про залишення позовної заяви без руху
14 лютого 2023 року справа № 580/1051/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В. Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи № 580/1051/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (м. Черкаси, вул. Смілянська 23, 18000, ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправним індивідуального акта та зобов'язання вчинити дії, постановив ухвалу.
13.02.2023 вх. №5251/23 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 30.09.2021 № 33/44/1-Р-1708/08- 1637 про розмір грошового забезпечення .
Додатково просить стягнути із відповідача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1073,60 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, які обставини про це свідчать.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що має право на перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 із врахуванням положень постанови №704 з 05.03.2019, надає довідку виданою Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Черкаській області» від 30.09.2021 станом на листопад 2019 року згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 №988, позовні вимоги формує «здійснити перерахунок та виплату з 01.12.2019». Відповідач у листі від 20.01.2023 зазначив, що законодавчі підстави для перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 №988 за листопад 2019 відсутні, що потребує аргументів/доводів у контексті ст.5, п.4, 5, 9 ч. 5 ст.160 КАС України у зв'язку з позовними вимогами у цій справі щодо змісту і характеру порушеного права та нормативного обгрунтування відповідно до сформованих позовних вимог та наданої довідки від 30.09.2021.
У справі № 580/2970/22 ЄДРСР 108319243 зазначається: Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення. Алгоритм дій, що повинні вчинити органи у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2, 3 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився. З урахуванням приписів ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок пенсії військовослужбовцям можливий лише у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення. У разі незгоди з довідкою для нарахування пенсії під час звільнення, особа не позбавлена права оскаржити її до суду.
Позивач стверджує, що з 05.03.2019 з дна набрання чинності судового рішення у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсії, проте вимоги формує з 01.12.2019, без окреслення обставин щодо не отримання мотивованого рішення від відповідача за заявою від 26.12.2022, отримавши відповідь у формі листа від 20.01.2023 (не зазначає про зміст і характер порушеного права, починаючи з 01.12.2019).
Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.
Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог (постанова Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 824/399/17-а).
Позивач не обгрунтував у позові дотримання форми звернення про перерахунок та не зазначив доводів щодо бездіяльності відповідача під час застосування Порядку №3-1 у контексті критеріїв згідно частини 2 статті 2 КАС України, проте надав засвідчену копію власної заяви без відмітки про її отримання відповідачем.
Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов'язок визначитися з предметом спору.
Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач не окреслює власної обізнаності з висновками суду у справі №826/3858/18 щодо дії нормативно-правового акта - п.1,2 чи п.3 Постанови КМУ №103, а також постанови КМУ №988 у контексті права на позов з обгрунтуванням доказами щодо строку згідно ст.51 Закону №2262.
Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов. Відповідно тривалість строку звернення до адміністративного суду не залежить від того, коли було фактично пред'явлено позов.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI за подання до суду позову немайнового характеру, що подано фізичною особою, сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Позивачем заявлено вимогу немайнового характеру. Законом №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, що поданий фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року - 2684,00 грн. Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовною заявою 20.01.2023 та сплатив судовий збір у сумі 992, 40 грн (згідно квитанції від 15.09.2022 №9281-4345-9094-2419) тому належить доплатити судовий збір за подання позовної заяви з вимогою немайового характеру у сумі 81,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: позовної заяви в новій редакції з обгрунтуванням відповідно до сформованих позовних вимог змісту і характеру порушеного права позивача/протиправного втручання відповідачем у яке право та зазначити дату виникнення такого права; обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду; заяву про перерахунок пенсії з 01.12.2019 з доказами отримання її відповідачем; попередніх довідок про грошове забезпечення, розпоряджень/протоколів відповідача і грошового атестату; розрахунку різниці у виплаті пенсії з доказами підтвердження.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА