Справа №368/981/22 Головуючий в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1522/2023 Суддя - доповідач - ОСОБА_2
Ухвала
Іменем України
09 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 та заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 у кримінальному провадженні №12022111230000999 щодо ОСОБА_8 та апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Кагарлицького районного суду м. Києва від 31.10.2022 у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Озерці Володимирського району Рівненської області, освіта середня-спеціальна, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
за участю учасників кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_9 ,
Вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 ОСОБА_8 , визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в дохід держави розміром 1000(однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000(сімнадцять тисяч) грн. на користь держави.
Вирішено долю речових доказів.
Крім того, ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 резолютивну частину вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 року доповнено другим абзацом такого змісту: «Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 1510,24 грн. процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта».
Згідно вироку суду, 08 вересня 2022 року поліцейські сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №>1 Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області сержант поліції ОСОБА_10 та капрал поліції ОСОБА_11 , згідно книги нарядів ВИ № 1 Обухівського РУІІ ГУНП в Київській області за 08.09.2022 заступили на добове чергування.
Відповідно до посадових обов'язків поліцейських патрульної поліції, затверджених Наказом Департаменту патрульної поліції від 05 січня 2016 року № 4/1, поліцейський:
- здійснює безперервно та цілодобово патрулювання території обслуговування з метою забезпечення публічної безпеки і порядку, контролю за дотриманням правил дорожнього руху, забезпечення його безпеки та за правомірністю експлуатації транспортних засобів па вулично-дорожній мережі;
- здійснює первинне реагування на повідомлення про правопорушення (в тому числі, що надходять на планшет), а також самостійне виявлення правопорушень під час патрулювання та в інших випадках, передбачених законодавством;
- здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення, застосовує заходи адміністративного впливу до правопорушників, у випадках та в спосіб, які передбачені законодавством;
- у разі отримання інформації про можливе вчинення корупційного чи дисциплінарного правопорушення негайно інформувати безпосереднього керівника та (або) служби моніторингу патрульної поліції і вживати заходів щодо його запобігання та припинення.
Відповідно до вимог ст. ст. З, 22 Закону України «Про запобігання корупції», посадовим та службовим особам правоохоронних органів забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов'язані з цим можливості з метою одержання та надання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а також іншим службовим особам.
Положеннями п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняні до них особи у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов'язані невідкладно вжити таких заходів, як письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції.
Згідно ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Згідно норм ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники Національної поліції.
З урахуванням вимог ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області сержант поліції ОСОБА_10 та капрал поліції ОСОБА_11 виконують функції офіційних представників органу виконавчої влади, які служать суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, тобто являються службовими особами правоохоронного органу - представниками влади, на яких ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладаються обов'язки: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно- правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати права і свободи людини.
Таким чином, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 згідно з ч. 3 ст. 18 КК України та приміткою 1 до ст. 364 КК України є службовими особами.
Так, 08.09.2022, близько 15 год., ОСОБА_10 та ОСОБА_11 рухаючись в м. Кагарлик на службовому автомобілі «Пежо 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 позивний ОСОБА_13, виявили факт порушення правил дорожнього руху водієм автомобіля ВАЗ 2109 державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .: а саме виїзд з другорядної дороги з вул. Расавська в м. Кагарлик на головну дорогу без ввімкнення датчику повороту. Під час руху за даним автомобілем він був зупинений на дорозі Кагарлик - Ржищів в м. Кагарлик поблизу вул. Козацька. При перевірці документів водія ОСОБА_8 було встановлено, що останній не має посвідчення водія ще з 2014 року, оскільки був позбавлений права керування. ОСОБА_8 було повідомлено про складання постанови за ст. 126 ч. 2 КУпАП як особою, яка не має права керувати транспортним засобом та повідомлено про застосування відео фіксації згідно ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію» на нагрудну відеокамеру.
В подальшому, в ході складання вищезазначеної постанови ОСОБА_8 , перебуваючи на вищезазначеній дорозі, поблизу службового автомобіля «Пежо 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою будь-якої дії в інтересах того, хто пропонує, з використанням службового становища, а саме: не складання відносно нього протоколу за ст. 126 ч. 2 КУпАП та не вилучення автомобіля на штраф майданчик, достовірно знаючи, що поліцейські сектору реагування патрульної поліції Відділення поліції №1 Обухівського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Київській області ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є службовими особами органів Національної поліції України, оскільки останні перебували в однострої, представилися, мали при собі нагрудні жетони, в посадові обов'язки яких входить робота, пов'язана із застосування до порушників заходів адміністративного впливу, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за пропозицію та надання неправомірної вигоди службовій особі за ст. 369 КК України, оскільки був попереджений про це в ході спілкування із ОСОБА_10 , висловив словесну пропозицію надати неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 200 доларів США за не притягнення його до адміністративної відповідальності та не вилучення автомобіля, на що отримав відмову та був повторно попереджений про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі.
Після чого, ОСОБА_8 , близько 15 год. 40 хв., цього ж дня, знаходячись на тому ж місці, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-яких дій з використанням наданого їй службового становища, продовжуючи свій злочинний намір, діючи умисно, з метою вирішення питання щодо уникнення адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та не вилучення автомобіля на штраф майданчик, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, сів на переднє пасажирське сидіння вищезазначеного службового автомобіля та надав працівникам поліції ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 8000 грн., поклавши їх під ручне гальмо між водійським та переднім пасажирським сидінням службового автомобіля «Пежо 301», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Дії ОСОБА_8 судом першої інстанції кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України, а саме: запропонування службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь якої дії з використанням наданого їй службового становища та надання службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого та правильність кваліфікації його дій, посилаючись на незаконність вироку суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 31.01.2022 щодо ОСОБА_8 - змінити в частині вирішення питання щодо стягнення процесуальних витрат. Резолютивну частину вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 доповнити ще одним абзацом, зазначивши: «стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерт в сумі 1510 (одна тисяча п'ятсот десять) гривень 24 (двадцять чотири)копійки». В решті вирок залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що у мотивувальній частині вироку судом визнано процесуальними витратами вартість залучення експерта для проведення експертного дослідження, яка складає 1510,24 (одна тисяча п?ятсот десять гривень двадцять чотири копійки) і зазначено, що вказана сума грошових коштів підлягає стягненню на користь держави, однак резолютивна частина вказаного вироку не містить будь-яких відомостей щодо стягнення вказаних витрат з ОСОБА_8 . А тому, резолютивна частина вироку фактично не відповідає мотивувальній його частині, що на переконання апелянта є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 підлягає зміні в резолютивній частині, яку необхідно доповнити, відомостями про стягнення із ОСОБА_8 на користь держави процесуальних витрат на залучення експерта в сумі 1510 (одна тисяча п?ятсот десять) гривень 24 (двадцять чотири) копійки.
Крім того, не погоджуючись з вироком суду, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність вироку суду першої інстанції у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 31.01.2022 щодо ОСОБА_8 - змінити в частині вирішення питання щодо стягнення процесуальних витрат. Доповнити резолютивну частину вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 зазначивши: стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в сумі 1510 гривень 24копійки. В іншій частині вирок залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, резолютивна частина оскаржуваного вироку не містить рішення щодо стягнення витрат на залучення експерта з ОСОБА_8 , таким чином описово-мотивувальна частина вироку не відповідає його резолютивній частині, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим вирок суду першої інстанції в резолютивній частині необхідно змінити та доповнити, зазначивши про стягнення з ОСОБА_8 на користь держави процесуальних витрат.
Крім того, заступник керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_12 не погоджуючись з ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 скасувати.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що всупереч вимогам закону, суд першої інстанції, мотивуючи своє рішення про виправлення описки, зазначив, що в резолютивній частині вироку судом помилково зазначено, що судом було допущено описку з технічних причин і не зазначено у рішенні суду щодо процесуальних витрат, а тому така помилка підлягає виправленню. Апелянт вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, оскільки, суд при застосуванні ст. 379 КПК України, не має права змінювати чи скасовувати вирок. А в даному випадку суд, змінивши вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 в частині стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат на користь держави, шляхом виправлення описки, порушив принцип незмінності судового рішення, перебравши на себе виключне повноваження суду апеляційної інстанції щодо права змінити вирок суду.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважність причин своєї відсутності не повідомив, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України апеляційний розгляд проведено без участі обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційні скарги та просила їх задовольнити, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно вимог ст. 371 КПК України вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд, і викладається письмово у паперовій та електронній формах.
За приписами ч.1 ст. 376 КПК України, вирок проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому п.15 ст. 615 КПК України передбачено, що в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Як слідує з журналу судового засідання, 31.10.2022 Кагарлицький районний суд Київської області після виходу з нарадчої кімнати проголосив вирок, яким, ОСОБА_8 , визнав винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначив йому покарання у виді штрафу в дохід держави розміром 1000(однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави, а також вирішив долю речових доказів.
Відповідно до ч. 1ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
З матеріалів провадження вбачається, що судом першої інстанції з власної ініціативи було внесено в судовий розгляд питання про виправлення описки у вироку від 31.10.2022.
Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 резолютивну частину вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 року доповнено другим абзацом такого змісту: «Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави 1510,24 грн. процесуальних витрат, пов'язаних з залученням експерта».
Таким чином, вказаною ухвалою було фактично внесено зміни в резолютивну частину вироку від 31.10.2022 та вирішено питання про відшкодування процесуальних витрат, що не ґрунтується на законі, оскільки виправлення допущених у вироку описок допускається, якщо це не стосується зміни суті судових рішень. Натомість вирішення питання щодо допущених судом першої інстанції порушень при ухваленні вироку віднесено до компетенції суду апеляційної інстанції і не є опискою, яка може бути виправлена судом першої інстанції самостійно,відповідно до вимог ч. 1 ст. 379 КПК України.
Отже, під час розгляду кримінального провадження суд першої інстанції допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які призвели до порушення гарантії правової визначеності та незмінності судового рішення, що не міг робити у відповідності дот норм ст. 379 КПК України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 не набрав законної сили, а тому суд першої інстанції не міг вирішити питання щодо процесуальних витрат і в порядку виконання вироку, зважаючи на те, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції керувався положеннями ст. 539 КПК України. Відсутнє в матеріалах кримінального провадження і відповідне клопотання (подання), за яким суд міг вирішити питання, які виникають під час виконання вироку.
За таких обставин ухвала Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 не може вважатися законною й обґрунтованою, оскільки допущені цим судом порушення вимог кримінального процесуального закону у силу положень ч. 1 ст. 412 КПК України є істотними, а тому апеляційна скарга заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 підлягає задоволенню, а ухвала суду від 31.10.2022 - скасуванню.
З приводу апеляційних скарг прокурорів на вирок суду, слід зазначити наступне.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у пропозиції службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь якої дії з використанням наданого їй службового становища та надав службовій особі неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження і підтверджуються наявними доказами, в їх сукупності, які за згодою учасників судового провадження досліджувались у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, а тому, згідно із ч. 2 ст. 394 КПК України апеляційному оскарженню і перегляду не підлягають та учасниками судового провадження не оспорюються, як і вид та розмір призначеного обвинуваченому ОСОБА_8 покарання.
Статтею 374 КПК України встановлено, що вирок суду складається зі ступної, мотивувальної та резолютивної частин. У мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначаються, крім іншого мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд, а у резолютивній його частині має бути зазначено рішення, зокрема про відшкодування процесуальних витрат.
Між тим, як слідує із змісту вироку Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022, суд першої інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону в повній мірі не дотримався та ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду даного кримінального провадження питання щодо процесуальних витрат не вирішив. Так, мотивуючи своє рішення суд першої інстанції встановив процесуальними витратами у кримінальному провадженні, вартість послуг судового експерта по проведенню експертного дослідження, у сумі 1510,24 грн., і вказав, що дана вартість підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави, водночас, питання щодо розподілу процесуальних витрат, яке вирішується під час прийняття остаточного рішення у кримінальному провадження, не вирішив.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 слід змінити та стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1510 грн. 24 коп., у зв'язку з чим апеляційні скарги прокурорів підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 376, ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 щодо ОСОБА_8 , якою виправлено описку у вироку суду від 31.10.2022 - скасувати.
Апеляційні скарги прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 та заступника керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 31.10.2022 щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст. 369 КК України - змінити.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 1510 грн. 24 коп.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
__________ _______________ ____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4