Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/15128/21
14 лютого 2023 року
Подільський районний суд міста Києва в складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглядаючи в судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва кримінальне провадження № 12021100070001436 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
В провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12021100070001436 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, обґрунтовуючи своє клопотання тим, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: ризик переховування від суду, незаконного впливу на свідків та потерпілого, вчинення іншого кримінального правопорушення.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на будь-який інший не пов'язаний з триманням під вартою, мотивуючи тим, що прокурором не наведно ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які б мали місце подальшого триманні під вартою. Також обвинувачений просив врахувати, що в нього хвора мати, яка потребує стороннього догляду.
Захисник просила відмовити в задоволенні клопотання прокурора та задовольнити клопотання її підзахисного.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва по даному кримінальному провадженню ОСОБА_5 продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, який закінчується 19 лютого 2023 року.
Вислухавши думку учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Отже, перш за все, суду слід перевірити чи підтверджується існування ризиків, на які покликається прокурор.
Ризик переховування від суду
На переконання суду, ймовірна можливість переховування обвинуваченого від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачуються, відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачене покарання від п'яти до восьми років позбавлення волі, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.
Таке твердження про достатність підстав для прийняття рішення щодо існування ризику переховування з мотивів тяжкості покарання узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Вказана обставина переконує суд у продовженні існування ризику можливого переховування обвинуваченого від суду.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення
Обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення злочину проти життя і здоров'я людини, що спричинило смерть потерпілого. Не дивлячись на те, що судимість в силу вимог ст. 89 КК України вважається погашеною, це дає підстави суду дійти висновку про те, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки схильний до вчинення злочинів проти життя та здоровя особи.
Ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого
При встановленні наявності чи продовження існування ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оскільки за станом на час постановлення ухвали допитані не всі свідки, ризик впливу на свідків є актуальним.
Ризик впливу на потерпілого судом оцінюється критично, оскільки в процесуально-правовому розумінні така особа відсутня.
Зважаючи на усі обставини, наведені вище, суд переконаний, що прокурор довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що обвинувачені ймовірно можуть переховуватись від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення або впливти на свідків. Тобто, прокурором доведено, що заявлені ним раніше ризики не зменшилися.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику ЄСПЛ як джерело права.
Частиною 5 ст. 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинуваченого винуватим чи невинуватим у вчиненні злочину, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , дають підстави для висновку, що з боку обвинуваченого наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, про які йшла мова вище.
На думку суду, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з огляду на що в задоволенні клопотання ОСОБА_5 слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176-178, 201 КПК України,
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, який обчислювати з 14 лютого 2023 року по 14 квітня 2023 року
Розмір застави визначеною ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 листопада 2021 року, - залишити без змін.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику державної установи Київський слідчий ізолятор - для відома та виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1