09.01.2023 Справа № 756/189/23
Справа № 756/189/23
1-кс/756/144/23
09.01.2023 слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020100050004744 від 21.08.2020,
06.01.2023 до провадження слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшла вищевказана скарга.
Вивчивши матеріали скарги, слідчим суддею встановлено, що особа, яка звернулась зі скаргою, просить слідчого суддю:
- зобов'язати слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 відновити досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100050004744 від 21.08.2020 за підозрою ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 191 КК України;
- провести слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні - допитати вказаних у прохальній частині скарги осіб;
- вчинити процесуальні дії - звернутись до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів,
- призначити та провести судово-товарознавчу експертизу;
- провести інші необхідні слідчі (розшукові) та процесуальні дії для встановлення всіх обставин кримінального провадження.
Системний аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що скарга, з якою звернувся захисник ОСОБА_3 до слідчого судді, не може бути предметом розгляду, оскільки направлена на зобов'язання вчинення дій, не передбачених спеціальною нормою кримінального процесуального закону, а відтак провадження не підлягає відкриттю з підстав, передбачених ст. 304 КПК України, з огляду на наступне.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Згідно з положеннями п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені процедурою, визначеною кримінальним процесуальним законом.
Як зазначено у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04.04.2019 у справі №370/2316/18 (провадження №51-9929км18), за змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, та не суперечать вимозі імперативності.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, задля чіткого та імперативного визначення процедур та запобігання свавільного використання владними органами своїх повноважень та забезпечення умов справедливого судочинства.
Оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 цього Кодексу. Даний перелік, визначений КПК України, є вичерпним.
Частина друга зазначеної статті встановлює заборону розгляду під час досудового розслідування скарг на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора. Такі скарги можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами статей 314-316 зазначеного Кодексу.
Зазначені обставини також кореспондуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, відображеною у постанові від 26.03.2019 у справі №807/1456/17 (провадження №11-1460апп18), які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст. 13 Закону №1402-VIII, згідно цієї правової позиції наведений у ч. 1 ст. 303 КПК України перелік рішень, дій або бездіяльності, що можуть бути предметом судового оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У частині другій статті 303 КПК України закріплена пряма заборона окремого оскарження інших рішень, дій або бездіяльності слідчого, прокурора.
Зі змісту прохальної частини скарги захисника вбачається, що предметом оскарження є бездіяльність слідчого, а саме слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 , яка полягає у невідновленні досудового розслідуванням за клопотанням сторони захисту, а також у нездійсненні слідчих (розшукових) та процесуальних дій, зазначених у клопотанні сторони захисту.
Разом із цим, у розумінні ст. 303 КПК України нездійснення процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язані вчинити у визначений КПК України строк, може вважатися протиправною бездіяльністю й оскаржуватися до суду лише у випадках, коли законний обов'язок службової особи щодо їх вчинення є безальтернативним і не передбачає дискреції як можливості вибору одного з кількох варіантів правомірної поведінки.
Порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування врегульовано ст. 220 КПК України. Відповідно до цієї статті клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
У цьому разі, бездіяльність сторони обвинувачення, як предмет судового оскарження має місце тоді, коли в строк, передбачений ст. 220 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор не здійснює дії, визначені цією статтею як обов'язкові, - не повідомляє особу, яка заявила клопотання, про результати його розгляду та/або не приймає жодного з альтернативно можливих рішень - не задовольняє клопотання і не виносить мотивованої письмової постанови про відмову у його задоволенні.
У той же час, відповідно до мотивувальної частини скарги, а також із долучених на її обгрунтування документів вбачається, що бездіяльність органу досудового розслідування щодо нерозгляду клопотання сторони захисту про відновлення досудового розслідування вже була предметом судового контролю слідчого судді, та за результатами розгляду скарги постановено ухвалу від 29.12.2022 №756/11783/22 про зобов'язання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві розглянути вказане клопотання у формі та спосіб, передбачений ст. 220 КПК України.
Крім того, зі змісту скарги та долучених на її обгрунтування документів вбачається, що 03.01.2023 захисником ОСОБА_3 до Оболонського УП ГУНП у м. Києві подано клопотання про виконання ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 29.12.2022 №756/11783/22 та відновлення досудового розслідування та проведення слідчих (процесуальних) дій.
Однак, у даній скарзі захисник ОСОБА_3 не ставить питання як-то зобов'язати орган досудового розслідування розглянути вказане клопотання про проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а просить слідчого суддю самостійно прийняти відповідне процесуальне рішення в рамках кримінального провадження. В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40, ч. 4 ст. 401 КПК України прокурор, слідчий, дізнавач, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, внаслідок чого слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
Питання проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій на стадії досудового розслідування, за виключенням окремих випадків (до прикладу, вирішення питання про проведення експертизи в порядку, передбаченому ст. 244 КПК України), належить до дискреційних повноважень органу досудового розслідування та/або прокурора. Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий, дізнавач чи прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання сторони захисту про проведення слідчих (розшукових) чи вчинення процесуальних дій, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий, дізнавач чи прокурор самостійно.
Відтак питання, які винесені захисником на розгляд слідчого судді у вказаній скарзі не можуть бути предметом розгляду через призму здійснення ним судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, оскільки способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону №1402-VIII), а слідчий суддя вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом (ст. 26 КПК України), а тому враховуючи, що вимоги скарги стосуються прийняття слідчим суддею за результатами розгляду скарги рішення, яке не передбачено ч. 2 ст. 307 КПК України, керуючись ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою.
Керуючись статтями 1-40, 303, 304, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12020100050004744 від 21.08.2020.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1