Справа №761/43050/19 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/579/2023 Доповідач ОСОБА_2
06 лютого 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 рокупро продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, до 25 листопада 2022 року включно,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року продовжено ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, строк тримання під вартою до 25 листопада 2022 року включно, з визначенням розміру застави у виді 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 198 480 гривень.
Рішення суду мотивовано наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, тим що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі може повторно вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить змінити ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року та застосувати щодо нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
В апеляційній скарзі обвинувачений зазначає, що вирішуючи питання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на більш м'який, суд не врахував вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду.
Так, для позбавлення особи свободи суд повинен вмотивувати своє рішення про продовження строку тримання під вартою підставами, які в даному кримінальному провадженні прокурор не наводить, оскільки прокурор у своєму клопотанні не виклав обставин, що дають підстави дійти висновку про наявність одного або кількох ризиків.
При цьому прокурор у своєму клопотанні зазначає обставини та ризики, які були актуальні на час обрання запобіжного заходу.
Окрім того, сукупність таких обставин, як те, що він має постійну адресу в м. Києві, одружений, має сина 2008 року народження, а також не доведення стороною обвинувачення збереження ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, вважає за можливе застосувати до нього більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, яка набрала чинності 14.01.2021, у зв'язку з відсутністю клопотання обвинуваченого про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок викладений в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року щодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Так суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України.
Наведені в ухвалі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема, щодо можливості обвинуваченого вчинити інше кримінальне правопорушення ґрунтується на досліджених у суді матеріалах провадження оскільки, як зазначив суд, застосування більш м'яких запобіжних заходів, на даному етапі судового розгляду, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, позаяк обвинувачений будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, згідно обвинувачення, знову вчинив декілька умисних корисливих злочинів, в тому числі, і особливо тяжкий, а тому на даний час унеможливлює застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу ніж існуючий, отже застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Доводи обвинуваченого про те, що стороною обвинувачення не було надано жодних доказів про наявність одного або кількох ризиків, є необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, суд першої інстанції врахував конкретні обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому дій, те, що обвинувачений будучи притягнутим до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, знову вчинив декілька умисних корисливих злочинів, в тому числі, і особливо тяжкий.
Посилання обвинуваченого на те, що він має постійну адресу в м. Києві, одружений, має сина 2008 року народження, що є підставою для застосування щодо нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту, є необґрунтованими та не підтверджуються жодними наявними у розпорядженні суду апеляційної інстанції доказами, та не можуть саме по собі свідчити про наявність таких соціальних зв'язків, які зможуть усунути ризики, на які посилається суд в ухвалі.
При цьому колегія суддів вважає, що вказані обставини не нівелюють ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зокрема, як зазначив суд першої інстанції ризику повторного вчинення кримінального правопорушення.
Доводи апелянта про те, що судом не була врахована вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду, є безпідставними, оскільки, на думку колегії суддів, прийняте судове рішення суду першої інстанції не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи законною і обґрунтованою ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України, до 25 листопада 2022 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4