Єдиний унікальний номер 725/652/23
Номер провадження 2/725/72/23
31.01.2023 року. Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Стоцька Л.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мороз Євгенія Василівна до Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
30 сіня 2023 року позивач звернувся до суду з вказаним вище позовом. Просить суд скасувати наказ в.о. начальника КП «Чернівецьке тролейбусне управління» П.Лисака №535-к від 30.12.2022 року про припинення трудового договору з водієм тролейбуса ІІ класу ОСОБА_1 та стягнути з Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку дати звільнення 30.12.2022 року до дня поновлення на роботі, який на день пред'явлення позову становить 28078,60.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до вимог ст. 184 ЦПК України, позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, дана позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до роз'яснень, які містяться в абз. 4 п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 відповідні документи щодо сплати судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
У тексті позовної заяви позивач посилається на вимоги ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, таким чином вважаючи, що за звернення до суду з даним позовом він звільнений від сплати судового збору, натомість з такими висновками позивача в повній мірі погодитись не можна, виходячи з наступного.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільняється від сплати судового збору за вимогами про стягнення заробітної плати, оскарження наказу про звільнення та поновлення на роботі.
Згідно ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Із положень приписів ст.94, 116, 117 КЗпП України та ст. 1,2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Пільга щодо сплати судового збору, передбачена ст.5 Закону України «Про судовий збір», у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження N 12-301гс18).
Отже, заробітна плата, яку просить стягнути позивач, за своєю суттю є середнім заробітком за час вимушеного прогулу, що не підпадає під категорію пільг при сплаті судового збору за п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, при відсутності у позовній заяві та матеріалах позову відомостей про наявність інших пільг при зверненні до суду, позивач має сплатити судовий збір на загальних підставах.
Також, позивачем в порушення вимог п.9, п.10 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла та очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Таким чином, позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України та ст. 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 184, 258, 260, 272, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мороз Євгенія Василівна до Комунального підприємства «Чернівецьке тролейбусне управління» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу з дня отримання ним даної ухвали 5-денний строк для усунення недоліків.
У разі невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху у вказаний строк, позовну заяву буде визнано неподаною та повернуто позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Л. А. Стоцька