Справа №760/13082/20
2/760/4789/22
(заочне)
14 грудня 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.,
секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
15 червня 2020 року представник позивача звернувся до суду з вказаною позовною заявою про стягнення заборгованості, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у сумі 110524, 33 грн. та судовий збір.
Позовна заява обґрунтована тим, що між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 23.01.2019 року уклаено угоду про надання кредиту №501104004. АТ «Альфа Банк» свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у сумі 73 719, 60 грн. У порушення умов договору, ОСОБА_1 свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого, станом на 23.03.2020 року утворилася заборгованість, що становить 110 524, 33 грн., з яких: строкова заборгованість - 51 751, 35 грн.; прострочена заборгованість - 18 873, 38 грн.; строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях - 2 774, 34 грн.; прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях - 30 525, 22 грн.; штрафи - 6 600, 00 грн.
Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 15.06.2020 року зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом'янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.
Ухвалою суду від 03.08.2020 року відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Позивачу роз'яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явивсь, про розгляд справи повідомлявсь належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечує представник позивача.
Так, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 23.01.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Альфа-Банк» укладено кредитний договір шляхом підписання оферти та отримання акцепту пропозиції на укладання угоди про надання кредиту №501104004, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії.
За умовами договору позичальник отримав кредит типу «Кредит готівкою» у сумі 73 719, 60 грн. зі сплатою 18, 99 % річних, строк кредитування 36 міс. (до 23.01.2022 року)
Підписанням оферти відповідач підтвердив, що перед укладенням Угоди ознайомлений, в тому числі у письмовій формі: зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання Кредиту; з нормами ЗУ «Про споживче кредитування» та нормативними актами НБУ; із інформацією, зазначеною в ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка розміщена на офіційній сторінці банку у мережі Інтернет.
Також, відносини між відповідачем та Банком, що не врегульовані Угодою, пропонував врегулювати договором, який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід'ємною частиною угоди, копія публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Як в Оферті, так і в Акцепті пропозиції зазначено, що кредит надається для повернення заборгованості за кредитним договором від 25.09.2018 року в розмірі 35 499, 55 грн.
Встановлено, що 23.01.2019 року ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про акцепт Публічних пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк» з графіком платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг.
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Зі змісту зазначеного кредитного договору встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив своїм особистим підписом, що згоден з публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення угоди про надання споживчого кредиту.
У оферті та акцепті визначені всі суттєві умови кредитного договору щодо виду банківських послуг, строку дії договору, валюти, процентної ставки, умов повернення кредиту, відповідальності за порушення зобов'язань та інші.
Додатком №1 до угоди про надання кредиту №501104004 від 23.01.2019 року є узгоджений сторонами графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх сукупних послуг.
Встановлено, що позивачем було виконано умови договору №501104004 від 23.01.2019 року та надано відповідачу грошові кошти в розмірі 73 719, 60 грн.
Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Згідно до Оферти на укладення угоди про надання кредиту №501104004 від 23.01.2019 року, - ОСОБА_1 пропонує АТ «Альфа Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», що укладений між ним та банком.
Копії підписаних позивачем Оферти та Акцепту про надання кредиту №501104004 від 23.01.2019 року підтверджують ознайомлення ОСОБА_1 з Публічною пропозицією АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитом, відповідач має прострочену заборгованість за договором кредиту №501104004 від 23.01.2019 року, яка станом на 23.03.2020 року становить 110 524, 33 грн., з яких: строкова заборгованість - 51 751, 35 грн.; прострочена заборгованість - 18 873, 38 грн.; строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях - 2 774, 34 грн.; прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях - 30 525, 22 грн.; штрафи - 6 600, 00 грн.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За положеннями ч.1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.
Згідно ч.2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положенням ч.1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно ч.1 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч.1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Отже, віднесення кредитних договорів до договорів приєднання за тією ознакою, що позичальник позбавлений можливості запропонувати свої умови договору, можливе у разі укладення такого договору між банком (іншою фінансовою установою) та фізичною особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності. При цьому предметом такого договору є споживче кредитування.
Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що угода про надання кредиту вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту на укладення угоди про надання кредиту та перерахування банком кредитних коштів та діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань перед банком та закриття рахунку.
Своїм підписом відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту від 23.01.2019 року.
Таким чином, вказані вище обставини свідчать, що з моменту підписання банком отриманого відповідачем акцепту, угода про надання кредиту №501104004 від 23.01.2019 року набула чинності, відповідач погодився з визначеними у оферті умовами кредитування, про що свідчить його особистий підпис.
Отже, 23.01.2019 року між «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.
За ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положенням частини першої статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання (частина друга статті 615 ЦК України).
Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.
Згідно з ч.1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За пунктом 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту.
Згідно з ч.1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено умови зазначеного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв'язку з чим станом на день проведення розрахунку заборгованості - 23 березня 2020 року кредитна заборгованість складає 110 524, 33 грн., з яких: строкова заборгованість - 51 751, 35 грн.; прострочена заборгованість - 18 873, 38 грн.; строкова заборгованість по нарахованих % та комісіях - 2 774, 34 грн.; прострочена заборгованість по нарахованих % та комісіях - 30 525, 22 грн.; штрафи - 6 600, 00 грн., що підтверджується поданим позивачем розрахунком заборгованості.
З огляду на вищенаведене, факт порушення відповідачем строків сплати чергових платежів надав позивачу право вимагати дострокового повернення тієї частини кредиту, що залишилася. Право ж вимоги щодо вже прострочених платежів обумовлено самим настанням строку їх сплати.
Будь-яких доказів виконання договірних зобов'язань у повному чи частковому обсязі відповідач не надав, розрахунок позивача не спростував.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Надані позивачем докази, Суд визнає належними і допустимими, а також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
З огляду на наведене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 2 102, 00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 258, 263-265, 273, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549-551, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул. .Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) суму боргу за кредитним договором №501104004 від 23.01.2019 року в розмірі 110524, 33 (сто десять тисяч п'ятсот двадцять чотири) гривні 33 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (місцезнаходження: м. Київ, вул.Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) суму сплаченого судового збору у розмірі 2 102, 00 гривень.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
.
Суддя С.І. Кушнір