Справа № 439/528/22 Головуючий у 1 інстанції: Рахімова О.В.
Провадження № 22-ц/811/2933/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
09 лютого 2023 року м.Львів
Справа № 439/528/22
Провадження № 22ц/811/2933/22
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар Іванова О.О.
з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бродівського районного суду Львівської області, ухвалене у м.Броди 18 жовтня 2022 року у складі судді Рахімової О.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , з участю третіх осіб: Бродівської міської ради Львівської області, приватного нотаріуса Золочівського районного нотаріального округу Матіяш Галини Петрівни, про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
встановив:
19 травня 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_5 . Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 0,06 га та будинок житловою площею 88 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня назва - АДРЕСА_2 ). Згідно із заповітом, складеним 8 вересня 2014 року, посвідченим Приватним нотаріусом Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Матіяш Г.П., все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме на день смерті ОСОБА_5 , вона заповідає внуку ОСОБА_6 . Вважає, що обов'язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом. Стверджує, що вона (позивач) мала б успадкувати за законом 1/2 частки спадкового майна після смерті матері. Зазначає, що на момент смерті ОСОБА_5 вона (позивач) перебувала за кордоном і не мала можливості вчасно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Просила визначити додатковий строк, терміном на два місяці, для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 .
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 18 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду оскаржила ОСОБА_3 . В апеляційній скарзі посилається на те, що рішення ухвалено при неповному встановленні обставин, які мають важливе значення для правильного вирішення справи, неправильній оцінці дослідженим доказам, неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення та постановити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 від 18 серпня 2015 року, актовий запис № 167.
З свідоцтва про народження ОСОБА_7 вбачається, що ОСОБА_8 є матір'ю позивача.
Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, актовий запис № 72.
Відповідно до заповіту від 8 вересня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Бродівського районного нотаріального округу Львівської області Матіяш Г.П., все своє майно ОСОБА_5 заповіла внуку ОСОБА_6 .
З витягу у Спадковому реєстрі № 41369746 вбачається, що 1 вересня 2015 року приватним нотаріусом Матіяш Г.П. зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_5
14 лютого 2022 року приватним нотаріусом Матіяш Г.П. відмовлено ОСОБА_3 у вчиненні нотаріальної дії, оскільки нею пропущено строк на прийняття спадщини.
Оскаржуване рішення мотивоване наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 цього Кодексу спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно із ст. ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. ст. 1220, 1270, 1296 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, часом відкриття спадщини є день смерті особи. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 цього Кодексу за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 3.2 Глави 10, п. 3 гл. 13, гл. 14 розділу 2 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 282/20595, для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз'яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи про відмову від її прийняття.
Нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до п.24 постанови Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Ця стаття може бути застосована, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до постанов Верховного Суду від 26 червня 2019 у справах № 565/1145/17 та №565/1145/17 поважними причинами пропуску строку визнаються: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, зокрема пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Згідно із ст. 34 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо); вживають заходів щодо охорони спадкового майна; видають свідоцтва про право на спадщину, тощо.
Відповідно до ст. 63 цього Закону нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.
Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно із ст.66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.
Відповідно до ст. 67 цього Закону свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.
Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування до видачі свідоцтва про право на спадщину.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що з 16 серпня 2015 року у неї не було можливості подати заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 .
Суд першої інстанції посилається на те, що факт тривалого перебування позивача за межами України, сам по собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки це не позбавляє можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 589/1863/13-ц, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України. Мають бути відповідні докази, які підтвердять поважну причину неможливості з'явитись до цих установ.
З матеріалів справи, а саме: з відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби вбачається, що ОСОБА_3 з 17 вересня 2017 року по 17 вересня 2022 року здійснила 6 в'їздів на територію України. (Інформація про перетини кордону України ОСОБА_3 з 15 вересня 2015 року по 16 вересня 2017 року є недоступною, оскільки відповідно до п.29 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» у базі даних осіб, щодо відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства зберігається протягом п'яти років.
Факт перебування позивача за кордоном не свідчить про неможливість подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини на протязі тривалого часу, оскільки спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а позов подано 19 травня 2022 року.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в позові, оскільки позивач (спадкоємець) пропустила строк для прийняття спадщини без поважних причин, при відсутності будь-яких перешкод і труднощів для подання заяви про прийняття спадщини та не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного або оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.
Звисновками суду, які відповідають встановленим обставинам справи, належить погодитися, оскільки судом правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 18 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 14 лютого 2023 року.
Головуючий______________________Т. І. Приколота
Судді: ________________ Мікуш Ю.Р. ___________________ Р.В. Савуляк