Справа № 464/2008/21 Головуючий у 1 інстанції: Тімченко О.В.
Провадження № 22-ц/811/2564/22 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.
02 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мельничук О.Я.,
суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.,
при секретарі Ждан К.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відповідачки ОСОБА_3 , представника відповідачки ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного нерухомого майна подружжя,-
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова із позовною заявою про поділ спільного нерухомого майна подружжя, в якій просить визнати спільною сумісною власністю подружжя нерухоме майно, яке з відповідачем придбано за час перебування у шлюбі та у порядку поділу в натурі спільного майна подружжя:
виділити йому в цілому у власність, припинивши право спільної сумісної власності відповідача, на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ;
виділити в цілому відповідачу квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , припинивши право спільної сумісної власності позивача;
визнати за сторонами по 1/2 ідеальної частини нерухомого майна, а саме: житлова квартира за адресою: АДРЕСА_3 ; нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_4 (місце для зберігання індивідуального транспорту № ХХVІ); нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_4 , площею 50,5 кв.м.
При розгляді справи у суді представником позивача заявлено письмове клопотання про призначення експертизи давності документів із поновленням строку на подання такого.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2022 року поновлено строк на призначення експертизи.
Призначено у даній справі судову експертизу давності документів, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м.Київ, вул.Смоленська, 6).
На вирішення експертів поставлено питання:
- чи відповідає давність виконання договору дарування, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , указаній у ньому даті - 22 квітня 2006 року, чи має ознаки пізнішого внесення поправок (дописок)?
- чи відповідає давність виконання заяви ОСОБА_5 про повний розрахунок, указаній у ній даті - 22 квітня 2006 року, чи має ознаки пізнішого внесення поправок (дописок)?
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
В розпорядження експертів направлено матеріали цивільної справи № 464/2008/21.
Витрати за проведення експертизи покладено на позивача ОСОБА_1 .
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Вирішено витребувати у ОСОБА_3 та ОСОБА_5 оригінал договору дарування, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , від 22 квітня 2006 року та заяву ОСОБА_5 про повний розрахунок від 22 квітня 2006 року, які надати суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалу суду в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_3 .
Вважає ухвалу суду незаконною та необгрунтованою. Зазначає, що клопотання про призначення експертизи заявлено представником позивача в судовому засіданні 03.08.2022 р., тобто через більш як рік після закінчення підготовчого засідання у справі. При цьому, клопотання позивача про призначення експертизи не містить ні заяви про поновлення процесуального строку на подачу такого клопотання, ні обґрунтування поважності причин, з яких таке клопотання не було заявлено ним в підготовчому засіданні.
Вважає, що суд поновив строк на призначення експертизи, всупереч ч.1 ст. 127 ЦПК України, оскільки такої заяви в клопотанні про призначення експертизи не міститься.
Звертає увагу, що обставини розбіжності в почерках і підписах, а також датованості документів однією датою визнаються відповідачем, підтверджуються виконавцями таких документів, а також показаннями свідків, їх встановлення не потребує спеціальних знань та призначення для цього експертизи.
Окрім цього, вважає, що необхідність у призначенні судової експертизи відсутня, оскільки факт дарування ОСОБА_5 грошових коштів своїй доньці ОСОБА_3 саме 22.04.2006 року підтверджується нотаріально посвідченим договором дарування, укладеним між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , який наявний в матеріалах справи та позивачем не оспорюється.
Зазначає, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою призначив судову експертизу, проведення якої не передбачено чинним законодавством України, оскільки чинне законодавство не передбачає такого виду експертизи як експертиза давності документів
Просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2022 року та направити справу для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 не підлягає до задоволенню із наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції таким вимогам відповідає.
Аналіз змісту позовної заяви, свідчить, що ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про поділ спільного нерухомого майна подружжя, серед якого є квартира АДРЕСА_5 та квартира АДРЕСА_6 .
Після звернення до суду з даним позовом, відповідачка разом з відзивом долучила:
написану від руки заяву від 22.04.2006 про повний розрахунок ОСОБА_7 з ОСОБА_5 згідно договору купівлі продажу квартири від 31.03.2006, згідно якої останній підтвердив отримання 186850 грн.;
договір дарування (написаний від руки) від 22.04.2006 згідно якого ОСОБА_5 передав у дар своїй доньці ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 186000 грн. на виплату нею пайової участі на квартиру АДРЕСА_6 .
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, як висновками експертів (пункт 2 частини другої статті 76 ЦПК України).
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Згідно із частинами першою - третьою статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (частина перша статті 103 ЦПК України)
Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно з частиною першою статті 7-1 Закону України «Про судову експертизу» підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
З огляду на предмет доказування у даній справі, враховуючи, що заява про повний розрахунок та договір дарування стосуються предмету спору і у позивача виникають сумніви щодо дати складання таких документів, оригінали згаданих заяв знаходяться у відповідачки і до долучення їх фотокопій до матеріалів справи позивач не знав про їх існування, що унеможливлює проведення експертизи поза судом на замовлення позивача, і подання ним відповідного висновку до суду, а також те, що встановлення обставин, які входять до предмета доказування потребує наявних лише у експерта спеціальних знань, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності передбачених процесуальним законом підстав для призначення у справі експертизи та поновлення строку на призначення експертизи, оскільки такі заяви відповідачем були долучені до матеріалів справи після закриття підготовчого судового засідання судом першої інстанції 27.05.2021.
Зміст оскаржуваної ухвали узгоджується з положеннями статті 104 ЦПК України.
Покликання скаржника на те, що вона заперечила проти проведення експертизи і зазначила, що оригінали документів не надасть для проведення експертизи і призначення експертизи буде сприяти затягуванню розгляду справи не впливає на законність оскаржуваної ухвали.
Окрім цього, колегія суддів вважає, що призначення експертизи на стадії розгляду справи з поновленням строку на призначення експертизи, по суті не може вважатися порушенням норм процесуального права, які призвели до невірного вирішення питання по суті щодо призначення експертизи у справі, а відтак не призвело до безпідставного зупинення провадження у справі, та як наслідок, судом не допущено порушення розумних строків розгляду справи.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.
Згідно норм ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв"язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2022 року- залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 вересня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 13 лютого 2023 року.
Головуючий: О.Я. Мельничук
Судді: О.М. Ванівський
Р.П. Цяцяк