09 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/11263/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 ( суддя першої інстанції Кальник В.В.) в адміністративній справі №160/11263/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати ОСОБА_1 за рахунок коштів Пенсійного фонду України компенсації втрати частини доходів за період з 22.05.2018 по 01.06.2022;
зобов'язати відповідача з урахуванням висновків суду у справі обрахувати та сплатити позивачу ОСОБА_1 за рахунок коштів Пенсійного фонду України суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою призначених сум пенсії за період з 22.05.2018 по 01.06.2022;
зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, у встановлений судом строк.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1. Починаючи з 22.05.2018 року та по 20 червня 2022 року (фактичний день виплати пенсії) між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем існував спір щодо: спочатку - непризначення пенсії позивачу, а згодом - її перерахунку (судові справи: № 160/10153/20, № 160/2999/21, № 160/23812/21). 20.06.2022 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 160/23812/21 відповідач сплатив позивачу ОСОБА_1 нову (перераховану) суму пенсії та сплатив усю заборгованість з невиплачених сум пенсії за період з 22.05.2018 по 01.06.2022, в загальній сумі 222714,13 грн. Проте, в порушення приписів частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не розрахував та не сплатив позивачу ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 22.05.2018 по 01.06.2022. З бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за період з 22.05.2018 по 01.06.2022 у зв'язку з не своєчасною виплатою нарахованих сум пенсії позивач не згодний. На підставі вищевикладеного, просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 22.05.2018 по 01.06.2022 рік.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з урахуванням висновків суду у справі здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою призначених сум пенсії за період з 22.05.2018 по 01.06.2022 року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ГУПФ України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, та просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. Згідно з пунктом 2 статті 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Згідно із пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , 22.05.2018 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №1 відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За результатом розгляду заяви від 22.05.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення від 22.08.2018 року № 1146/08-18 про відмову в призначенні пенсії.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 року у справі № 160/10153/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано неправомірним та скасовано рішення головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №1146/08-18 від 22.08.2018 року, оформлене листом, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 п.п. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" такі періоди його роботи: період проходження строкової військової служби в лавах збройних сил Радянської Армії з 27.06.1987 року по 22.05.1989 року; період роботи на підприємстві шахта "Ленінка" виробничого об'єднання "Ворошиловградвугілля" з 04.08.1989 року по 07.10.1991 року; періоди роботи (відряджень) на Федеральному державному унітарному підприємстві "Державний трест "Артиквугілля" з 22.08.1992 року по 16.05.1994 року, з 28.04.1994 року по 31.03.1995 року, з 01.04.1995 року по 12.12.1995 року, з 15.12.1995 року по 09.11.1998 року; періоди роботи на підприємстві ВАТ "Шахта "Нагірна" з 21.01.2005 року по 22.11.2005 року, з 03.01.2006 року по 31.07.2006 року; періоди роботи на підприємстві ТОВ "Сахалінвугілля - 6" з 23.02.2007 року по 25.09.2007 року, з 19.05.2008 року по 17.12.2008 року, з 13.04.2009 року по 04.05.2009 року; період роботи на державному підприємстві "Ровенькиантрацит" відокремлений підрозділ "Шахта ім. В.В. Вахрушева" з 21.08.2010 року по 16.09.2010 року, з урахуванням висновків суду. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.05.2021 року у справі № 160/2999/21 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язати вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи періодів: з 21.05.1986 по 30.07.1986, з 04.09.1986 по 12.11.1986, 17.03.1987 по 22.04.1987, 02.10.2006 по 26.12.2006, до загального (страхового) та пільгового стажу роботи періодів: з 06.07.2009 по 15.04.2010, з 24.12.2010 по 11.08.2011, з 23.12.2011 по 30.10.2013, з 28.02.2014 по 11.10.2014, з 31.10.2014 по 01.02.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи періодів: з 21.05.1986 по 30.07.1986, з 04.09.1986 по 12.11.1986, 17.03.1987 по 22.04.1987, 02.10.2006 по 26.12.2006, до загального (страхового) та пільгового стажу роботи періодів: з 06.07.2009 по 15.04.2010, з 24.12.2010 по 11.08.2011, з 23.12.2011 по 30.10.2013, з 28.02.2014 по 11.10.2014, з 31.10.2014 по 01.02.2018. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення враховуючи зараховані до пільгового стажу роботи періоди: з 21.05.1986 по 30.07.1986, з 04.09.1986 по 12.11.1986, 17.03.1987 по 22.04.1987, 02.10.2006 по 26.12.2006, до загального (страхового) та пільгового стажу роботи періоди: з 06.07.2009 по 15.04.2010, з 24.12.2010 по 11.08.2011, з 23.12.2011 по 30.10.2013, з 28.02.2014 по 11.10.2014, з 31.10.2014 по 01.02.2018. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908, 00грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року у справі № 160/23812/21 позовну заяву ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не врахування заробітної плати позивача ОСОБА_1 за періоди з 22.10.1991 року по 09.11.1998 року, з 21.01.2005 року по 22.11.2005 року, з 03.01.2006 року по 31.07.2006 року, з 23.02.2007 по 25.09.2007 року, з 19.05.2008 року по 17.12.2008 року, з 13.04.2009 року по 04.05.2009 року, з 06.07.2009 року по 15.04.2010 року, з 24.12.2010 року по 11.08.2011 року, з 23.12.2011 року по 30.10.2013 року, з 28.02.2014 року по 11.10.2014 року, з 31.10.2014 року по 03.12.2017 року, з 04.12.2017 року по 01.02.2018 року під час перерахунку пенсії 27.09.2021 року. Зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з урахуванням висновків суду у справі, зробити позивачу ОСОБА_1 перерахунок пенсії з моменту її призначення - 22.05.2018 року з урахуванням його заробітної плати (доходу) за періоди з 22.10.1991 року по 09.11.1998 року, з 21.01.2005 року по 22.11.2005 року, з 03.01.2006 року по 31.07.2006 року, з 23.02.2007 року по 25.09.2007 року, з 19.05.2008 року по 17.12.2008 року, з 13.04.2009 року по 04.05.2009 року, з 06.07.2009 року по 15.04.2010 року, з 24.12.2010 року по 11.08.2011 року, з 23.12.2011 року по 30.10.2013 року, з 28.02.2014 року по 11.10.2014 року, з 31.10.2014 року по 03.12.2017 року, з 04.12.2017 року по 01.02.2018 року згідно з п. 3 ст.6 Міжнародної Угоди від 13.03.1992 року “Соглашение о гарантиях прав граждан государств - участников Содружества Независимых Государств в области пенсионного обеспечения”. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачені позивачем судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у розмірі 908,00 грн.
20.06.2022 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 160/23812/21 відповідач сплатив позивачу нову (перераховану) суму пенсії та сплатив усю заборгованість з невиплачених сум пенсії за період з 22.05.2018 по 01.06.2022, в загальній сумі 222714,13 грн.
Проте, в порушення приписів частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач не розрахував та не сплатив ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів за період з 22.05.2018 по 01.06.2022 рік.
Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159.
Так, статтями 1, 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом пункту 3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
В силу пункту 4 Порядку №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Статтею 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати").
Тобто, основною умовою для виплати громадянину компенсації, визначеної статтею 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №336/4675/17, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 03.07.2018 у справі №521/940/17, від 15.08.2018 у справі №653/3356/17 та від 14.05.2019 у справі №804/2994/18.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2022 року у справі № 160/23812/21 відповідач сплатив позивачу нову (перераховану) суму пенсії та сплатив усю заборгованість з невиплачених сум пенсії за період з 22.05.2018 по 01.06.2022, в загальній сумі 222714,13 грн.
Слід звернути увагу на те, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
За приписами статті 5 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Отже, кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Водночас, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Разом з тим, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування, тобто, чи самим підприємством, установою чи організацією добровільно або на виконання судового рішення.
Нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат.
Використане у статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
У відповідності до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки тривале не нарахування та невиплата пенсії за минулі періоди сталися з вини відповідача, зокрема, призначення і виплати позивачу заниженого розміру пенсії, то останній має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих йому на підставі рішення суду.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 22.05.2018 по 01.06.2022.
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 в адміністративній справі №160/11263/22 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання і оскарженню не підлягає, за виключенням відповідності вимогам ст.328 КАС України.
Повне судове рішення складене та підписане 13 лютого 2023 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва