Справа № 761/28034/22
Провадження № 1-кп/761/2310/2023
10 січня 2023 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100100003284, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2022 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань, Черкаської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
за обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, -
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3
установив:
14.12.2022 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 надійшов обвинувальний акт з додатками, у кримінальному провадженні № 12022100100003284, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2022, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2022 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою судді від 14.12.2022 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст.314-316 КПК України.
Ухвалою судді від 23.12.2022 у даному кримінальному провадженні призначено судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор у судовому засіданні просила обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та зазначила, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти клопотання про обрання запобіжного захожу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника.
Положення закону, яким керувався суд.
Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження, вирішуючи питання щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на наступне.
У межах даного кримінального провадження під час досудового розслідування до обвинуваченого ухвалою слідчого судді було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в ході чого, досліджувалось питання обґрунтованості підозри повідомленої обвинуваченому з огляду на приписи КПК України.
Перелік доказів зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування є вагомим, більш детальну оцінку яким суд надасть в ході судового розгляду під час вивчення змісту цих доказів та під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні, однак на даній стадії судового провадження, на думку суду, цього достатньо для обрання обвинуваченому запобіжного заходу, про який йдеться у клопотанні прокурора.
Крім того, судом враховуються наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» («Klishyn v. Ukraine» № 306/1/04 від 23.02.2012) наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Так, в обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор наводить наступні доводи: тяжкість як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому, з метою його уникнення, ОСОБА_3 може переховуватися від суду.
Враховуючи тяжкість інкримінованого злочину, а також дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченим переховуватися від суду.
При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ у рішенні у справі «Тодоров проти України» («Todorov v. Ukraine» № 16717/05 від 12.04.2012), відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому лише тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку.
Крім того, прокурор посилається на ризик незаконного впливу на свідків, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 може здійснювати вплив на свідків з метою спонукання останніх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Оцінюючи можливість впливу на потерпілого, свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони обвинуваченого на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, що в свою чергу зможе перешкодити проведенню належного судового розгляду.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати, що обумовлює необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу з метою запобігання цьому ризику.
Крім того, суд також приходить до переконання про існування на даний час ризику того, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв'язку з тим, що останній суспільно корисною працею не займається, останній може продовжити вчинення інкримінованого йому правопорушення.
Судом враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , його вік, стан здоров'я, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя, з урахуванням чого суд не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу, оскільки враховуючи наявні ризики, в даному випадку загальносуспільний інтерес переважає його інтереси на особисту свободу.
Слід зазначити, що судом не встановлено обставин, що за станом здоров'я обвинувачений не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
При цьому, слідчий суддя, в силу положень ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, не визначає ОСОБА_3 розмір застави.
Отже, суд вважає доведеним наявність, заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує прокурор, у зв'язку з чим клопотання підлягає задоволенню, оскільки, в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 314-315, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою встановити в межах 60 днів, тобто 10 березня 2023 року включно.
Відкласти судове засідання з розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12022100100003284, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.11.2022 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 31 січня 2023 року о 12 годині 00 хвилин, що відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва, за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, 31-А, каб. 710.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1