Справа № 461/6874/22 Головуючий у 1 інстанції: Кротов О.Б.
Провадження № 33/811/114/23 Доповідач: Партика І. В.
10 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Пилипця Романа Юрійовича, представника Державної митної служби України Львівської митниці Зирянова Олега Юрійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу представника Львівської митниці Васецького Євгена Ігоровича на постанову Галицького районного суду м. Львова від 5 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 ,
згідно протоколу про порушення митних правил, 13 липня 2021 року до митного контролю у відділ митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці керівником ТОВ «Текстильна Група» ОСОБА_1 подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209170/2022/09183 для здійснення оформлення товару: «Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні, шкарпетки з вовни або тонкого волосу тварин: шкарпетки - 199 080 пар. Країна виробництва КНР»; «Колготки, панчохи, гольфи, шкарпетки і підслідники та інші панчішно-шкарпеткові вироби, з бавовни: шкарпетки бавовняні 32 180 пар. Країна виробництва КНР».
Як на підставу для митного оформлення вказаного товару керівником ТОВ «Текстильна Група» ОСОБА_1 до митного контролю подано наступні документи: міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №473260 від 10 листопада 2022 року; рахунок-фактура (Invoice) №NC-22-311-2 від 07 листопада 2022 року.
Відповідно до поданих документів, вказаний товар ввозиться на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_1 / НОМЕР_2 на адресу ТОВ «Текстильна Група» (вул. Петра Панча, 8В/57, м. Львів, 79020, код ЄДРПОУ 44671490). Відправником та продавцем товару зазначена компанія «NISA & CO s.r.o.» (Hubernska 1012/30, Nove Mesto, 11000 Praha 1). Ціна товару за одиницю зазначена 0,353 доларів США, а вартість всього товару становить 81 634,78 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України відповідає сумі 2 985 269,61 грн.
У митній декларації ІМ40ДЕ №UA209170/2022/09183 заявлено товар 1: «Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні, шкарпетки з вовни або тонкого волосу тварин: шкарпетки - 199 080 пар. Країна виробництва КНР». Однак у ході здійснення митного контролю, а саме під час проведення повного митного огляду (акт митного огляду №22UA209170091843U9) заявленого товару встановлено, що фактично на митну територію України ввозиться на 4 680 пар шкарпеток більше, ніж заявлено у митній декларації.
Встановлено, що керівник ТОВ «Текстильна Група» ОСОБА_1 не заявив у митній декларації типу ІМ40ДЕ №UA209170/2022/09183 за встановленою формою точні та достовірні відомості (кількість) про товар «одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні, шкарпетки з вовни або тонкого волосу тварин: шкарпетки».
Дії ОСОБА_1 митним органом кваліфіковано за ст. 472 МК України, як не заявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей про товари, які підлягають обов'язковому письмовому декларуванню.
Постановою Галицького районного суд м. Львова від 5 січня 2022 року, закрито провадження у справі про порушення митних правил щодо ОСОБА_1 за ст. 472 МК України, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №1259/20900/22 від 22 листопада 2022 року товар а саме: одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні, шкарпетки з вовни або тонкого волосу тварин: шкарпетки в кількості 4 680 пар, повернуто власнику або уповноваженій ним особі.
Не погоджуючись з даною постановою представник Львівської митниці Васецький Є.І., подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 472 МК України, накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 60418, 80 грн. та конфіскувати в дохід держави предмети вилучені протоколом про порушення митних правил №1259/20900/22, стягнути з ОСОБА_1 витрати понесені митницею у даній справі.
Вважає висновок місцевого суду помилковим та необґрунтованим, а постанову необ'єктивною, невмотивованою, незаконною та безпідставною.
На думку представника митниці правопорушення, передбачене ст. 472 МК України, може бути вчинено як умисно так і з необережності.
Наголошує, що з твердження суду, що митний огляд проводився з порушенням законодавства, не погоджується, оскільки для проведення огляду товару запрошувався декларант товару (особа, що притягується до адміністративної відповідальності) однак останній довіреністю від 10 жовтня 2022 року уповноважив ОСОБА_2 взяти участь у такому огляді.
Актом огляду встановлено невідповідність задекларованого товару та виявленого під час огляду, а саме виявлена різниця кількості пар між заявленим у товаросупровідних документах, митною декларацією і фактичною кількістю складає 1800 пар.
Протоколом про порушення митних правил вилучено 4680 пар шкарпеток, оскільки 1800 пар взагалі не вказані в митній декларації, а 2880 пар шкарпеток задекларовані як вироби з бавовни хоча насправді є виробами з вовни.
На думку апелянта, винесена судом постанова необґрунтована та не гарантує спричинення юридичних наслідків для правопорушника, тобто усвідомлення ним протиправності своєї поведінки для того, щоб не допускати подібного у майбутньому.
9 лютого 2023 року на адресу Львівського апеляційного суду від адвоката Пилипця Р.Ю. поступили заперечення на апеляційну скаргу Львівської митниці, в якому він зазначає, що доводи викладені в апеляційні скарзі представника митниці є безпідставними та такими, що не відповідають обставинам справи.
Наголошує, що митний огляд товару було проведено з порушенням вимог ст. 338 МК України, оскільки такий огляд було проведено за відсутності особи, яка переміщувала товар, а поняті не були залучені, окрім того не було скеровано примірник акту огляду особі, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вважає, що висновок суду першої інстанції є вірним, оскільки представник Львівської митниці не заперечив факту проведення огляду з порушенням вимог ст. 338 МК України.
Доводи апелянта, про присутність представника декларанта ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи, не підтверджені належними та допустимими доказами. В акті огляд не було зроблено жодних записів, що представник декларанта ОСОБА_2 був присутній під час огляду, чи відмовився від підписання такого акту.
ОСОБА_1 у судове засідання апеляційного суду, призначене на 10 лютого 2023 року не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд.
Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи.
З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки учасників процесу, які не заперечували проти розгляду справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши, виступ представника митниці Зирянова О.Ю. на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення адвоката Пилипця Р.Ю. на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на відповідні суспільні відносини у сфері державної митної справи.
Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, 486, 489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване законне рішення.
Диспозиція ст. 472 МК України передбачає відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Об'єктивною стороною даного правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи, яка полягає в незаявленні за встановленою формою точних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби, що підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів і предметів через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
Згідно з положеннями ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів
Ураховуючи наведене, зі системного аналізу норм Митного кодексу України вбачається, що вартість товару, що переміщується через митний кордон України, є вартість товарів, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджується платіжними документами, якими стверджується вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримано зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясовано усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, у відділ митного оформлення №1 митного поста «Городок» Львівської митниці керівником ТОВ «Текстильна Група» ОСОБА_1 було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209170/2022/09183 для здійснення оформлення товару: «Одяг та додаткові речі до одягу, трикотажні, шкарпетки з вовни або тонкого волосу тварин: шкарпетки - 199 080 пар. Країна виробництва КНР»; «Колготки, панчохи, гольфи, шкарпетки і підслідники та інші панчішно-шкарпеткові вироби, з бавовни: шкарпетки бавовняні 32 180 пар. Країна виробництва КНР». У ході здійснення митного контролю, було проведено митного огляду заявленого товару, за результатами якого було складено акт митного огляду №22UA209170091843U9 та протокол про порушення митних правил №1259/20900/22.
Відповідно до частин 6-10 статті 338 МК України, огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.
За результатами митного огляду (переогляду) складається акт огляду (переогляду) у двох примірниках, в якому зазначаються відомості про: посадових осіб митного органу, які здійснювали огляд (переогляд), та осіб, які були присутні під час його проведення; підстави проведення огляду (переогляду) за відсутності особи, яка переміщує товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем; обсяг здійснення огляду (переогляду) та результати його проведення; інші відомості, що стосуються товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляд (переогляд) яких проводиться.
Акт огляду (переогляду) засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка проводила огляд (переогляд). Один примірник акта передається (надсилається) особі, яка переміщує товари через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем.
Аналогічні вимоги щодо процедури проведення огляду передбачені Порядком, відповідно до п. п. 1.1. Розділу ІІІ якого «Проведення огляду» огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення проводиться у присутності особи, яка переміщує ці товари, транспортні засоби через митний кордон України чи зберігає товари під митним контролем, а у разі її відсутності - за умови залучення не менше ніж двох понятих. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду (переогляду). Працівники митних органів не можуть бути понятими.
Згідно з актом митного огляду (а.с. 7), а сама графи 13 (огляд (переогляд) проводили) та графи 14 (особи, що були присутні під час здійснення митного огляду (переогляду), митний огляд проводився державним інспектором ВМО №1 м/п «Городок» у присутності державного інспектора УБК та ПМП та працівника ТУ ДБР у м. Львові.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що митний огляд товару, який переміщувався через державний кордон проведено з порушенням вимог ст. 338 МК України та Порядку, оскільки такий проводився за відсутності особи, яка переміщала ці товари, а поняті для участі у проведенні огляду не залучались.
Аргументи представника Львівської митниці, що під час митного огляду товару був присутні представник декларанта ОСОБА_2 , не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки жодних відомостей, що митний огляд проводився у присутності декларанта ОСОБА_1 чи його довіреної особи ОСОБА_2 акт огляду не містить.
Окрім того, з долученого протоколу опитування в справі про порушення митних правил №1259/20900/22 від 12 січня 2023 року вбачається, що жодних пояснень, щодо причин порушення процедури проведення огляду державний інспектор оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Львівської митниці Олійник А.Ф. не надав, зазначив що йому не відомо чому в акті огляду відсутні відомості про участь ОСОБА_2 , окрім того він не повідомляв, що зазначена особа відмовилася від підпису в акті огляду.
Таким чином апеляційний суд погоджується з аргументами сторони захисту, що факт присутності декларанта чи його представника може встановлюватися виключно змістом акту проведення огляду, який складений відповідно затвердженої форми.
Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, окрім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Доводи представника митниці про те, що постанова суд першої інстанції є незаконною та безпідставною, а висновок суду є помилковим, оскільки судом не надано належної оцінки обставинам та матеріалам справи не заслуговує на увагу апеляційного суду.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи та постанови, суд першої інстанції, належним чином, повно та об'єктивно дослідив усі обставини справи та докази, надані сторонами (в процесі розгляду справи), та надав їм належну правову оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень суддею першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив.
Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено.
На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог представника митного органу , апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постанову Галицького районного суду м. Львова від 5 січня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Васецького Євгена Ігоровича - без задоволення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.