м. Вінниця
01 лютого 2023 р. Справа № 120/7382/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши заяву, подану в порядку ст. 383 КАС України, по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням від 09.11.2022 позовну заяву задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром у період з 01.07.2019 по 28.02.2022 та зобов'язано перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 із основним розміром 85% від відповідних сум грошового забезпечення, із включенням надбавки, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та доплати за особливі заслуги, у розмірі 35% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", які перераховуються у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2022 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2022 із основним розміром 85% від відповідних сум грошового забезпечення, із включенням надбавки, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та доплати за особливі заслуги, у розмірі 35% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", які перераховуються у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум. В іншій частині вимог - відмовлено.
В подальшому на адресу суду від позивача надійшла заява, подана в порядку ст. 378 та 383 КАС України, яка мотивована наступним.
У листі, надісланому позивачу, відповідач посилається на ст. 8 закону №2262-12 від 09.04.1992, але в цій статті зазначено що виплата пенсій забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету. Тобто кошти виділені з держбюджету поступають до бюджету Пенсійного фонду, і саме з нього здійснюється виплата пенсії.
Втім, на думку заявника, відповідно до частини 2 статті 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ...кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України..., а тому кошти бюджету Пенсійного фонду України не підпадають під дію вимог статті 23 Бюджетного кодексу України.
Окрім того, відповідно до підпункту 4 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 280 від 23.07.2014 Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань: розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України та подає його Міністру соціальної політики для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінетові Міністрів України, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до закону, забезпечує своєчасне та у повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат і соціальних послуг, які згідно із законодавством проводяться за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, складає звіт про виконання бюджету Пенсійного фонду України, тобто виплата пенсій здійснюються за рахунок фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, а не бюджетних коштів.
Також, позивач звертає увагу суду на те, що сам по собі перерахунок пенсії, на що так наполегливо наголошує ГУ ПФУ, як на "виконанні рішення суду", насправді не робився, оскільки фактично відразу був зроблений правильно, відповідно до норм чинного законодавства, але виплати згідно даних розрахунків не проводились. Про вказане свідчать довідки, які позивач отримав та надав суду при подачі позовної заяви в справі № 120/7382/22, тому вважати що ГУ ПФУ провело нарахування пенсії на виконання рішення суду, в даному випадку, немає підстав.
Зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницький області, на думку позивача, умисно ухиляється від виконання рішення суду, позивач звернувся із заявою в рамках ст. 383 КАС України та просив суд:
- зробити висновок про неналежне виконання рішення суду, яке набрало законної сили, та визнати дії суб'єкта владних повноважень протиправними, зобов'язати вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;
- постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницький області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню Закону (ч. 1 ст. 249 КАС України) відносно не виплати в повному обсязі, на виконання рішення суду, його пенсії, та встановити в ній строк для надання відповіді (ч. 5 ст. 249);
- постановити окрему ухвалу, яку направити до КРУ з пропозицією перевірити заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницький щодо наявності різниці між нарахованою, профінансованою та виплаченою пенсією;
- відповідно до ст. 378 КАС України змінити спосіб виконання ч. 5 резолютивної частини рішення № 120/7382/22 із "зобов'язати виплатити" на "стягнути з ГУ ПФУ невиплачену частину пенсії за період з 01.03.22 по 31.12.22 в розмірі 36 003,00 грн" та, відповідно до ст. 371, допустити до негайного виконання.
Ухвалою від 24.01.2023 призначено заяву до розгляду на 01 лютого 2023 р. о 15:00 год. Установлено відповідачу 5-денний строк з дня отримання цієї ухвали для подання письмових пояснень на заяву позивача, подану відповідно до ст. 378 та ст. 383 КАС України.
01.02.2023 на адресу суду надійшли пояснення представника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на заяву позивача, в яких повідомлено наступне.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі за №120/7382/22, яке набуло законної сили 12.12.2022, Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 та з 01.03.2022 із основним розміром 85% від відповідних сум грошового забезпечення, із включенням надбавки, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи, у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та доплати за особливі заслуги, у розмірі 35% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, які перераховуються у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, з урахуванням нарахованої індексації, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Розрахунок пенсії ОСОБА_1 станом на 01.12.2019 склав - 24483,86 грн (з урахуванням 85% від відповідних сум грошового забезпечення, надбавки як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 491,40 грн та доплати за особливі заслуги - у розмірі 35% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність - 573,43 грн) та донараховано стягувачу кошти в сумі 40553,30 грн за період з 01.12.2019 по 31.12.2022, що підтверджується розрахунком на доплату.
Крім того, на виконання рішення суду у даній справі, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.12.2019 з урахуванням зростання розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, що призвело до збільшення розміру пенсії: на 01.12.2019 розмір пенсії склав 24483,86 грн; на 01.07.2020 розмір пенсії склав 24531,96 грн; на 01.12.2020 розмір пенсії склав 24569,01 грн; на 01.07.2021 розмір пенсії склав 24624,26 грн; на 01.12.2021 розмір пенсії склав 24676,26 грн; на 01.03.2022 розмір пенсії склав 27947,95 грн; на 01.07.2022 розмір пенсії склав 28008,40 грн; на 01.12.2022 розмір пенсії склав 28051,30 грн.
Починаючи з січня 2023 року пенсія буде виплачуватись в розмірі 28051,30 грн.
Сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 складає 40553,30 грн. Донараховані кошти в сумі 40553,30 грн за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України.
Заборгованість в сумі - 40553,30 грн буде виплачена після виділення необхідних коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто існує законодавчо визначена передумова для здійснення фінансування за вказаним законодавчим актом виключно за рахунок бюджетних асигнувань.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Пунктами 20 та 29 частини першої ст. 116 Бюджетного кодексу України встановлено, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
При цьому, власні кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України, що передбачено статтею 72 Закону України від 09 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Статтею 73 Закону №1058 встановлено вичерпний перелік використання коштів Пенсійного фонду та заборону їх спрямування на цілі, не передбачені цим законом.
Тобто, в Головного управління відсутні правові підстави для зміни цільового призначення коштів, що виділяються з Державного бюджету та виплати колишнім працівникам силових структур і відомств. Крім того, Головним управлінням сформовано потребу у бюджетних коштах, оскільки бюджетні зобов'язання та платежі здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення (ч.1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України) шляхом обліку вказаної заборгованості в Реєстрі судових рішень виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.
Фінансово-економічним департаментом Пенсійного фонду України 04.02.2022 №2800-040201-9/6912 повідомлено Головне управління про те, що виплата коштів нарахованих за рішеннями суду буде визначена в бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік після його затвердження.
Кабінетом Міністрів України 14.10.2022 прийнято постанову "Про затвердження бюджету Пенсійного фонду України на 2022 рік". В свою чергу, в "Плані доходів і видатків Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на 2022 рік" затверджено видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат (щомісячного довічного грошового утримання) за рішеннями суду в сумі 15 млн. грн.
Виходячи з обсягу затверджених видатків, з бюджету Фонду області виплачено 11,8 млн. грн заборгованості за судовими рішеннями, що набули законної сили по 30.06.2020.
Станом на сьогоднішній день, бюджет Пенсійного фонду України на 2023 рік ще не прийнято. Так, в Головному управлінні станом на 15.01.2023 обліковується 130880 судових рішень на суму - 1 826 236 022,29 грн, що підлягають виплаті за окремою бюджетною програмою.
Відтак, виплата коштів на виконання рішень суду здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень Головного управління для здійснення відповідних виплат. Враховуючи, що рішення щодо ОСОБА_1 набуло законної сили 14.12.2022, його виконання слідуватиме за рішеннями, що набрали законної сили у 2020 та 2021 рр., оскільки черговість виконання залежить від дати набрання цими рішеннями законної сили.
Крім того, виконання Головним управлінням судового рішення без проведення одночасної виплати перерахованої пенсії ОСОБА_1 не ставить під сумнів сутність змісту його права на соціальний захист, оскільки не відбулось зменшення розміру отримуваної пенсії та не ставиться під сумнів право отримати перераховану пенсію після виділення коштів з Державного бюджету.
В призначене судове засідання учасники процесу не з'явились, подавши клопотання про розгляд заяви без їх участі у порядку письмового провадження.
Враховуючи вказані клопотання, суд дійшов висновку про розгляд заяви в порядку письмового провадження.
Суд, розглянувши заяву, подану в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 383 КАС України, у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Суд звертає увагу заявника, що рішення про зобов'язання вчинити певні дії приймається у справах, де відповідач допустив протиправну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. У такому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.
Так, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.11.2022 по адміністративній справі №120/7382/22 носило виключно зобов'язальний характер. Зокрема, рішенням суду, було зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області:
- перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.12.2019 по 28.02.2022 із основним розміром 85% від відповідних сум грошового забезпечення, із включенням надбавки, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та доплати за особливі заслуги, у розмірі 35% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", які перераховуються у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;
- перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.03.2022 із основним розміром 85% від відповідних сум грошового забезпечення, із включенням надбавки, як особі з інвалідністю внаслідок війни 3 групи у розмірі 30% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та доплати за особливі заслуги, у розмірі 35% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеної Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною", які перераховуються у зв'язку зі зміною прожиткового мінімуму, з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.
Під час ухвалення рішення по даній адміністративній справі питання про порядок виплати заборгованості після її нарахування (невідкладно, без відстрочення) не вирішувалось.
Крім того, з наданих відповідачем до матеріалів справи розрахунків на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою позивача вбачається, що рішення від 09.11.2022 у справі №120/7382/22 пенсійним органом виконано в частині перерахунку пенсії 01.12.2019 по 28.02.2022 та з 01.03.2022.
Сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.12.2022 становить 40 553,30 грн.
Донараховані кошти в сумі 40 553,30 грн включено до Реєстру судових рішень, який ведеться органами Пенсійного фонду України. Так, вказана заборгованість буде виплачена після виділення необхідних коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону України від 09.04.1992 року № 2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто існує законодавчо визначена передумова для здійснення фінансування за вказаним законодавчим актом виключно за рахунок бюджетних асигнувань.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №788 від 21.08.2019, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва №640/5248/19 від 12.11.2019 з урахуванням змін, внесених Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду № 640/5248/19 від 22.07.2020) боржник, в даному випадку орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення, веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.
З огляду на вищевикладене, відсутні підстави для висновку про протиправність дій суб'єкта владних повноважень протиправними.
Щодо постановлення окремої ухвали, суд зауважує таке.
Як передбачено у ч. 6 ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч. ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Тобто, беручи до уваги викладене, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.
Слід зазначити, що суд має право, а не зобов'язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов'язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.
Підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).
Із наданих позивачем документів убачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області самостійно визначило послідовність виконання судового рішення. Відповідач не ухиляється від виконання рішення суду і стверджувати про не виконання рішення суду на даний час у суду відсутні підстави.
Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 85450386), від 23.04.2020 у справі № 560/523/19 (реєстраційний номер в ЄДРСР 88886054), від 13.06.2018 р. у справі № 757/29541/14-а та від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (реєстраційний номер в ЄДРСР 71834551) дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.
На момент розгляду вказаної заяви, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Відтак, застосування такого заходу як постановлення окремої ухвали не вбачається за доцільне, з огляду на що, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 383 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст. 383 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна