14 лютого 2023 року
Київ
справа № 240/20749/21
адміністративне провадження № К/990/4092/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №240/20749/21 за позовом Приватного підприємства «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових вимог, зобов'язання вчинити дії,
06.02.2023 до суду вп'яте надійшла касаційна скарга Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник), направлена до суду поштою 02.02.2023.
Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, в подальшому міститься посилання на те, що суди попередніх інстанцій не врахували позицію Верховного Суду, висловлену у постановах від 29.01.2020 у справі №824/2467/15-а, від 15.07.2021 у справі №140/9355/20. Скаржник зазначає, що ці позиції Верховного Суду аналогічні до цієї справи за своїм об'єктом та змістом, а тому повинні були враховуватися судами.
Отже, касаційна скарга містить суперечності, оскільки з її змісту неможливо встановити, на якій саме підставі подається касаційна скарга (відсутність висновку Верховного Суду чи не врахування судами висновку Верховного Суду, викладеного у зазначених скаржником постановах).
Крім того, посилаючись на те, що правовідносини у справах, у яких Верховний Суд ухвалив постанови, є аналогічними до правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, скаржник жодним чином це не обґрунтовує. Водночас, проаналізувавши зазначені скаржником висновки Верховного Суду, є підстави вважати, що такі ухвалені, по-перше, з огляду на конкретні обставини справи, а по-друге, не узгоджуються із підставами, з яких позов було задоволено у справі, у якій подано касаційну скаргу.
Так, вирішальним при ухваленні судових рішень у цій справі було застосування частини четвертої статті 78 КАС України. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки рішенням суду у справі № 240/9592/19, яке набрало законної сили, підтверджено, що зокрема податкові повідомлення-рішення від 07.10.2016 №0004181405, №0004161405, №0004171405 є відкликаним з 13.04.2017 та не створюють для позивача жодних правових наслідків, то такі не можуть бути правовою підставою для винесення податкових вимог ГУ ДПС у м. Києві від 30.07.2021 № 0052918-1303-2650, № 0052919-1303- 2654, №0052921-1303-2656.
Тобто, суди попередніх інстанцій застосували як преюдицію судові рішення у справі № 240/9592/19, які набрали законної сили, однак, у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування незгоди із такою позицією судів попередніх інстанцій, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення вп'яте поданої касаційної скарги і приведення обґрунтування безвідносно до висновків судів у цій справі.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01.07.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2022 у справі №240/20749/21 за позовом Приватного підприємства «УКРПАЛЕТСИСТЕМ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових вимог, зобов'язання вчинити дії - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон