13 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/9753/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року в адміністративній справі №160/9753/22 (головуючий суддя першої інстанції Рябчук О.С.) за позовом Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області; Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про зобов'язання вчинити певні дії,-
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в інтересах ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області; Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконавчого комітету Криворізької міської ради 07.07.2022 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат», в якому просив зобов'язати відповідача привести у стан готовності захисну споруду №14047, що знаходиться в м.Кривий Ріг, Саксаганський район, шахта «Північно-вентиляційна» - шахта «Родіна», шляхом забезпечення готовності до укриття захисні споруди цивільного захисту №14047.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд Криворізькою центральною окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР від 12.04.2022 року №42022042080000054 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України. В рамках кримінального провадження отримано копії акту перевірки складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22.02.2021 року №142; припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 01.03.2021 року №148. Прокурор звертається до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог ст.ст.52, 53 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права та свободи громадян України.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що не звернення до суду належного суб'єкта владних повноважень з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси, свідчить про те, що цей орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним позовом. Зауважує, що спір у даній справі стосується бездіяльності відповідачів, на балансі яких перебуває захисна споруда цивільного захисту, яка упродовж тривалого проміжку часу не готова до використання за призначенням, що призводить до загрози життю та здоров'я населення міста Кривий Ріг. Обраний прокурором спосіб захисту права спрямований на захист інтересів держави, зокрема на захист країни в умовах збройної агресії, підвищення обороноздатності держави, а також на захист життя та здоров'я людей.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав, що не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідач - Акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 00191307).
05.04.2022 року заступник керівника Криворізької центральної окружної прокуратури звернувся до Криворізького районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо отримання інформації про захисні споруди із зазначенням місцезнаходження, балансоутримувачів та користувачів (а.с. 19-20).
За фактом невиконання балансоутримувачами вимог щодо належного утримання захисних споруд Криворізькою центральною окружною прокуратурою внесено відомості до ЄРДР від 12.04.2022 року №42022042080000054 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.367 КК України. В рамках кримінального провадження отримано прокуратурою копії акту перевірки, складеного за результатами проведення ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22.02.2021 року №142; припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 01.03.2021 року №148 (а.с.31-40, 41-44).
Згідно вказаного вище акту перевірки на АТ «Криворізький залізорудний комбінат» контролюючим органом виявлено порушення та ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 01.03.2021 року №148, яким зобов'язано відповідача у строк до 01.06.2021 року забезпечити, зокрема, готовність до укриття захисної споруди № 14047.
Припис від 01.03.2021 року № 148 вручено представнику АТ «Криворізький залізорудний комбінат» 01.03.2021 року (а.с. 44 на звороті).
16.06.2022 року в рамках кримінального провадження №42022042080000054 проведено огляд сховища №14047, під час якого встановлено:
- захисна споруда цивільного захисту первинними засобами пожежогасіння не забезпечена;
- захисна споруда цивільного захисту системами пожежної автоматики та сигналізацією не обладнана;
- відсутні таблички позначення покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту;
- система опалення захисної споруди знаходиться у непридатному стані;
- система електроживлення сховища відсутня;
- система водопостачання не придатна до експлуатації;
- система вентиляції знаходиться у непридатному стані;
- система каналізації не придатна до експлуатації;
- фільтровентиляційне обладнання, протипилові фільтри та фільтра поглиначі відсутні;
- сховище захаращене та сире;
- захисно-герметичні пристрої, захисно герметичні та герметичні двері демонтовані, сховище не герметично (а.с. 44-54).
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури, посилаючись на невиконанням відповідачем вимог припису ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області від 01.03.2021 року №148 у встановлений термін, звернувся в інтересах ГУ ДСНС України в Дніпропетровській області з позовом про зобов'язання відповідача привести у стан готовності захисну споруду №14047, що знаходиться в м.Кривий Ріг, Саксаганський район, шахта «Північно-вентиляційна» - шахта «Родіна», шляхом забезпечення готовності до укриття вказаної споруди.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив із того, що законодавством чітко регламентовано порядок забезпечення виконання вимог органів ДСНС про усунення порушень в сфері техногенної та пожежної безпеки саме шляхом звернення органів ДСНС до суду з предметом позову, визначеним статтями 67, 68 КЦЗ України, а не - шляхом покладення обов'язку вжити в межах компетенції заходи, направленні на усунення порушень протипожежної безпеки згідно винесеного контролюючим органом припису. Водночас, прокурором не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що у даній справі органи ДСНС не мали об'єктивної можливості у законодавчо встановленому порядку звернутися до суду з відповідним позовом про застосування заходів реагування до відповідача для усунення виявлених порушень. Водночас, представництво інтересів держави прокурором в суді не повинно мати на меті підміну суб'єкта виконання владних управлінських функцій, а спонукати до виконання у разі неналежного виконання таких функцій суб'єкта владних повноважень, якого представлятиме прокурор в суді. Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави також може мати наслідком відмову у задоволенні позову, якщо до відкриття провадження у справі суд не застосував положення пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України щодо повернення такої позовної заяви.
Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Частинами 3 та 4 статті 23 Закону №1697-VII визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
Відповідно до частин 3 та 4 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Згідно із частиною 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 32 КЦЗ України до захисних споруд цивільного захисту належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Частиною 8 статті 32 КЦЗ України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Відповідно до частини 15 статті 32 КЦЗ України контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями.
Згідно із пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 року №138 (далі по тексту - Порядок №138) , балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.
Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (п. 9 Порядку № 138).
Відповідно до пункту 12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Наказом МВС України від 09.07.2018 року №579 затверджено вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі по тексту - Вимоги).
Пунктом 1 розділу ІІ Вимог визначено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Вимог споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.
Згідно тексту позову, прокурор не заявляє про відсутність органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 (далі по тексту - Положення №1052) встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Основними завданнями ДСНС згідно із пунктом 3 Положення №1052 є:
1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань:
- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням (підпункт 6);
- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об'єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту (підпункт 7);
- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання (підпункт 39);
- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (підпункт 48);
- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки (підпункт 52).
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно із частиною 2 статті 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Отже, саме органи ДСНС уповноважені звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств. Здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено саме на органи ДСНС, які у визначений законом спосіб реалізують свої повноваження у цій сфері суспільних відносин. Застосування заходів реагування, визначених статтями 67, 68 КЦЗ України, є установлений законом спосіб спонукання відповідних суб'єктів господарювання усунути виявлені органи ДСНС порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Надання органам ДСНС права звернення до адміністративного суду лише з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи суб'єктів господарювання свідчить про виключність судового способу захисту цих суспільних інтересів у випадку створення загрози життю та/або здоров'ю людей, тоді як в інших випадках передбачено застосування заходів адміністративного примусу, як правильно визначив суд І інстанції.
Згідно зі статтею 46 КАС України юридичні особи можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду надано суб'єкту владних повноважень законом.
Таким чином, повноваження ГУ ДСНС у Дніпропетровській області визначені КЦЗ України та звернення до адміністративного суду здійснюється суб'єктом владних повноважень виключно у випадках, встановлених законом.
Це означає, що суб'єкт владних повноважень, виступаючи позивачем, має бути уповноважений законом на звернення до суду за вирішенням спору прямо визначеного законом.
Звернення до суду з позовом особи, якій не належить право вимоги (неналежний позивач), є підставою для відмови у задоволенні такого позову, як правильно визначив суд І інстанції.
Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави також може мати наслідком відмови у задоволенні позову, якщо до відкриття провадження у справі суд не застосував положення пункту 7 частини четвертої статті 169 КАС України щодо повернення такої позовної заяви.
Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 року у справі № 320/1724/19, від 09.10.2019 року у справі № 0440/4892/18, від 04.10.2019 року у справі № 804/4728/18, від 30.07.2019 року у справі № 0440/6927/18, від 26.02.2020 року у справі № 804/4458/18, від 27.04.2020 року у справі № 826/10807/16, від 20.05.2020 року у справі № 580/17/20.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що згідно тексту позову Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури, посилаючись на статтю 67 КЦЗ України, просить зобов'язати відповідача привести у стан готовності захисну споруду №14047, що знаходиться в м.Кривий Ріг, Саксаганський район, шахта «Північно-вентиляційна» - шахта «Родіна», шляхом забезпечення готовності до укриття такої споруди.
Як зазначалось вище, відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ України передбачено можливість звернення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Тобто, звернення до суду із вимогами зобов'язання привести у стан готовності споруду законодавцем взагалі не передбачено.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» №2228-IX від 21.04.2022 року (набрав чинності 16.06.2022 року) у Кодексі цивільного захисту України виключено статтю 67.
Тобто, звертаючись 08.07.2022 року до адміністративного суду з даним позовом, Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури в обгрунтування позову послався в тому числі на норму КЦЗ України, яка на час подання позву вже не діяла.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.
Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року в адміністративній справі №160/9753/22 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року в адміністративній справі №160/9753/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак