07 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 280/3244/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Прокопчук Т.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2022 року, (суддя суду першої інстанції Турова О.М.), прийняту в порядку письмового провадження в м. Дніпрі, в адміністративній справі №280/3244/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про визнання протиправним та наказу про звільнення,-
20.05.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії членів дисциплінарної комісії ГУНП щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1 та оформлення результатів цього службового розслідування у вигляді висновку (пункти 1-2 резолютивної частини висновку), проведеного на підставі наказу ГУНП від 26.03.2022 №267;
визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 316 від 28.03.2022 року про накладення на старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
визнати протиправним та скасувати Наказ начальника Головного управління Національної поліції в Запорізькій області № 385 о/с від 11.05.2022 про звільнення із служби в поліції підполковника поліції Халепа Дениса Юрійовича, старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Запорізькій області;
поновити ОСОБА_1 (0034066), на службі в Національній поліції України на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Запорізькій області;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 11 травня 2022 року по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції України на посаді старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Запорізькій області.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач із фактами, викладеними в матеріалах службового розслідування, його висновками та наказами про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, самого звільнення, позивач не згоден у повному обсязі, оскільки службове розслідування проведено з процесуальними порушеннями та безпідставні висновки, викладені у ньому, визначенні лише на не підтверджених припущеннях. Позивач вважає, що проведення цього розслідування було здійснено неповно, не об'єктивно та не було враховано фактів, що спростовують в його діях вчинення будь-якого дисциплінарного проступку, а саме: не перебування позивача у той день на службі, порушення медичного огляду, не ознайомлення з графіком чергувань тощо. Таким чином позивач вважає оскаржуваний наказ необґрунтованим та протиправним.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.08.2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.
Від відповідча надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він посилаючись на необгрунтованість доводів апеляційної скарги просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що дисциплінарною комісією ГУНП в Запорізькій області, на підставі наказу ГУНП від 26.03.2022 № 267, проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП підполковником поліції ОСОБА_1 .
У ході службового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , ігноруючи вимоги чинного законодавства України, 26.03.2022 перебував на службі по охороні громадського порядку території КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” ЗМР у стані алкогольного сп'яніння (як зазначено у матеріалах службового розслідування 3,19 проміле).
За скоєння дисциплінарного проступку, порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, Присяги працівника поліції, передбаченої ст. 64 Закону України “Про Національну поліцію”, ч. 1 ст. 1, п.п. 1, 14 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337, що виразилось у перебуванні на службі в стані алкогольного сп'яніння до ОСОБА_1 , на підставі наказу ГУНП від 28.03.2022 № 316, застосовано дисциплінарне стягнення “звільнення зі служби в поліції” (а.с.25).
Так, в наказі ГУНП в Запорізькій області № 385 о/с від 11.05.2022 зазначено: “Відповідно до Закону України “Про національну поліцію” звільнити зі служби з поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно Дисциплінарного статуту Національної поліції України) підполковника поліції ОСОБА_1 (0034066) старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП, з 11 травня 2022 року (а.с.24).
Позивач не погоджуючись із фактами, викладеними в матеріалах службового розслідування, його висновками та наказами про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, самого звільнення, звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в ході службового розслідування було належним чином встановлено факт порушення позивачем вимог службової дисципліни, відтак до останнього було обґрунтовано застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У відповідності до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Частинами 1-3 статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Підпунктом 9 частини 1 статті 19 Дисциплінарного статуту вказано, що в висновку за результатами службового розслідування зазначаються причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.3 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (ч.7 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє (ч.10 та 12 ст. 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення (ч. 3 ст. 14 Закону №2337-VIII).
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку (ч. 4 ст. 14 Закону №2337-VIII).
На підставі наказу ГУНП від 26.03.2022 № 267, проведено службове розслідування за фактом можливого порушення службової дисципліни старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП підполковником поліції Халепом Д.Ю.
Згідно з ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 «Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 року за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок №893).
Відповідно до п.п. 1-2 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ч. 3 розділу V Порядку № 893 строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, згідно з якою службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.
Пунктом 7 розділу V Порядку № 893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом:
одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб;
одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи;
отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.
Пунктом 1 розділу IV Порядку № 893 та ч. 9 ст. 15 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб.
Стаття 18 Дисциплінарного статуту передбачено, що під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень (вказана норма продубльована пунктом 3 розділу IV Порядку № 893). Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.
Отримання пояснень від поліцейського, який перебуває на чергуванні або патрулюванні, здійснюється лише після закінчення ним чергування, патрулювання або заміни його іншим поліцейським.
У разі відсутності поліцейського на службі дисциплінарна комісія викликає його для надання пояснень. Виклик для надання пояснень надсилається рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі.
Виклик про надання пояснень надсилається з таким розрахунком, щоб поліцейський, який викликається, мав не менше двох діб для прибуття на засідання дисциплінарної комісії.
Фактом, що підтверджує отримання або неотримання поліцейським виклику про надання пояснень, є отримання органом, що проводить службове розслідування, поштового повідомлення про вручення або про відмову від отримання такого виклику чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Поліцейський, який з поважних причин не може прибути для надання пояснень, зобов'язаний не менше ніж за добу до визначеного часу повідомити про це дисциплінарну комісію з наданням підтвердних документів.
Якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
26.03.2022 від Запорізького управління ДВБ НП України (б/н)до СУ ГУНП в Запорізькій області надійшов лист про те, що із чергової частини ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що на спеціальну лінії “ 102” звернувся військовослужбовець Хортицького полку територіальної оборони, який повідомив, що під час патрулювання на території КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої медичної допомоги” Запорізької міської ради, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 80 затримано працівника поліції, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Як зазначено в матеріалах сулжбового розслідуванн виїздом на місце події працівниками Запорізького управління ДВБ НПУ встановлено, що на території зазначеного медичного закладу військовослужбовцями Хортицького полку територіальної оборони було зупинено старшого слідчого ГУНП в Запорізькій області підполковника поліції ОСОБА_1 .
Дані обставини свідчать про можливе вчинення поліцейським ГУНП в Запорізькій області дисциплінарного проступку, тому керуючись ч. 3 ст. 11, ст. 14 та 15 Дисциплінарного статуту, Порядком проведення службового розслідувань у Національній поліції та Положенням про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженими наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, начальником ГУНП в Запорізькій області видано наказ від 26.03.2022 № 267 “Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії”, з метою встановити наявність або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях позивача.
З метою встановлення обставин справи під час проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією було опитано: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції Халепа Дениса Юрійовича, пояснив, що 26.03.2022 під час його чергування біля 5 МКЛ, а саме встановлення факту вживання спиртних напоїв перед несенням служби підполковник поліції ОСОБА_1 зазнвчив, що свою провину визнає повністю та щиро кається у цьому, зобов'язується більше ніколи не допускати подібного під час несення служби (а.с.54).
Тобто позивач підтвердив той факт, що перебував на службі у стані алкогольного сп'яніння.
Слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції ОСОБА_2 , пояснив, що 26.03.2022 о 08.00 він разом із старшим слідчим СУ ГУНП ОСОБА_1 заступив на добове чергування до приймального відділення КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої допомоги” Запорізької міської ради.
З метою оперативного інформування та доповіді керівництву СУ ГУНП, щодо заступу слідчих на добові чергування, в групі “детективи” (в месенджері “Телеграм”), слідчі надсилають повідомлення про заступ та зміну з добового чергування, тому ОСОБА_1 повідомив смс-повідомленням, що вони заступили на чергування.
Разом з ОСОБА_1 вони несли службу біля приймального відділення на подвір'ї, при цьому деколи сідали кожен до свого автомобіля, які стояли поряд з приймальним відділенням (автомобіль ОСОБА_2 - службовий “Деу Ланос”, автомобіль ОСОБА_1 - “Мерседес”), при цьому продовжуючи нести службу. Приблизно о 15.00 до старшого слідчого СУ ОСОБА_1 підійшов чоловік, як потім вияснилось працівник ОСОБА_6 полку, який виявив, що ОСОБА_1 можливо знаходиться у стані алкогольного сп'яніння. Після чого, приїхали відповідні представники ГУНП та йому ( ОСОБА_2 ) і старшому слідчому ОСОБА_1 було запропоновано проїхати на освідування на предмет алкогольного сп'яніння до Запорізького наркологічного диспансеру по вул. Сєдова в м. Запоріжжі. За результатами його ( ОСОБА_2 ) освідування, показало в його організмі вміст алкоголю відсутній. За результатами освідування старшого слідчого ОСОБА_1 , показало вміст алкоголю в організмі “ 3,19 проміле”. Можливо ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, коли знаходився у салоні свого автомобіля. Після чого, він знову заступив на місце несення служби, а ОСОБА_1 було замінено на добовому чергуванні до з'ясування усіх обставин (а.с.55)
Суд зазначає, що пояснення ОСОБА_2 підтверджують факт того, що позивач 26.03.2022 перебував на добовому чергуванні біля приймального відділення КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої допомоги” Запорізької міської ради.
Старший оперуповноваженого по ОВД УСР в Запорізькій області (який на момент проведення службового розслідування перебував на посаді заступника начальника 5го відділу УСР в Запорізькій області ДСР НПУ ) підполковник поліції ОСОБА_3 , пояснив, що згідно доручення ГУНП від 12.03.2022 № 17др на нього було покладено загальне керівництво силами та засобами залученими для охорони соціально важливих об'єктів, в тому числі КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої допомоги” ЗМР. 26.03.2022 ним ( ОСОБА_3 ) о 8 годині проведено інструктаж особового складу, який залучався на чергування. З 13.03.2022 неодноразово проводилась перевірка несення служби на 2 посту КНП “Запорізької міської лікарні екстреної та швидкої допомоги” та безпосередньо старшого слідчого СУ ГУНП ОСОБА_1 , порушень виявлено не було, однак 26.03.2022 у зв'язку з великою кількісттю об'єтів для перевірки пост КНП “Запорізької міської лікарні екстреної та швидкої допомоги” не перевірявся (а.с.57).
Суд звертає увагу, що пояснення ОСОБА_3 підтверджують факт того, що позивач залучався до несення служби у період часу з 13.03.2022 по 26.03.2022.
Начальника відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_4 , пояснив, що 26.03.2022 о 08.00 він спільно зі своїм заступником ОСОБА_7 заступив на добове чергування до приймального відділення КНП “Міська лікарня № 9” Запорізької міської ради. З метою оперативного інформування та доповіді керівництву СУ ГУНП, щодо заступу слідчих на добові чергування, в групі “детективи” (в месенджері “Телеграм”), слідчі надсилають повідомлення про заступ та зміну з добового чергування.
О 08.00 26.03.2022 на добове чергування до приймального відділення КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої допомоги” Запорізької міської ради заступив старший слідчий СУ ГУНП ОСОБА_1 (добове чергування ніс зі слідчим СУ ГУНП ОСОБА_2 ), про що повідомив смс-повідомленням у вищевказаній групі “детективи”. Також підтверджені були обставини перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння (а.с.59).
Електронні повідомлення про добові чергування не досліджувалися під час службового розслідування. Однак суд зазначає з цього приводу те, що враховуючи військовий стан в країні та швидку зміну обставин та необхідність швидкого реагування на них, цілком виправданим є користування в роботі електронними засобами.
Заступник начальника СУ - начальник ОМВ СУ ГУНП в Запорізькій області майор поліції ОСОБА_5 , пояснив, що 26.03.2022 приблизно о 14 годині 39 хвилин до чергової частини ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про затримання працівника поліції, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
За вказівкою заступника начальника ГУ - начальника СУ ГУНП полковника поліції ОСОБА_8 ним ( ОСОБА_5 ) здійснено виїзд за вказаним повідомлення, з метою встановлення всіх обставин. При виїзді встановлено, що 26.03.2022 о 08 годині 00 хвилин у наряд з охорони вказаної лікарні заступили старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції ОСОБА_1 та слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_9 . При спілкуванні ним ( ОСОБА_5 ) з військовослужбовцями Хортицького полку територіальної оборони, останні повідомили, що під час патрулювання території лікарні приблизно о 14 годині 30 хвилин ними було зупинено, старшого слідчого СУ ГУНП ОСОБА_1 який перебуваючи у наряді по охороні лікарні, з табельною вогнепальною зброєю та автоматичною зброєю, ймовірно перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння № 965 від 26.03.2022 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (висновок службового розслідування а.с.176).
За результатом аналізу вищезазначених пояснень судом встановлено, що 26.03.2022 позивач разом з лейтенантом поліції ОСОБА_2 заступив на добове чергування до приймального відділення КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої допомоги” Запорізької міської ради. Підполковником поліції ОСОБА_3 їм було проведено інструктаж.
Згідно з положеннями частини 4 статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування.
Відповідно до матеріалів службового розслідування службове розслідування було розпочате 26.03.2022, а завершене 28.03.2022, про що свідчить підпис “затверджую” начальником ГУНП в Запорізькій області висновку службового розслідування, що спростовує доводи позивача про закінчення службового розслідування 26.03.2022.
Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до розділу 2 п.2. Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: (…) перебування поліцейського на роботі (службі) у стані алкогольного сп'яніння (…). Тобто позивач будучи з юридичною освітою та ознайомлений з основними нормативно-правовими актами які регулюють діяльність Національної поліції України, надаючи пояснення 27.03.2022 з приводу подій, які мали місце 26.03.2022 та визнаючи в них те, що знаходився у стані алкогольного сп'яніння, зазначає в поясненнях суду про те, що не знав про проведення службового розслідування, однак дана обставина викликає сумнів у суду. Пояснення у позивач надавав на наступний день, та мав можливість подати докази які б спростовували дані обставини, або хоча б зазначити про такі. Визнаючи свою провину у наданих 27.03.2022 поясненнях та не зазначаючи про те, що були якісь інші обставини, які повинні були бути досліджені дисциплінарною комісією, по суті підтвердив вчинення ним порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку. Крім того, пояснення, які були підписані позивачем, відповідають додатку до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України ( пункт 14 V розділу).
Таким чином, у дисциплінарної комісії були всі законні підстави завершити службове розслідування, враховуючи те, що перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння було підтверджено, а інших обставин не було виявлено та не зазначалося у поясненнях, тому суд не вважає, що позивач був позбавлений можливості скористатися всіма правами під час проведення службового розслідування.
Як правильно зазначає відповідач,чинним законодавством не встановлено мінімальний строк проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни поліцейськими, а визначено лише максимальний, як і не має застережень з приводу проведення службових розслідувань у суботу чи неділю, враховуючи зазначене, суд не вбачає порушень відповідачем порядку призначення та строків проведення службового розслідування.
Стосовно доводів позивача з приводу того, що не перебував в стані алкогольного сп'яніння, а фактично у нього мав місце гіпертонічний криз, суд зазначає наступне.
Так, позивач стверджує що був затриманий представниками територіальної оборони та одразу після чого працівником внутрішньої безпеки ГУНП 26.03.2022 близько 13 години 45 хвилин (згідно з висновком № 965 від 26.03.2022 медичний огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 проведений о 16 годині 15 хвилин), що є грубим порушенням порядку медичного огляду, а саме медичний огляд проведено за межами двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Суд зазначає, що медичні заклади при проведенн медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння керуються нормами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до висновку Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій № 965, 26.03.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с.192).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції №1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Матеріалами службового розслідування підтверджено, що час затримання позивача працівником Хортицького полку - 26.03.2022 о 14 годині 45 хвилин, а ні як зазначає позивач о 13.45. Огляд в мед закладі був проведений 26.03.2022 о 16 годині 05 хвилин.
Таким чином, з моменту затримання ОСОБА_1 до моменту його огляду не минуло більше двох годин. Крім того, у висновку №965 від 26.03.2022 зазначено, що час огляду о 16 год.05 хв, а висновок складений о 16.15.
Висновок був складений лікарем ОСОБА_10 , суду від КНП “Обласного клінічного закладу психіатричної допомоги” Запорізької обласної ради були надані докази того, що саме цей лікар за графіком роботи 26.03.2022 проводив медичний огляд на стан сп'яніння , зокрема надана посадова інструкція лікаря-нарколога з проведення медичних оглядів на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння.
Натомість, позивачем, який заперечує проти обґрунтованості висновку, та зазначає, що у нього мав місце гіпертонічний криз на надає суду жодних доказів, що підтверджують відповідний стан його здоров'я, не надано й доказів оскарження висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакцій № 965.
Щодо повноважень ГУНП на видання організаційно - розпорядчих актів, як доручення.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України “Про Національну поліцію” у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг.
Відповідно до додатку 1 до пункту 3.17 Інструкції з оформлення документів у системі МВС України, затверджено Наказом МВС 27.07.2012 № 650 доручення - це організаційно-розпорядчий документ, що видається в межах компетенції Міністром, першим заступником чи заступниками Міністра, керівниками структурних підрозділів апарату Міністерства, органів та підрозділів внутрішніх справ на проведення разових заходів, оперативних завдань. Доручення втрачає чинність з моменту виконання завдань та термінів, визначених у ньому.
Відповідно до пункту 1 доручення ГУНП від 12.03.2022 № 17 др “Про залучення поліцейських ГУНП в Запорізькій області та тимчасово підпорядкованих ГУНП підрозділів (УПП, УПО, УБН, УСР, ВПК, УВБ) до забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території Запорізької області” начальникам структурних підрозділів апарату ГУНП, у тому числі начальнику СУ ГУНП в Запорізькій області, було доручено залучити підпорядкований особовий склад до забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану на території Запорізької області.
На виконання пункту 4.3. доручення ГУНП від 12.03.2022 № 17 др СУ ГУНП ( ОСОБА_11 ) доручено розробити графіки несення служби залученого особового складу. На виконання вищезазначеного пункту доручення ГУНП 12.03.2022 заступником начальника ГУ - начальником СУ ГУНП в Запорізькій області полковником поліції ОСОБА_12 було затверджено графік несення служби поліцейськими ГУНП на соціально-важливих об'єктах м. Запоріжжя у цілодобовому режимі відповідно до додатку № 3.
Відповідно до розробленого графіка від 12.03.2022 підполковник поліції ОСОБА_1 - старший слідчий СУ ГУНП та лейтенант поліції Рябець Гліб Євгенович слідчий СУ ГУНП несли службу у цілодобовому режимі на соціально важливому об'єкті КНП “Міська лікарня екстреної та швидкої допомоги” ЗМТ за адресою м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 80 (будівля 1) по парним числам місяця.
Згідно з положеннями ч. 2, 3 ст. 2 Закону України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України” керівник - це службова особа поліції, наділена правами та обов'язками з організації службової діяльності підлеглих їй поліцейських та інших працівників поліції і контролю за їхньою службовою діяльністю. Керівник, якому поліцейський підпорядкований за службою, у тому числі тимчасово, є прямим керівником для нього. Найближчий до підлеглого прямий керівник є безпосереднім керівником.
З урахуванням вищезазначеного, начальник ГУНП в Запорізькій області є прямим керівником поліцейських, який в межах своїх повноважень, має право видавати обов'язкові до виконання всіма працівниками ГУНП, у тому числі й ОСОБА_1 організаційно-розпорядчі акти (доручення).
З урахуванням чого, позивач зобов'язаний був виконувати та виконував вимоги доручення ГУНП від 12.03.2022 № 17др у відповідності з графіком, затвердженим начальником СУ у парні дні місяця (а.с.184 та 195).
Щодо ознайомлення позивача з дорученням.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 введено воєнний стан в Україні, на всій території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022. Враховуючи оперативну та бойову обстановку на території Запорізької області, суд вважає що ознайомлення працівників, які заступали на службу з усіма наказами, дорученнями, вказівками керівництва з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника (телефонний зв'язок, месенджери тощо) є нагальною необхідністю та є можливим в умовах воєнного стану.
Враховуючи те, що згідно з графіком несення служби затвердженого 12.03.2022 начальником СУ ГУНП в Запорізькій області полковником поліції ОСОБА_13 старший слідчий СУ ГУНП в Запорізькій області підполковник поліції ОСОБА_1 заступив до несення служби 26.03.2022, відповідачем акт про відсутність на службі не складався. Крім того, підтвердженням того, що позивач був присутнім на службі є пояснення ОСОБА_2 , який підтверджує факт того, що він сумісно з ОСОБА_1 26.03.2022 заступив у добове чергування, а також ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 .
З урахуванням наведеного вище, за результатами проведеного службового розслідування було встановлено, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, чим порушив:
- пункт 1 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію” Поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
- статтю 64 Закону України “Про Національну поліцію” “Присяги поліцейського”;
- частину 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників;
- пункти 1, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/та іншого сп'яніння.
Згідно правових висновків відображених в постановах Верховного Суду від 05.05.2019 у справі №825/1902/16, від 17.07.2019 у справі №806/2555/17, від 07.03.2019 у справі № 819/736/18 “в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу Національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень”.
Поліцейський, зобов'язаний дотримуватись положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, здійснювати профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень, їх виявлення та припинення, бути вірними Присязі поліцейського, а також утримуватися від дій, які підривають авторитет Національної поліції України.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про законність та обгрунтованість наказу про звільнення із служби в поліції підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Запорізькій області та відсутність підстави для скасування вказаного наказу в судовому поряжку.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду, а тому підстави для зміни або скасування рішення суду в межах доводів скарги - відсутні
Керуючись ст. 243, 308. 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29.08.2022 року в адміністративній справі №280/3244/22 -залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду.
Головуючий - суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай
суддя Т.С. Прокопчук