09 лютого 2023 року м. Дніпросправа № 160/9898/22
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2022 ( суддя першої інстанції Царікова О.В.) в адміністративній справі №160/9898/22 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім АВ" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,-
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ АВ”, в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ АВ” на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік у розмірі 360 462,10 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. Позивач посилається на статтю 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ), згідно якої для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в ч. 1 ст. 20 Закону №875-ХІІ, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 цього Закону. За 4 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2021 році, відповідач повинен був до 15.04.2022 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 360462,12 грн. Дана сума заборгованості з адміністративно-господарських санкцій підтверджується наданим відповідачем річним звітом №10-ПОІ за 2021 рік та розрахунком суми позову щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю. Оскільки сума 360462,12 грн. у визначений законодавством строк відповідачем не сплачена, утворилась заборгованість. У зв'язку з означеним, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву.
У відзиві відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ АВ” (ідентифікаційний код 40975633) зареєстроване юридичною особою 23.11.2016, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснено запис №12341020000001259, з основним видом економічної діяльності за КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, та використовує найману працю.
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТОРГОВИЙ ДІМ АВ” перебуває на обліку в Дніпропетровському обласному відділенні Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
28.02.2022 відповідачем подано звіт №10-ПОІ про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік; звіт прийнято Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 28.02.2022 за вх. №3417.
За звітом відповідача форми №10-ПОІ у 2021 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу (осіб) за рік становила 206 осіб; з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) 4, кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” 8 осіб; фонд оплати праці штатних працівників становить 18563,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 90115,53 грн., сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 0 грн
Як зазначив позивач, за 4 робочих місця, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2021 році, відповідач повинен був до 15.04.2022 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 360462,12 грн.
Згідно Розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, наданим позивачем, у ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ АВ”:
1. Вихідні дані для розрахунку суми позову за даними наданого відповідачем документу “Звіт за формою 10-ПОІ №03-07/3417 від 28.02.2022 за 2021 рік”.
1.1. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб - 206.
1.2. Середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, які працювали на підприємстві (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) - 4.
1.3. Фонд оплати праці штатних працівників, грн. - 18563800,0 грн.
1.4. Перераховано коштів адміністративно-господарських санкцій за не зайняті робочі місця для осіб з інвалідністю, грн. - 0 грн.
2. Розрахунок суми позову
2.1. Кількість робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до 4 % нормативу, осіб - 206 х 0,04 = 8.
2.2. Кількість незайнятих робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць 8 - 4 = 4 чол.
2.3. Середня річна заробітна плата штатного працівника, грн. 18563800,0 : 206 = 90115,53 грн.
2.4. Сума адміністративно-господарських санкцій, грн. - 90115,53 х 4 - 0 = 360462,12 грн. Загальна сума до сплати - 360462,12 грн.
Відповідно до “Звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2021 рік”, форми 10-ПОІ (річна), затвердженої наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 №591 та розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році, відповідач, на думку позивача, мав сплатити суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 360462,12 грн.
Враховуючи те, що відповідач не виконав нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 4 робочі місця та не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 360462,12 грн., позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Отже, предметом спору є стягнення 360462,12 грн адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2021 році.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем виконано встановлені чинним законодавством України обов'язки щодо забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю на власне підприємство, тому його вина у невиконанні нормативну відсутня.
Суд визнає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875) встановлено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю , у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю , і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 Закону № 875 визначено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Отже, чинним законодавством України передбачено гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця інваліда та покладення на підприємства обов'язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.
При цьому, частиною першою статті 18 Закону № 875 встановлено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Згідно з ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Отже, обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати осіб з інвалідністю на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування.
За приписами п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані, зокрема своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
На виконання п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено форму статистичної звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», та Порядок її подання, відповідно до п. 5 розділу І якого форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Отже, в контексті Закону України «Про зайнятість населення» та затвердженого Порядку № 316 на роботодавців покладено обов'язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
При цьому, періодичності подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Тому, якщо роботодавець навіть одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов'язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 13.07.2020 у справі № 804/4097/18.
Матеріалами справи встановлено, що відповідачем протягом 2021 року до Державної служби зайнятості подавались звіти про наявність вакансій за формою 3-ПН та інформацію про попит на робочу силу (вакансії) у яких відображено наявність вакансій на посади, із зазначенням працевлаштування особи з інвалідністю, що підтверджується відповідними звітами про попит на робочу силу (вакансії).
Крім того, відповідачем протягом 2021 року до Управління праці та соціального захисту населення надавалися інформаційні довідки про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також кількість працевлаштованих у ТОВ “ТОРГОВИЙ ДІМ АВ” осіб з інвалідністю, та наявні вакансії на підприємстві для осіб з інвалідністю.
Також, відповідач долучив до матеріалів адміністративної справи:
наказ (розпорядження) №368-К від 09.10.2017 про прийняття на роботу ОСОБА_1 , з відповідною довідкою МСЕК серії 12 ААБ №544486 від 19.04.2021 про встановлення інвалідності;
наказ (розпорядження) №153-К від 27.07.2017 про прийняття на роботу ОСОБА_2 , з відповідною довідкою МСЕК №213727 від 09.08.2012 про встановлення інвалідності;
наказ (розпорядження) №449-К від 15.10.2019 про прийняття на роботу ОСОБА_3 , з відповідною довідкою МСЕК серії 2-18 ОВ №098252 від 01.10.2009 про встановлення інвалідності;
наказ (розпорядження) №64-К від 16.04.2021 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_3 ;
наказ (розпорядження) №57-К від 05.02.2018 про прийняття на роботу ОСОБА_4 , з відповідною довідкою МСЕК серії 7-66 ТЕ №0023234 від 04.04.2000 про встановлення інвалідності;
наказ (розпорядження) №151-К від 09.06.2020 про прийняття на роботу ОСОБА_5 , з відповідною довідкою МСЕК серії 12ААВ №505918 від 14.12.2021 про встановлення інвалідності;
наказ (розпорядження) №216-К від 15.09.2021 про прийняття на роботу ОСОБА_6 , з відповідною довідкою МСЕК серії 12ААБ №657823 від 28.12.2020 про встановлення інвалідності;
наказ (розпорядження) №126-К від 08.06.2021 про прийняття на роботу ОСОБА_7 , з відповідною довідкою МСЕК серії 12ААБ №8289-2 від 31.08.2020 про встановлення інвалідності;
наказ (розпорядження) №155-К від 16.07.2021 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_7 ;
наказ (розпорядження) №77-К від 30.04.2021 про прийняття на роботу ОСОБА_8 , з відповідною довідкою МСЕК серії 12ААА №561997 від 22.10.2019 про встановлення інвалідності;
наказ (розпорядження) №219-К від 20.09.2021 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_8 .
Позивачем не надано суду доказів, що до відповідача направлялись особи з інвалідністю або такі особи звертались самостійно та їм було відмовлено у працевлаштуванні.
З огляду на вказане колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо наявності факту невиконання відповідачем нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю у 2021 році, однак вини відповідача в цьому немає, оскільки він вжив усі необхідні заходи по створенню робочих місць та працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
За приписами ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для пропущення господарського правопорушення.
Статтею 238 ГК України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Отже, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до учасника господарських відносин за порушення ним правил, встановлених законодавчими актами, за наявності в діях суб'єкта господарювання вини у вчиненні такого порушення та якщо ним не приймались заходи, спрямовані на недопущення господарського правопорушення.
Оскільки відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, на нього не може бути покладена відповідальність за непрацевлаштування необхідної кількості осіб з інвалідністю у 2021 році.
Враховуючи те, що відповідачем у 2021 році дотримані вимоги чинного законодавства щодо забезпечення необхідної кількості робочих місць, передбачених для працевлаштування осіб з інвалідністю, та організацію їх заповнення (у межах наданих прав та покладених обов'язків), а також повідомлено про створені робочі місця державну службу зайнятості, в його діях відсутні ознаки правопорушення, а тому судом першої інстанції прийнято правильне рішення про відмову в задоволенні позову.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Оскільки розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України
Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2022 року в адміністративній справі № 160/9898/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови складено 13 лютого 2023 року.
Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко
суддя С.В. Білак
суддя В.А. Шальєва