Справа № 715/3650/22
Провадження № 2-о/715/100/23
09 лютого 2023 року смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.
секретар судового засідання Затолошна Р.В.
учасники судового процесу:
представник заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засідання справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Тереблеченська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить суд встановити факт, що він є єдиною особою, що здійснює постійний догляд за ОСОБА_3 , який потребує постійного стороннього догляду.
При цьому вказує на те, що встановлення даного факту необхідне йому для захисту прав його брата в державних органах, можливості його лікування, як на території України, так і за кордоном. Зазначає, що відсутність документа який би підтверджував такий факт позбавляє його можливостей у реалізації соціальних прав піклувальника.
Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні просив заяву задовольнити, посилаючись на обставини, що викладені в заяві.
Представник Тереблеченської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання не з'явився, проте, від представника до суду надійшла заява, відповідно до якої справу просить розглянути без їх участі, проти задоволення заяви вони не заперечують.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до висновку, що вимоги заяви необґрунтовані i не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 є рідним братом ОСОБА_3 , який є інвалідом І групи «Б», загального захворювання, у зв'язку із чим має значну залежність від інших осіб при виконанні важливих побутових функцій. Інвалідність встановлена до 01.06.2023 року.
Звертаючись до суду із даною заявою, ОСОБА_2 вказував, що встановлення факту що він є єдиною особою, що здійснює постійний догляд за своїм братом, йому потрібно для захисту прав останнього в державних органах, можливості його лікування на території України і за кордоном та реалізації його соціальних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи, або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав на підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 ч. 2 статті 293 ЦПК України визначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі суд зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи та організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Заінтересовані особи визначаються у справі залежно від мети встановлення юридичних фактів.
Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З пунктів 1, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (зі змінами) убачається, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Статтею 318 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви, у заяві повинно бути зазначено:
1) який факт заявник просить встановити;
2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт (ч. 1 ст. 319 ЦПК України).
Таким чином, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету його встановлення.
Як вбачається із заяви ОСОБА_2 останній не зазначає, які юридичні наслідки безпосередньо породжує розгляд даної справи та встановлення вказаного ним факту факт, що він є єдиною особою, що здійснює постійний догляд за інвалідом І групи.
При цьому метою заявленого ним встановлення факту що він є єдиною особою, що здійснює постійний догляд за своїм братом, йому потрібно для захисту прав останнього в державних органах, можливості його лікування на території України і за кордоном та реалізації його соціальних прав.
Однак, законодавством не передбачено встановлення юридичного факту з метою майбутніх та потенційно можливих ускладнень щодо соціальних прав.
Крім того, в якості заінтересованої особи ОСОБА_2 зазначає орган місцевого самоврядування, зокрема, Тереблеченську сільську раду, а не органи або осіб, які можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи, звернення до яких може потягти виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника.
При цьому, слід зазначити, що заявником не доведено яким чином Тереблеченська сільська рада зацікавлена у встановленні даного факту, які саме права то обов'язки будуть реалізовуватися ним при зверненні до вказаного органу.
Так, заявник зазначає, що офіційно оформити догляд за своїм братом через територіальний орган соціального захисту населення, як за особою, яка потребує стороннього догляду він не може, так як в бюджеті Тереблеченської сільської ради не передбачено видатків на зазначені цілі. Разом з тим, таке посилання є необґрунтованими та безпідставними. Більше того, доказів того, що ОСОБА_2 звертався до територіального органу соціального захисту населення за оформленням відповідних документів, матеріали справи не містять і таких заявник не зазначає у своїй заяві.
При цьому слід зазначити, що Законом України "Про соціальні послуги" визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Право на постійний догляд мають особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, пенсіонери та хворі, які не здатні до самообслуговування й потребують постійного стороннього догляду за умови, що вони не обслуговуються соціальними службами. Для оформлення постійного догляду за особами, які його потребують необхідно в даному випадку заявнику звернутися до виконавчого комітету сільської ради ОТГ, що наділені таким повноваженнями, тобто заявник має можливість у позасудовому порядку оформити відповідні документи за дотриманням процедури, визначеної законодавством України.
У разі ж відмови заявнику бути надавачем соціальних послуг або у призначенні компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, як в даному випадку, він має право оскаржити таке рішення суб'єкта владних повноважень у судовому порядку. Факт того, що брат заявника перебуває під його доглядом на непрофесійній основі не потребує встановлення в судовому порядку.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що він є єдиною особою, що здійснює постійний догляд за інвалідом І групи слід відмовити у зв'язку з її необґрунтованістю.
Керуючись ст.ст. 4-13, 19, 76-81, 259, 264-265, 273,293,315 ЦПК України, суд,-
В И Р I Ш И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа: Тереблеченська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14.02.2023 року.
Cуддя: