08 лютого 2023 р.Справа № 440/12697/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калиновського В.А.,
Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської обласної прокуратури на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021, головуючий суддя І інстанції: І.С. Шевяков, м. Полтава, повний текст складено 16.12.21 року по справі № 440/12697/21
за позовом ОСОБА_1
до Полтавської обласної прокуратури
про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Полтавської обласної прокуратури щодо невиплати йому середнього заробітку за період з 23.04.2021 по 06.09.2021 включно.
- стягнути з Полтавської обласної прокуратури на його користь середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 23.04.2021 по 06.09.2021 включно, з відрахуванням податків та зборів.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 задоволено позов.
Визнано протиправною бездіяльність Полтавської обласної прокуратури щодо невиплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за період з 23.04.2021 року по 06.09.2021 року включно.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Полтавської обласної прокуратури середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 23.04.2021 року по 06.09.2021 року включно у загальній сумі 82 409,60 (сума вказана без відрахування податків та зборів).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Вважає, що адміністративним судом, зроблено безпідставні висновки про наявність бездіяльності відповідача та неправомірно стягнуто на корсить позивача 82409,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін.
Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з квітня 2006 року по вересень 2014 року та з жовтня 2019 року по 30.12.2020 працював в органах прокуратури України на різних посадах, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 13-16).
Наказом Полтавської обласної прокуратури від 24.12.2020 №1147к з посиланням на статтю 11 Закону України "Про прокуратуру", підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, яку він обіймав тимчасово, на час відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, основного працівника ОСОБА_2 , на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано наказ Полтавської обласної прокуратури від 24.12.2020 №1147к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, яку він обіймав тимчасово, на час відпустки для догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду, основного працівника ОСОБА_2 , на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 грудня 2020 року;
поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 31 грудня 2020 року;
стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2020 року по 22 квітня 2021 року в розмірі 70636,80 грн з відрахуванням обов'язкових платежів;
в іншій частині позовних вимог відмовлено;
допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 31 грудня 2020 року та стягнення з Полтавської обласної прокуратури заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 17206,40 грн з відрахуванням обов'язкових платежів.
Наказом Полтавської обласної прокуратури від 07.09.2021 №913к скасовано наказ від 24.12.2020 №1147к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 31.12.2020 (а.с. 12).
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути на його користь середній заробіток за затримку виконання рішення суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано жодного належного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності в частині невиконання судового рішення про поновлення позивача на посаді, звернутого до негайного виконання.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Абз. 1 та 7 ст.235 Кодексу законів про працю України (далі- КЗпП України) передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
У пункті 34 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз'яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Отже, з дня, наступного за днем ухвалення Полтавським окружним адміністративним судом рішення у справі № 440/500/21, а саме - з 23.04.2021 у відповідача виник обов'язок негайно виконати рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді.
Разом з цим, наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 31.12.2020 Полтавською обласною прокуратурою було видано лише 07.09.2021.
Згідно зі ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Однією з таких гарантій Конституційний Суд України визнав оплату за час простою, який мав місце не з вини працівника.
До вимушеного прогулу прирівнюється затримка роботодавцем виконання рішення про поновлення на роботі (ст. 236 КЗпП України).
Середній заробіток за своїм змістом також є державною гарантією, право на отримання якої виникає у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем не було надано жодного належного доказу на підтвердження правомірності своєї бездіяльності в частині невиконання судового рішення про поновлення позивача на посаді, звернутого до негайного виконання, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на час прийняття рішення у даній справі дійшов обгрунтованого висновку про правомірність позовних вимог та необхідність їх задоволення.
Проте, під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, колегією суддів встановлено, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.05.2022 по справі 440/500/21 касаційні скарги Офісу Генерального прокурора та Полтавської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі №440/500/21 в частині задоволення позовних вимог скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . В решті рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2021 року у справі №440/500/21 залишено без змін.
Зокрема, Верховний Суд дійшов висновку, що відповідачем було правомірно вказано у оскаржуваному наказі підставою звільнення з посади пункт 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII з огляду на правове врегулювання спірних правовідносин. За наявності відповідного рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації, Полтавською обласною прокуратурою 24 грудня 2020 року правомірно прийнято оскаржуваний наказ №1147к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Чутівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону №1697-VII з 30 грудня 2020 року. Отже, спірний наказ про звільнення виданий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу про звільнення та поновлення позивача на посаді прокурора місцевої прокуратури.
Відповідно до ч. 1 ст. 359 КАС України постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги позивача про виплату середнього заробітку за затримку виконання рішення суду з 23.04.2021 по 06.09.2021 пов'язані із затримкою виконання відповідачем рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21, яким частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Третьої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
На даний час, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21 скасовано постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.05.2022 по справі 440/500/21, яка відповідно до ч. 1 ст. 359 КАС України набрала законної сили з дати її прийняття.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що на даний час між позивачем, ОСОБА_1 , та відповідачем, Полтавською обласною прокуратурою, відсутні спірні правовідносини з приводу виплати середнього заробітку за затримку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №440/500/21, оскільки відсутнє рішення суду, яким відповідача зобов'язано вчинити певні дії, а тому підстави для задоволення позову у даній справі відсутні.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі “Серявін та інші проти України” (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 року по справі № 440/12697/21 підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Полтавської обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 по справі № 440/12697/21 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Полтавської обласної прокуратури про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.А. Калиновський
Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва
Повний текст постанови складено 14.02.2023 року