про залишення позовної заяви без руху
14 лютого 2023 року справа № 580/1048/23
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив матеріали адміністративної справи №580/1048/23
за позовом Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради (бул. Шевченка 307, м.Черкаси, 18005, ЄДРПОУ 37853109)
до відділу примусового виконаня рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (проспект Хіміків 50, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 43315602)
про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, постановив ухвалу.
13.02.2023 вх. №5241/23 позивач Департамент соціальної політики Черкаської міської ради, звернувшись до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), просить:
- визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Вельган О.В. щодо накладення штрафу у сумі 5100 грн;
- скасувати постанову від 18.01.2023 про накладення штрафу у сумі 5100 грн на Департамент соціальної політики Черкаської міської ради під час виконання ВП №70110632.
Додатково просить стягнути з відділу примусового виконаня рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 грн, проте за рахунок яких джерел розпорядника бюджетних коштів не зазначає (ЄДРПОУ 43315602 ідентифікує Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ)).
Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Відповідно до п. 4 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Згідно з п.9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед учасників справи суб'єкта владних повноважень, але й здійснення ним у відповідних відносинах владних управлінських функцій. Останні необхідно розуміти як напрямки діяльності суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи Законами України завдань і обов'язків.
В обґрунтуванні позову зазначається про неправомірні дії посадової особи, яка не визначена як відповідач усупереч п. 4 частини 5 статті 160 КАС України.
Позивач одночасно обирає різні способи захисту, що не відповідають ч.1 ст.5 КАС України, проте судовий збір сплачує лише за одну вимогу немайнового характеру; формує вимогу: скасувати постанову від 18.01.2023 про накладення штрафу у сумі 5100 грн, проте про її протиправність у порушення самостійного формалізованого способу захисту згідно п.2 ч.1 ст.5 КАС України не зазначає; формує вимогу: визнати неправомірними дії особи, проте не враховує наслідки п.3 і п.4 ч.1 ст.5 КАС України.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, з подальшими змінами та доповненнями. Ставки сплати судового збору встановлені ст.4 Закону № 3674-VI, відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, який подано юридичною особою становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 №2710-IX встановлено розмір прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб на 2023 рік, а саме у місячному розмірі з 1 січня - 2684грн.
Кодекс адміністративного судочинства України (ст.44) у контексті принципу змагальності визначає, що позивачеві варто займати активну позицію - не тільки покликатися на ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, а й добросовісно користуватися правами і належним чином виконувати процесуальні обов'язки - надавати докази та пояснення, що підтверджують неправомірність рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позові йдеться про судові рішення, що набрали/не набрали законної сили, проте у додатках не надані та про альтернативний пошук в ЄДРСР не зазначається у контексті спірних правовідносин.
Згідно з ч.2,4 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Додані до позову копії документів належним чином не засвідчені (ч. 2 ст. 94 КАС України, ДСТУ 4163:2020): не зазначено дати засвідчення документів та не надано підтвердження щодо повноважень особи для засвідчення копій процесуальних документів.
Позивач усупереч вимог ДСТУ 4163:2020 у позові зазначив: додатки на 16 аркушах для суду, проте опису і повної назви не надав та/або не прошив.
Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (додатки: згідно з описом на … арк). Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим).
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 2, 5, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради залишити без руху.
Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.
Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено обраним відповідачем як суб'єктом владних повноважень; обрання належного формалізованого способу захисту відповідно до ст.5 у контексті повноважень суду відповідно до ст.245 КАС України; доказів сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру у сумі 2684грн; оформлення додатків до позову відповідно до вимог КАС України, ДСТУ 4163:2020.
У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Суддя Лариса ТРОФІМОВА