбачається, що в ході обшуку, проведеного в підвальному приміщенні, яке розташоване в лівій частині будинку за адресою: м. Київ, вулиця Коперника, 23, було виявлено та вилучено (вирізано) частину лінолеуму, що розташований біля вхідних дверей, із речовиною бурого кольору. Крім того, перед вхідними дверима на плитці виявлено сліди речовини бурого кольору, зроблено змив вказаної речовини. Крім того слідчим було виявлено та вилучено два пластикові стакани, а також скляну пляшку «Чекушка», об'ємом 250 мл. До протоколу долучено диск з відеозаписом слідчої дії та фототаблицю, які також було досліджено в ході судового розгляду (т.2, а.с. 234-249)
- даними висновку експерта №012-197-3949-2020 від 16 грудня 2020 року, зі змісту якого вбачається, що смерть ОСОБА_19 настала від внутрішньочерепної травми (закритої черепно-мозкової травми), що призвело до деструктивного набряку головного мозку.
При експертизі трупа ОСОБА_19 виявлено ушкодження: внутрішньочерепна травма - синець на верхній повіці лівого ока; синець на лівій половині обличчя від лівої вушної раковини до верхньої частини лівого кивального м'яза із залученням лівих скроневої та щічної ділянок; садно в лобній ділянці справа; крововиливи і чотири забійних рани на внутрішній поверхні верхньої і нижньої губи; крововиливи у м'які покрови голови в лобній ділянці справа; в правій скроневій, тім'яній, частково потиличній ділянках, в лівій скроневій ділянці; крововиливи під надкісницею пірамідок скроневих кісток; дифузно-вогнищеві крововиливи під м'якими оболонками правих лобної, скроневої, тім'яної і потиличної часток мозку, навколо мозочку; одиничні плямисті крововиливи на основі скроневих часток.
Внутрішньочерепна травма у ОСОБА_19 виникла від численних (не менше чотирьох) ударів тупими предметами по голові (такими предметами, зокрема, могли бути кулаки рук), приблизно за 1-2 години до настання смерті, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя і між нею та настанням смерті існує прямий зв'язок.
Інші ушкодження - синець на зовнішній поверхні правого плеча; два садна на передній поверхні правої гомілки; крововилив у м'які тканини на задній поверхні лівої кисті.
Ушкодження на кінцівках також виникли від дії тупих предметів, приблизно в той же час, мають ознаки легкого тілесного ушкодження і у прямому зв'язку з настанням смерті не знаходяться. При цьому, крововилив у м'які тканини на лівій кисті міг утворитись при захисті від ударів, що наносились ОСОБА_19 , синець на правому плечі та садна на правій гомілці могли утворитись в результаті падіння ОСОБА_19 на сходах.
Виходячи із ступеня розвитку трупних явищ на час судово-медичного дослідження трупа о 15 годині 9 жовтня 2020 року, враховуючи час виявлення трупа та причину смерті, вважаю, що давність настання смерті ОСОБА_19 становить близько 18-20 годин до вказаного часу.
В крові трупа ОСОБА_26 виявлено етиловий спирт у концентрації 2,5 проміле, що за життя може відповідати алкогольному сп'янінню сильного ступеня.
Тілесні ушкодження у ОСОБА_19 могли виникнути в час, за обставин і по механізму (не менше трьох-чотирьох ударів в обличчя та наступні удари ногою по голові лежачого ОСОБА_19 ), відображених у відеозаписі слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_14 .
Тілесні ушкодження у ОСОБА_19 могли виникнути в час (ІНФОРМАЦІЯ_6, у вечірній час) та за обставин (бійка на сходах у підвал), вказаних на відеозаписі слідчого експерименту з ОСОБА_27 . Але не відповідають механізму, вказаному підозрюваним - внутрішньочерепна травма у ОСОБА_19 не могла утворитись від одного удару рукою в ділянку нижньої щелепи зліва та наступного падіння ОСОБА_19 (т.3 а.с.41-45)
В судовому засіданні експерт ОСОБА_28 , яким складено Висновок експерта №012-197-3949-2020, роз'яснив, що ході проведення вказаної експертизи було встановлено, що пошкодження головного мозку ОСОБА_19 , від яких настала смерть останнього, виникли внаслідок багаточисленних ударів у голову. Всі особливості травми головного мозку, виявленої у померлого, вказують на те, що вони виникли внаслідок множинних ударів, заданих у голову, під час яких голова вільно переміщувалась навколо різних вісей. Таке, за словами експерта, як правило відбувається у абсолютній більшості випадків, за яких удари наносяться у голову, яка не зафіксована, тобто якщо людина стоїть, можливо лежить. Жодних елементів травми мозку, які б могли виникнути через удар головою, який міг статись внаслідок падіння, при проведенні судово-медичної експертизи виявлено не було. Крім того експерт пояснив, що стан сп'яніння не міг вплинути на травму, оскільки внутрішньочерепна травма виникає внаслідок механічних пошкоджень. Переміщення тіла також не могли вплинути на травму. Всі ушкодження, виявлені на голові, є достовірною ознакою удару тупим предметом в дану ділянку тіла. Експерт наголосив, що смерть ОСОБА_19 була викликана всією сукупністю множинних ударів в голову та не могла настати внаслідок падіння.
- даними копії карти виїзду швидкої медичної допомоги від 08 жовтня 2020 року за №1440 до ОСОБА_19 , 50 років, за адресою: АДРЕСА_2 , зі змісту якої вбачається ІНФОРМАЦІЯ_7 приблизно о 19:45 на місце події прибула машина ЕМД. На час прибуття ЕМД на місці події, на вулиці біля смітника, був знайдений труп чоловіка, який лежав на спині без ознак життя та з ознаками насильницької смерті (т.3 а.с. 48)
- даними висновку судово-психіатричної експертизи №579 ОСОБА_2 від 27 жовтня 2020 року, зі змісту якого вбачається, що у ОСОБА_29 визначається достатній рівень функціонування інтелектуально-мнестичних процесів: в особистісній сфері - середня активність, екстравертованість, вибіркова товариськість, гнучкість у контактах, емоційна стабільність, достатній самоконтроль, здатність дотримуватись своєї позиції, невисокий рівень домагань, обмежене коло інтересів, трудова спрямованість діяльності, розважальні інтереси у поєднанні зі вживанням алкоголю, невисокий морально-етичний рівень
розвитку особистості. ОСОБА_2 будь-яким хронічним психічним розладом не страждає і за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_30 на період часу до якого відноситься правопорушення, у відношенні якого він підозрюється, алкогольною та будь-якою наркотичною залежністю не страждав. ОСОБА_30 на період часу до якого відноситься правопорушення, у відношенні якого він підозрюється, будь-яким хронічним чи тимчасовим психічним розладом не страждав і за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_30 не потребує проведення йому стаціонарного лікування. ОСОБА_30 у даний час алкогольною і будь-якою наркотичною залежністю не страждає та проведення лікування з цих приводів не потребує (т. 3 а.с. 53 - 55)
- даними висновку експертизи змива з плитки та фрагмента лінолеума №081-499-2020, від 09 листопада 2020 року, зі змісту якого вбачається, що кров трупа ОСОБА_19 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В; кров гр. ОСОБА_29 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А; в змиві речовини бурого кольору з плитки перед вхідними дверима (об.№2) знайдена кров людини, при встановленні групової належності якої виявлений антиген А. Ця кров могла походити від потерпілого ОСОБА_19 та не могла походити від підозрюваного ОСОБА_29 (т. 3 а.с. 106 - 110)
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.10.2020 року за участю свідка ОСОБА_14 , із відеозаписом, який був продемонстрований у судовому засіданні, зі змісту якого вбачається, що останній в ході проведення слідчого експерименту відтворив обставини подій, які стались ІНФОРМАЦІЯ_5, та показав, що близько 13 години ІНФОРМАЦІЯ_5 всі мешканці підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , почали розпивати алкогольні напої на кухні, після чого знову почали йти працювати. В цей час ОСОБА_14 побачив на дитячому майданчику двох чоловіків, один з яких - ОСОБА_20 був знайомий ОСОБА_14 , а другий представився як ОСОБА_21 . Свідок випив з ними кілька чарок горілки. Повертаючись з роботи близько 17 год. 30 хв. свідок зустрів біля підвального приміщення ОСОБА_20 , який йшов з магазину з горілкою. ОСОБА_21 вже перебував у підвальному приміщенні і приблизно о 18 год. 30 хв. ОСОБА_21 збирався виходити, а ОСОБА_2 пішов за ним і свідок ОСОБА_14 теж пішов за ними. Вийшовши, свідок побачив, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_31 сиділи на верхній сходинці. ОСОБА_14 взяв з собою стакан в якому була настоянка глоду, яку вони разом і випили, після чого ОСОБА_14 спустився донизу, а ОСОБА_21 почав висловлюватись нецензурною лайкою в бік ОСОБА_2 після чого ОСОБА_21 наніс один удар правою рукою в район обличчя ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_2 наніс три удари, а саме: правою рукою в район лівого вуха, лівою рукою в голову та правою рукою область шиї ОСОБА_32 , від чого останній впав до низу, головою вперед, після чого ОСОБА_2 , правою ногою, зверху вниз наніс близько трьох ударів в район голови ОСОБА_32 , після чого ОСОБА_14 намагався заспокоїти ОСОБА_2 . Згодом, ОСОБА_14 та ОСОБА_2 перевернули ОСОБА_32 на правий бік і ОСОБА_2 дістав із зовнішньої кишені ОСОБА_32 дві купюри номіналом по 200 гривень і одну номіналом 100, згодом коли ОСОБА_14 покликав ОСОБА_18 , аби на прохання ОСОБА_2 перенести тіло ОСОБА_32 до сміттєвих баків, обвинувачений дав їм по двісті гривень. При цьому ніхто з них медичну допомогу ОСОБА_33 не надавав і надавати не збирався і лише за деякий час, коли ОСОБА_14 вийшов і побачив, що ОСОБА_21 лежить без ознак життя, він викликав швидку медичну допомогу (т. 3 а.с. 159 - 164)
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.10.2020 року за участю свідка ОСОБА_17 , із відеозаписом, який був продемонстрований у судовому засіданні, зі змісту якого вбачається, що свідок ОСОБА_17 показав, як ІНФОРМАЦІЯ_7 він перебував у підвальному приміщенні в якому і проживає. Він, раніше незнайомий на ім'я ОСОБА_21 та ОСОБА_2 разом розпивали спиртні напої. Через деякий час ОСОБА_21 повідомив, що йому погано і він йде, слідом за ОСОБА_31 пішов ОСОБА_2 , а слідом за ним, в свою чергу, пішов ОСОБА_34 . Свідок ОСОБА_17 залишився сидіти за столом, при цьому свідок почув два удари (т. 3 а.с. 151 - 156)
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.10.2020 року за участю свідка ОСОБА_16 , із відеозаписом, який був продемонстрований у судовому засіданні, зі місту якого вбачається, що останній в ході проведення слідчого експерименту показав, як ІНФОРМАЦІЯ_7, він, перебуваючи разом зі своїм братом - ОСОБА_14 , побачив, двох незнайомих осіб на лавці, до яких ОСОБА_14 вирішив підійти та привітатись. Більше цих двох чоловіків свідок ОСОБА_16 не бачив (т. 3 а.с. 167-172)
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.10.2020 року за участю свідка ОСОБА_15 , із відеозаписом, який був продемонстрований у судовому засіданні, зі змісту якого вбачається, що остання в ході проведення слідчого експерименту показала, як ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 привів з собою до підвального приміщення, де вони проживали, за адресою: АДРЕСА_2 , двох чоловіків - ОСОБА_20 та ОСОБА_32 , з яким свідок знайома не була, і які прийшли з метою вживання алкогольних напоїв. При цьому свідок зазначила, що конфліктних ситуацій не виникало. Через деякий час ОСОБА_21 збирався йти, слідом за ним пішли ОСОБА_2 та ОСОБА_14 . Свідок чула нецензурну лайку від ОСОБА_32 та ОСОБА_2 , інших звуків вона не чула. Коли свідок вийшла, то побачила, що ОСОБА_21 лежав, ОСОБА_2 та ОСОБА_14 намагались його підняти (т. 3 а.с. 175-180)
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 13.10.2020 року за участю свідка ОСОБА_18 , із відеозаписом, який був продемонстрований у судовому засіданні, зі змісту якого вбачається, як останній показав, як він побачив двох чоловіків на лавці, які розпивали алкогольні напої - ОСОБА_20 , який був знайомий свідкові, та ОСОБА_32 . Вони запропонували свідкові випити з ними, а згодом до них доєднався і ОСОБА_2 , після чого вони вчотирьох розпивали алкогольні напої і ОСОБА_2 запропонував перейти до підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_2. Ввечері, після вживання алкоголю ОСОБА_18 пішов до себе у кімнату спати, а о 20 год. 00 хв. його розбудив ОСОБА_34 і покликав до виходу, де свідок побачив, що ОСОБА_21 лежить на сходах, головою донизу, біля нього перебував ОСОБА_2 а на третій - четвертій сходинці перебував ОСОБА_35 . ОСОБА_2 попросив ОСОБА_18 допомогти віднести ОСОБА_32 до смітників. При цьому медичну допомогу ОСОБА_33 ніхто не надавав і не збирався надавати. Через деякий час, ОСОБА_35 вирішив підійти до ОСОБА_32 і побачив що той не дихає, після чого він викликав поліцію ( т. 3 а.с. 183 - 188).
Суд, оцінюючи надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті.
Так, винуватість ОСОБА_2 у заподіяні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_19 , доводиться показаннями свідків ОСОБА_15 про обставини подій, які стались ІНФОРМАЦІЯ_5, свідка ОСОБА_24 , потерпілої ОСОБА_12 , яка охарактеризувала померлого ОСОБА_19 як чуйного і працьовитого чоловіка, який іноді випивав, не конфліктного, даними, які викладені у протоколі слідчого експерименту за участі свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_17 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 , які відтворили обставини подій, які відбувались ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі свідок ОСОБА_14 продемонстрував механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ОСОБА_19 , даними висновку судово-медичної експертизи №012-197-3949-2020, який додатково роз'яснив в судовому засіданні експерт ОСОБА_28 та іншими доказами у їх сукупності, які прямо вказують, що ОСОБА_2 заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_19 .
Також суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у відкритому викраденні майна ОСОБА_19 (грабіж) виходячи з аналізу досліджених в ході судового розгляду доказів, зокрема судом береться до уваги те, що сам факт того, що ОСОБА_2 мав ці 500 гривень, стороною захисту не оспорювалось, разом з цим, досліджуючи питання походження вказаних коштів суд враховує і те, що свідок ОСОБА_14 в ході слідчого експерименту показав, як після того, як ОСОБА_2 побив потерпілого, останній дістав з кишені ОСОБА_19 дві купюри по 200 грн. і одну номіналом 100 грн., після чого роздав взяті раніше купюри по 200 грн. ОСОБА_14 та ОСОБА_18 коли вони відтягнули тіло потерпілого до смітників. При цьому версія обвинуваченого про те, що він отримав вказані гроші від заступника директора оскільки він є бригадиром спростовується показаннями свідка ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні зазначила, що всі двірники рівні між собою і бригадирів серед них немає, а також відсутністю будь-яких об'єктивних даних на підтвердження версії обвинуваченого. Оцінивши вищевказані встановлені судом обставини у сукупності з усіма іншими доказами, які були надані суду на дослідження у вказаному кримінальному провадженні, суд приходить до твердого переконання, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив стосовно потерпілого ОСОБА_19 відкрите викрадення майна, тобто скоїв грабіж.
При цьому суд вирішуючи питання щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, враховує, що і сам обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні, а також в ході досудового розслідування, зокрема під час участі у слідчому експерименті 13.10.2020, не заперечував, що у нього з ОСОБА_19 виник конфлікт, під час якого він наніс потерпілому ОСОБА_19 удар кулаком в область підборіддя.
Згідно даних протоколу проведення слідчого експерименту від 13.10.2020 за участю підозрюваного ОСОБА_2 , вбачається, що підозрюваний показав як йшов слідом за потерпілим, і коли вони дійшли до дверей, то потерпілий наніс ОСОБА_2 удар в обличчя, після чого, обвинувачений наніс потерпілому удар по обличчю у відповідь, від якого ОСОБА_19 , оступившись, впав вниз по сходах. Після цього обвинувачений пішов, однак за 15-20 хвилин повернувся і разом з ОСОБА_36 та ОСОБА_37 переніс потерпілого до смітників. При цьому ні сам обвинувачений, ні його друзі у кишенях ОСОБА_19 не лазили. (т. 4 ст. 17 - 22)
Разом з тим, слід зауважити, що ОСОБА_2 наголошував, що внаслідок нанесеного ним удару потерпілий впав зі сходів та вдарився головою. Отже сторона захисту наполягає, що дії ОСОБА_2 мають бути кваліфіковані за ст. 119 КК України як вбивство через необережність.
При оцінці доводів сторони захисту про те, що обвинувачений наніс лише один удар потерпілому, після чого останній впав зі сходинок, і саме це, ненавмисне падіння, стало причиною смерті ОСОБА_19 , суд зазначає наступне.
Так, зазначена версія сторони захисту спростовується сукупністю доказів, досліджених в судовому засіданні, та детально проаналізованих вище. Зокрема висновком судово-медичної експертизи, в якому прямо зазначено, що внутрішньочерепна травма у ОСОБА_19 виникла від численних, не менше чотирьох, ударів тупими предметами по голові. При цьому у відповідь на запитання захисника, поставлене в ході судового розгляду експерту ОСОБА_28 , останній прямо вказав, що така травма не могла виникнути внаслідок падіння зі сходів, що в повній мірі спростовує версію сторони захисту про причину смерті ОСОБА_19 .
При цьому суд не має підстав ставити під сумнів правдивість висновку експертизи та роз'яснень експерта, наданих ним до такого висновку в судовому засіданні, кваліфікацію судово-медичного експерта. Висновок експерту є логічним, послідовним і не містить суперечностей, які б давали підстави поставити під сумнів твердження, у ньому викладені. Висновок експерта складений у відповідності із вимогами КПК України та Закону України «Про судову експертизу», Правил проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи, які затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я від 17.01.1995 № 6.
Водночас свідок ОСОБА_14 , в ході слідчого експерименту продемонстрував кількість та механізм завдання ударів. При цьому згідно висновку судово-медичної експертизи, зазначеної вище, тілесні ушкодження у ОСОБА_19 могли виникнути в час, за обставин і по механізму (не менше трьох-чотирьох ударів в обличчя та наступні удари ногою по голові лежачого ОСОБА_19 ), відображених у відеозаписі слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_14 , і такі обставини і механізм, спростовують твердження обвинуваченого про те, що він завдав лише один удар рукою потерпілому. При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що підстав оцінювати твердження свідка ОСОБА_14 , продемонстровані в ході слідчого експерименту, критично у суду немає, з огляду на те, що вони логічно узгоджуються з показаннями, наданими іншими свідками в ході проведення слідчих експериментів, та показаннями свідка ОСОБА_15 , наданими в судовому засіданні, також повною мірою узгоджуються з результатами судово-медичної експертизи.
За таких обставин, надаючи оцінку доводам сторони захисту з цього приводу в контексті дослідження судом кожного доказу окремо та у їх сукупності суд критично оцінює такі доводи сторони захисту, та приходить до висновку, що твердження захисника та обвинуваченого в цій частині не відповідають фактичним обставинам провадження, і не тільки не підтверджуються іншими доказами, але навпаки - спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.
Крім того, судом звертається увага і на те, що в ході проведення слідчих експериментів свідки ОСОБА_18 та ОСОБА_14 однаково зазначали, що ніхто з них не надавав медичної допомоги потерпілому, більш того, не збирався її надавати, аж до того моменту, поки ОСОБА_14 не побачив, що потерпілий не має ознак життя. Зауважень з цього приводу не виказував, в ході судового розгляду і сам обвинувачений. Вказане, у сукупності із кількістю та характером тілесних ушкоджень, поза розумним сумнівом свідчить про непрямий умисел у обвинуваченого під час скоєння злочину, що в свою чергу додатково виключає можливість існування у останнього вини саме в формі необережності.
Отже суд знаходить версію обвинуваченого щодо того, що він завдав потерпілому лише один удар, після чого потерпілий впав зі сходинок, вдарився головою і від цього загинув - не логічною, такою, що суперечить іншим доказам, дослідженим судом в ході судового розгляду, а отже, суд приходить до висновку, що таке твердження не відповідає дійсності і було зроблено обвинуваченим з метою ухилитись від відповідальності або невиправдано її применшити.
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Коробов проти України» (Заява № 39358/03) наголошує на тому, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може виплавати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Так, суд, розглянувши справу відповідно до положень ст. 337 КПК України, оцінюючи надані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом та вимогами найвищих стандартів доказування, приходить до висновку про належність, допустимість та достовірність вказаних вище доказів, а їх сукупність є достатньою для висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, поза розумним сумнівом.
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні умисних дій, які виразились у заподіяні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, а також відкритого викрадення чужого майна (грабежу), та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 186 КК України.
При цьому, під час судового розгляду прокурором було долучено також: протокол огляду від 08.10.2020 року, висновок експертного дослідження №011-3949-2020 від 16 грудня, висновок експертного дослідження №082-827-2020 від 13.10.2020 року, висновок експертного дослідження №061-1688-2020 від 09.10.2020 року, висновок експертного дослідження №051-2078-2020 від 30.11.2020 року, висновок експерта №СЕ-19/111-20/53600Б від 15.12.2020 року, висновок експерта №091-393-2020 від 16.12.2020 року, висновок експерта №091-387-2020 від 15.12.2020 року, висновок №081-498-2020 від 04.12.2020 року, висновок експерта №091-379-2020 від 17.12.2020 року, висновок експерта №СЕ-19/111-20/56651-БЛ від 20.11.2020 року, протокол отримання біологічних зразків для експертизи від 23.11.2020 року, висновок експерта №СЕ-19/111-20/62852-ТВ від 30.12.2020 року. Разом з цим суд не бере до уваги відомості, викладені у вказаних документах, оскільки ними жодні обставини, передбачені ст. 91 КПК, не доводяться, адже відомості, які вони містять не входять до предмету доказування, зокрема суд зауважує, що обвинуваченому не інкриміновано ні викрадення мобільних телефонів, ні незаконне зберігання зброї, тощо. Отже, вказані документи, на переконання суду, не містять даних, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували б або спростовували обставини, що підлягають доказуванню.
Щодо даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , суд зауважує наступне. Так, відомості про обвинуваченого хоча і встановлені переважно зі слів останнього, проте враховуючи спосіб життя, який вів обвинувачений, та вжиті вичерпні заходи по встановленню даних про його особу, суд приходить до висновку, що особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є підтвердженою. Окрім того, слід врахувати, що особу останнього додатково підтверджено копією паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.07.2021 року та іншими документами.
Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у невизнанні вини, дані, які характеризують його особу.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які утворюють сукупність нетяжкого та тяжкого злочинів, та фактичні обставини їх вчинення, те, що внаслідок злочину загинула людина, дані про особу ОСОБА_2 , який раніше не судимий, однак перебуває у розшуку у іншому кримінальному провадженні, не працює та не має офіційного джерела доходу, не має місця реєстрації чи постійного проживання, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра, не перебуває під наглядом лікаря-нарколога, також суд враховує дані про стан здоров'я ОСОБА_2 та вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкціями ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі, оскільки суд переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 вказаного Кодексу, визначена даним вироком міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, та не знаходить підстав для застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання.
Так, враховуючи відсутність обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, з урахуванням особи винного, тієї обставини, що останній вчинив кримінальні правопорушення, які складають сукупність нетяжкого та тяжкого злочинів, фактичні обставини їх вчинення, те, що внаслідок злочину загинула людина, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачено законом.
Також, враховуючи обставини даного конкретного кримінального провадження, а також вимоги чинного законодавства, відповідно до якого звільнення від покарання з випробуванням (ст. 75 КК України) можливе лише у разі засудження особи до покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні правові підстави для застосування положень ст. 75 КК України до покарання, призначеного ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України покарання ОСОБА_2 за вчинення цих кримінальних правопорушень необхідно визначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 , судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 , є вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.
При цьому надаючи оцінку таким обставинам суд враховує і сталу практику Верховного Суду, який, зокрема і у своїй постанові № 672/1402/17 від 01.12.2021 року, роз'яснив, що дотримання належного порядку встановлення факту перебування особи в момент вчинення злочину у стані алкогольного чи іншого сп'яніння шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків, про що йдеться у постановах Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 372/2291/16-к (провадження № 51-138км18), від 21 листопада 2019 року у справі № 564/590/17 (провадження № 51-2532км19), від 03 грудня 2019 року у справі № 571/1436/15-к (провадження № 51-1922км19), від 11 лютого 2020 року у справі № 643/20474/15-к (провадження № 51-8622км18).
При цьому, кримінальний процесуальний закон, з огляду на положення ст. 242 КПК України, не пов'язує встановлення стану сп'яніння виключно із проведенням експертного дослідження.
Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84, 92, 94 КПК України, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків.
Так, надаючи оцінку питанню щодо наявності у ОСОБА_2 стану алкогольного сп'яніння суд спирається на показання самого обвинуваченого, який наявність стану алкогольного сп'яніння не заперечував і сам пояснив, що пив за столом горілку, зокрема і з потерпілими ОСОБА_19 , а також показання свідків, які вході слідчих експериментів вказували на те, що обвинувачений перебуваючи у компанії вживав горілку. З огляду на характер вчинених злочинів, інкримінованих ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння слід віднести до обставин, що обтяжують покарання.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Запобіжний захід, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу з метою забезпечення виконання покарання, призначеного цим вироком.
Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Разом з тим, враховуючи, що всі без винятку експертизи, які мають документальне підтвердження понесених у зв'язку із проведенням вказаних експертиз витрат, судом до уваги не приймались як такі, що не містять даних, які б мали значення для кримінального провадження та підтверджували або спростовували обставини, що підлягають доказуванню, суд, керуючись принципами законності і справедливості, не знаходить підстав для стягнення з обвинуваченого судових витрат за проведення вказаних судових експертиз.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Так, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/33451/20 від 23.10.2020 року накладено арешт на: два пластикові стакани та скляну пляшку «Чекушка», об'ємом 250 мл., що упаковані до картонної коробки та опечатано; мобільний телефон Sony «Ехрегіа» в неробочому стані, що упакований до паперового конверту та опечатано; мобільний телефон «Nokia» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , що упакований до паперового конверту та опечатано; мобільний телефон «Samsung» без батареї FCCID: A3LSMB 31IV, що упакований до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; мобільний телефон «Astro» з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , що упакований до паперового конверту та опечатано; банківські карти № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 , що упаковані до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; тримач із сім-картою НОМЕР_9 та сім-карта «Київстар» з позначенням: НОМЕР_10 , що упаковані до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; предмет, схожий на пістолет із позначенням Blow FR-14, НОМЕР_11 , два предмети схожих на магазин, три предмети схожих на набої, на яких наявне маркування «RPS 9mm РАК», що упаковані до спеціального пакету №0013318; картка платника податків № НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_38 , що упакована до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; три банківські картки, що упаковані до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; мобільний телефон «Samsung» з ІМЕІ 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 , що упакований до картонної коробки та опечатано; картонна коробка білого кольору із зарядним пристроєм від мобільного телефону «Samsung» АН з ІМЕІ: НОМЕР_15 ; дев'ять пластикових банківських карток, що упаковані до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; паспорт на ім'я ОСОБА_39 ( НОМЕР_16 ), що упакований до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; бита чорного кольору, що упакована до паперового мішку коричневого кольору та опечатано; посвідчення №018 на ім'я ОСОБА_40 , що упаковане до спеціального пакету №0064166; коробка з навушниками «Раnasonіс», що упакована до спеціального пакету №0013540; скляну пляшку з-під пива «Бочкове», що упакована до картонної коробки та опечатано; шість банківських карток та гаманець чорного кольору, що упакований до спеціального пакету №ЕХР0203460; тримач із сім-картою НОМЕР_17 , дві сім-карти, одну карту пам'яті mісго-SD «АDeta» 4Gb, що упаковано до спеціального пакету №0064164; мобільний телефон «Samsung» в чохлі коричневого кольору з ІМЕІ 1: НОМЕР_18 , ІМЕІ 2: НОМЕР_19 .
Враховуючи, що такий арешт на майно у кримінальному провадженні накладався з метою збереження речових доказів, таке майно не підлягає спеціальній конфіскації, судом не призначено покарання у виді конфіскації майна - суд приходить до висновку про необхідність скасування вказаного арешту майна, з огляду на закінчення судового розгляду у вказаному кримінальному провадженні.
Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватим за ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 186 КК України і призначити покарання:
- за ч. 2 ст. 121 КК України - 7 (сім) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 186 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.
Згідно положень ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити до відбуття ОСОБА_2 покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з дати ухвалення вироку у цьому кримінальному провадженні, зарахувавши у строк відбування покарання ОСОБА_2 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення з 14 жовтня 2020 року по 14 лютого 2023 року із розрахунку день за день.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою до вступу вироку у законну силу - залишити без змін.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/33451/20 від 23.10.2020 року.
Речові докази:
- зразок із речовиною бурого кольору, що упакований до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; зонд-тампон із слідами речовини бурого кольору, що упакований до паперового конверту коричневого кольору «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ» та опечатано; два пластикові стакани та скляна пляшка «Чекушка», об'ємом 250 мл., що упаковані до картонної коробки та опечатано; скляна пляшка з-під пива «Бочкове», що упакована до картонної коробки та опечатано; тридцять один недопалок, що упакований до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; тридцять один недопалок, що упакований до паперового конверту коричневого кольору та опечатано, - знищити;
- мобільний телефон Sony «Ехрегіа» в неробочому стані, що упакований до паперового конверт та опечатано; мобільний телефон «Nokia» з ІМЕІ: НОМЕР_1 , що упакований до паперового конверту та опечатано; мобільний телефон «Samsung» без батареї FCCID: НОМЕР_20 , що упакований до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; мобільний телефон «Astro» з ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , що упакований до паперового конверту та опечатано; Банківські карти № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 ; № НОМЕР_6 ; № НОМЕР_7 ; № НОМЕР_8 , що упаковані до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; тримач із сім-картою НОМЕР_9 та сім-карта «Київстар» із позначенням: НОМЕР_10 , що упаковані до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; предмет, схожий на пістолет із позначенням Blow FR-14, НОМЕР_11 , два предмети, схожих на магазин, три предмети, схожих на набої, на яких наявне маркування «RFS 9mm РАК», що упаковані до спеціального пакету №0013318; картка платника податків № НОМЕР_12 на ім'я ОСОБА_38 , що упакована до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; три банківські картки, що упаковані до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; мобільний телефон «Samsung» з ІМЕІ 1: НОМЕР_13 , ІМЕІ 2: НОМЕР_14 , що упакований до картонної коробки та опечатано; картонна коробка білого кольору із зарядним пристроєм від мобільного телефону «Samsung» АН з ІМЕІ: НОМЕР_15 ; дев'ять пластикових банківських карток, що упаковані до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; паспорт на ім'я ОСОБА_39 ( НОМЕР_16 ), що упакований до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; бита чорного кольору, що упакована до паперового мішку коричневого кольору та опечатано; посвідчення №018 на ім'я ОСОБА_40 , що упаковане до спеціального пакету №0064166; паспорт НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що упакований до паперового конверту коричневого кольору та опечатано; коробка з навушниками «Panasonic», що упакована до спеціального пакету №0013540; шість банківських карток та гаманець чорного кольору, що упакований до спеціального пакету № ЕХР0203460; тримач із сім-картою НОМЕР_17 , дві сім-карти, одна карта пам'яті micro-SD «ADeta» 4Gb, що упакована до спеціального пакету №0064164; мобільний телефон «Samsung» в чохлі коричневого кольору з ІМЕІ 1: НОМЕР_18 , ІМЕІ 2: НОМЕР_19 , - повернути належним власникам.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1