Справа № 755/4749/22
Провадження № 1-кп/761/862/2023
13 лютого 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100100000863, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за обвинуваченням, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
установив:
Історія провадження.
14.06.2022 в провадження Дніпровського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100100000863, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16.06.2022 вищевказане кримінальне провадження направлено до Київського апеляційного суду для вирішення питання його направлення з Дніпровського районного суду міста Києва до Шевченківського районного суду міста Києва.
29.06.2022 Київський апеляційний суд ухвалив подання голови Дніпровського районного суду міста Києва - задовольнити та кримінальне провадження № 12022100100000863, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307, ч.1 ст.263 КК України, направити на розгляд до Шевченківського районного суду міста Києва.
12.07.2022 до Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022100100000863, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307, ч.1 ст.263 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.07.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 13.07.2022 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 11.08.2022 у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просила продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначила, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та просив обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, а саме: просив обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. Зазначив, що ризики, вказані прокурором у клопотання значно зменшились, а деякі взагалі зникли.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Положення закону, яким керувався суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою .
Відповідно до ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити: короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів; обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання. До клопотання додаються: копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання; перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу; підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Висновки та мотиви суду.
Вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до такого висновку.
У межах цього кримінального провадження під час досудового розслідування до обвинуваченого ухвалами слідчих суддів було застосовано та продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, в ході чого, досліджувалось питання обґрунтованості підозри повідомленої обвинуваченому з огляду на приписи КПК України.
Крім того, судом враховуються наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Так, в обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор наводить наступні доводи: тяжкість, як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, може ухилятися від кримінальної відповідальності, суспільно-корисною працею не займається, що у сукупності свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у останнього.
Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, а також дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченим переховуватися від суду.
Суд також враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України» («Todorov v. Ukraine» № 16717/05 від 12.04.2012), відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Так, прокурор вказує на існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення у якому обвинувачується ОСОБА_3 , оскільки під час обшуку за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_3 вилучено особливо небезпечні наркотичні засоби, які останній зберігав з метою подальшого збуту, та у разі обрання останньому запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, то обвинувачений зможе вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Суд приходить до переконання про існування на даний час ризику того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з тим, що останній офіційно не працює, суспільно корисною працею не займається, а отже не має постійного джерела доходу.
Щодо існування іншого, передбаченого ч. 1 ст. 177 КПК України ризику, на наявність якого у клопотанні посилається прокурор, а саме: можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, суд вважає, що в цій частині клопотання є недоведеним прокурором, зокрема, стороною обвинувачення не надано жодних належних доказів, які б підтверджували існування можливості обвинуваченого незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Крім того свідки у вказаному кримінальному провадженні вже допитані.
Судом враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його вік, стан здоров'я, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, а також відведену йому роль у вчиненні інкримінованого правопорушення, з урахуванням чого суд не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, підвищену суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, в даному випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу. Слід зазначити, що судом не встановлено обставин, що за станом здоров'я обвинувачений не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
Отже, суд вважає доведеним наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Водночас, суд враховує характеризуючи дані обвинуваченого ОСОБА_3 , а саме: наявність постійного місця проживання, перебування його у цивільному шлюбі та наявність дітей, міцність його соціальних зв'язків та відсутність відомостей відносно того, що обвинувачений ОСОБА_3 порушував умови утримання в слідчому ізоляторі.
Суд вважає необхідним, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу обвинуваченого, у розмірі 180розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_3 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_3 суддя не вбачає.
У той же час, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 , у разі внесення застави, обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.
Також суд вбачає наявність підстав для відкладення судового засідання.
Керуючись статтями 309, 314-316, 376, 372, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13 квітня 2023 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 180 (сто вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 483 120 (чотириста вісімдесят три тисячі сто двадцять) гривень, 00 копійок) гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м.Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за обвинуваченого).
Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , у разі внесення застави, такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі міста Києва, де він проживає, без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де обвинувачений утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти і повідомити усно і письмово прокурора та суддю Шевченківського районного суду міста Києва.
Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 , ухвалою судді обов'язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.
У разі внесення застави, і з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти у зв'язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із продовженням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.
Відкласти судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022100100000863, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.03.2022 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 03 березня 2023 року об 11 год. 00 хв., що відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, за адресою: місто Київ, вул.Дегтярівська, 31-А, каб.710.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
На ухвалу судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, обвинувачений, його захисником протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Суддя ОСОБА_1