Справа № 761/992/23
Провадження № 1-кс/761/1129/2023
01 лютого 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 720 220 004 100 000 15 від 18.08.2022,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся адвокат ОСОБА_3 з клопотанням про скасування у кримінальному провадженні № 720 220 004 100 000 15 від 18.08.2022 за ч. 3 ст. 212 КК України арешту нерухоме майна, що належить ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат».
На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що ухвалою суду від 10.01.2023 (справа № 761/24147/22) на нежитлові будівлі та земельні ділянки, що належать ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»,накладений арешт з метою їх збереження як речового доказу.
Водночас, ініціатор клопотання, на погоджуючись з вказаним рішенням, вважаючи його необґрунтованим, наполягав, що об'єкти нерухомого майна не були знаряддям вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст. 212 КК України, вони не є об'єктами, які можуть зберегти сліди злочинів. Нежитлові будівлі та земельні ділянки набуті ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» у законний спосіб, що свідчить про недоведння стороною обвинувачення підстав для подальшого застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Заявник наполягав, що наведені стороною обвинувачення обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення ґрунтуються на припущеннях, зокрема те, що службовими особами ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» під час здійснення продажу олії соняшникової та шроту, занижений податок на прибуток внаслідок заниження вартості на експортної продукції, тому корпоративні права ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» не можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні за ч.3 ст. 212 КК України.
На підставі викладеного ініціатор клопотання наполягав, що за таких обставин об'єкти нерухомого майна ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» не відповідають жодній із ознак речового доказу, визначених ст. 98 КПК України, оскільки вони не мають відношення до обставин, які підлягають доказуванню у межах кримінального провадження.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 наполягав на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.
Прокурор ОСОБА_4 , детективи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заперечували проти скасування арешту, вважаючи застосування оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження законним та обґрунтованим, оскільки у діях посадових осіб ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»вбачаються ознаки вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, на теперішній час триває досудове розслідування, що підтверджує необхідність збереження арешту нежитлових приміщень та земельних ділянок, що належать ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», як речових доказів.
Крім того, сторона обвинувачення наполягала, що ініційоване власником майна клопотання підлягає розгляду Київським апеляційним судом, оскільки рішенням останнього накладений арешт на корпоративні права.
Слідчий суддя, заслухавши представника власника майна, заперечення прокурора та детективів Бюро економічної безпеки, дослідивши надані документи, дійшов висновку про таке.
У силу положень ст. 132 КПК клопотання щодо застосування, зміни чи припинення заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді пода ються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 720 220 004 100 000 15 здійснюється детективами Державного бюро розслідувань, яке знаходиться на території Шевченківського району м. Києва, що свідчить про підсудність ініційованого клопотання слідчому судді Шевченківського районного суду м.Києва та спростовує доводи сторони обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства
Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.
Наведена засада закріплена у ст. 41 Конституції України, яка зазначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
У рішенні «Смірнов проти Росії» від 07.06.2007 ЄСПЛ зазначив, що найбільш важлива вимога ст. 2 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-який акт втручання державного органу у здійснення права на безперешкодне користування своїм майном повинен бути законним.
У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися на підставі закону.
Крім того, статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Підстави та порядок встановлення тимчасового обмеження прав особи щодо реалізації нею усієї сукупності або ж окремих складових частин права власності під час досудового розслідування визначені кримінальним процесуальним законодавством.
У силу ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України до завдань кримінального провадження з-поміж іншого віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
У контексті клопотання, що розглядається слідчим суддею, має бути надана оцінка правомірності обмеження власника можливості реалізації ним права власності.
Главою 2 КПК встановлені засади, тобто основоположні принципи кримінального провадження до яких, серед інших, віднесені законність (ст. 9 КПК), недоторканність права власності (ст. 16).
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв'язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
Процесуальним законом визначено, що обов'язок здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні покладається на слідчого суддю.
Таким чином, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень має забезпечити дотримання закону усіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачені законом заходи для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Особливої актуальності та гостроти це питання набуває у відношенні здійснення судового контролю за діяльністю сторони обвинувачення, представники якої наділені значними можливостями застосування заходів примусового характеру.
Отже, слідчий суддя, виконуючи покладені на нього обов'язки, має запобігти зловживанню стороною обвинувачення її повноваженнями з метою збереження рівності сторін кримінального провадження та збалансованості їх прав.
Ухвалою суду від 10.01.2023 на об'єкти нерухомості, що належать ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», накладений арешт.
Вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосований у зв'язку з тим, що, на думку сторони обвинувачення, службові особи ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» під час здійснення експортних операцій - продажу олії соняшникової та шроту за заниженою вартістю, пов'язаним особам-нерезидентам «Vilavi Union Enterprises Limited» (Кіпр) та «Vilavi Union Enterprises Limited» (Британські Віргінські Острови), у порушення вимог п.п. «а» п.п. 39.2.1.1 ст. 39 Податкового кодексу України умисно занизили податок на прибуток на суму 18 660 637 грн.
Крім того, сторона обвинувачення наполягала, що власником ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» є громадянин Російської Федерації ОСОБА_7 , що свідчить про те, що майно вказаного підприємства потребує збереження, як речовий доказу кримінальному провадженні № 720 220 004 100 000 15 за ч. 3 ст. 212 КК України.
Таким чином, оцінюючи обґрунтованість застосування 10.01.2023 арешту до майна ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», тобто до об'єктів нерухомості, з метою забезпечення їх збереження як речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК речові докази є одним із процесуальних джерел доказів.
Частина 1 ст. 98 КПК передбачає, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Таким чином, посилаючись на актуальність подальшого застосування оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження, сторона обвинувачення має зазначити, яке відношення низка нежитлових приміщень та земельних ділянок, що належать ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», мають до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, посилаючись при цьому на докази на підтвердження зазначеного.
Водночас, стороною обвинувачення не наведено об'єктивних даних, які б підтверджували, що об'єкти нерухомості ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» були знаряддям вчинення кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, зберегли на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, прокурором не доведено, що низка нежитлових приміщень та земельних ділянок ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»є доказом у кримінальному провадженні за фактом вчинення злочину за ч. 3 ст. 212 КК України, зокрема, що такі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення - умисного ухилення від сплати податку на прибуток, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин причетності службових осіб ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»до дій, спрямованих на ухилення від сплати податку на прибуток.
Також, стороною обвинувачення не наведено способу та обставин можливого використання об'єктів нерухомості, що належать товариству, як речових доказів у цьому кримінальному провадженні, що свідчить про відсутність зв'язку між майном ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» у вигляді низки об'єктів нерухомості з об'єктивною стороною кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 212 КК України, та відповідність останніх критеріям, визначеним у ст. 98 КПК, тобто таке майно не може бути речовим доказом.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що на теперішній час подальше застосування арешту на зазначене у клопотанні майно не є співрозмірним завданню кримінального провадження, з огляду на те, що стороною обвинувачення не надано достатніх доказів, на підставі яких можна встановити суму збитків, завдану Державному бюджету, оскільки долучений прокурором аналітичний продукт сам по собі, без акту податкової перевірки та виданих на його основі податкових повідомлень-рішень, які набрали законної сили, не доводить факт наявності заборгованості перед Державним бюджетом.
Згідно з ч. 1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба чи такий застосований необґрунтовано.
Отже, вищенаведене доводить, що арешт нежитлових приміщень та земельних ділянок, що належать ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат»,з метою забезпечення як речових доказів є необґрунтованим, тому подальше перебування майна під арештом не відповідає наведеній у ст. 170 КПК меті та завданню його застосування, чим продовжується порушення права власності, що вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило б у повному обсязі права вказаної особи.
Приймаючи до уваги вищенаведене, керуючись ст. 7, 9, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою від 10.01.2023 (справа № 761/24147/22) у кримінальному провадженні № 720 220 004 100 000 15 від 18.08.2022 за ч.3 ст. 212 КК України, на нерухоме майно ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), а саме:
-нежитлові будівлі, загальною площею 176.7 кв. м., за адресою м. Вінниця, Немирівське шосе, будинок 26-К (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1942204805101);
-нежитлові будівлі та споруди, загальною площею 24105.3 кв. м., за адресою м. Вінниця, Немирівське шосе, будинок 26-Д (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1942037505101);
-нежитлові будівлі, загальною площею 1257.3 кв. м., за адресою м. Вінниця, Немирівське шосе, будинок 26-Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1379018505101);
-нежитлові будівлі, загальною площею 562.7 кв. м., за адресою м. Вінниця, Немирівське шосе, будинок 26-В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1379015405101);
-нежитлові будівлі, загальною площею 37064 кв. м., за адресою м. Вінниця, Немирівське шосе, будинок 26-Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1379010205101);
-нежитлові будівлі, загальною площею 2348.6 кв. м., за адресою м. Вінниця, Немирівське шосе, будинок 26 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1378994105101);
-нежитлова будівля - насосна станція, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м): 46.7 за адресою: м. Вінниця, вулиця Кармелюка, будинок 10а (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 174177505101);
-насосна станція водозабору з р. Вінничка, нежитлова будівля, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м): 33.8 за адресою: м. Вінниця, вулиця Гладкова, будинок 29А (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 172946405101);
-біофільтри з будівлями накопичувальних ємкостей, нежитлова будівля, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м): 565.2 за адресою: м. Вінниця, провулок Сергєєва-Ценського, будинок 22 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 172708805101);
-нежитлові будівлі та споруди, загальною площею (кв. м.): 752 за адресою м. Чернівці, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 17 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 102976873101);
-земельна ділянка, кадастровий номер 0510100000:03:012:0231, площа (га): 5.2828 за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, земельна ділянка 26-Д (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1871969605101);
-земельна ділянка, кадастровий номер 0510100000:03:012:0230, площа (га) 0.8826 за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, земельна ділянка 26-К (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1871874705101);
-земельна ділянка, кадастровий номер 0510100000:03:012:0219, площа (га): 2.6327 за адресою: м Вінниця, Немирівське шосе, земельна ділянка 26-Г (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1245730105101);
-земельна ділянка, для виробничих потреб, кадастровий номер 0510100000:03:012:0207, площа (га): 0.1946 за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, земельна ділянка 26 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 750106205101);
-земельна ділянка, для виробничих потреб, кадастровий номер 0510100000:03:012:0206, площа (га): 0.1169 за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, земельна ділянка 26-В (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 750064005101);
-земельна ділянка, для виробничих потреб, кадастровий номер 0510100000:03:012:0205, площа (га): 9.4555 за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, земельна ділянка 26-Б (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 750037405101);
-земельна ділянка, для виробничих потреб, кадастровий номер 0510100000:03:010:0203, площа (га): 0.1447 за адресою: м. Вінниця, Немирівське шосе, земельна ділянка 26-Ж (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 749971005101);
-земельна ділянка, для виробничих потреб, кадастровий номер 0510100000:03:012:0174, площа (га): 1.0262 за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, Немирівське шосе, земельна ділянка 26-Е (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 749920905101).
Заборону державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав, у тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, вчиняти дії щодо зміни власників, відчуження вказаного майна ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (код ЄДР 00373758), скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1