Дата документу 14.02.2023 Справа № 331/2306/22
Єдиний унікальний № 331/2306/22 Головуючий у 1 інстанції: Жукова О.Є.
Провадження № 22-ц/807/592/23 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.
14 лютого 2023 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Маловічко С.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
У серпні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з часу присудження аліментів його сімейне та матеріальне становище змінилося, він вдруге одружився та в нього народилася донька. На даний час на його утриманні перебувають дружина, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, та малолітня донька. Крім того, рівень його заробітної плати значно зменшився. Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_2 просив зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2017р. на утримання доньки ОСОБА_3 з 1/3 частки до 1/6 частки.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року позов задоволено.
Зменшено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2017 у справі № 331/5565/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно до 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір 992,40 гривень.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рі-
шення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
У скарзі посилається на те, що позивач є власником гаражу та двох транспортних засобів, що вказує на те, що його матеріальний стан залишився на тому ж рівні. Зазначено, що зміна сімейного стану позивача та народження дитини не є безумовними підставами для зміни розміру аліментів. Позивач не надав доказів проживання разом із дитиною, а згідно із відомостями, які знаходяться у матеріалах справи, позивач проживає окремо від другої сім'ї.
Також у скарзі апелянт наголосила на тому, що позивач за весь час не змінив свого звичного укладу життя, не зменшив свої витрати, а деяке зменшення його заробітної плати є тимчасовим. Вона ж на теперішній час не працює, не має жодних доходів, звернулася до служби зайнятості для отримання роботи за спеціальністю, але на цей час роботи не знайшла. Зменшення розміру аліментів є критичним для її сім'ї, значно погіршить умови проживання дитини в умовах війни, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини та суперечитиме її інтересам. Вважає, що батьки не мають права зменшувати розмір аліментів на першу дитину у зв'язку із збільшенням витрат на утримання іншої дитини.
20 січня 2023 року від ОСОБА_1 на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява про поновлення строку для приєднання документів до матеріалів справи та долучення доказу до матеріалів справи, а саме, розрахунку заборгованості зі сплати аліментів.
Колегія прийняла вказаний розрахунок заборгованості, якому надаватиме оцінку під час дослідження інших матеріалів справи згідно з доводами апеляційної скарги.
25 січня 2023 року на адресу Запорізького апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечив проти доводів апелянта, посилаючись на те, що гараж було придбано у 2016 році, тобто ще за час перебування у шлюбі із відповідачем, а автомобілі придбані ще до початку повномасштабної військової агресії та до народження другої дитини, в той час як погіршення матеріального стану він пов'язує саме з утворенням нової сім'ї та народженням у ній дитини. Зазначив, що він проживає разом зі своєю дружиною та їхньою спільною дитиною за адресою його місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Також у відзиві ОСОБА_2 вказав, що, починаючи з березня 2022 року розмір нарахованої йому заробітної плати зменшився, що підтверджується довідкою про доходи, яка міститься у матеріалах справи. Станом на сьогодні заробітна плата позивача збільшилася у порівнянні з початком військового стану, однак вона є значно меншою, ніж заробітна плата, яка була до 24 лютого 2022 року.
Вказує, що з моменту народження дитини ОСОБА_4 збільшилися основні потреби сім'ї, зокрема, на її утримання, що включає витрати на підгузки, дитяче харчування, одяг тощо. З урахуванням того, що позивач є єдиним отримувачем доходу в родині, в нього відсутня можливість сплачувати аліменти на утримання ОСОБА_3 за раніше ухваленим рішенням у розмірі 1/3 частини від доходів.
Посилаючись на вказані обставини, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідо-
млення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.
За змістом п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися справи щодо аліментів.
Тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29 серпня 2017 року у справі № 331/5567/17 (а.с.8).
Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2017 у справі № 331/5565/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 11.08.2017р. до повноліття дитини (а.с.7).
ОСОБА_2 згідно розрахунку зі сплати аліментів та довідки про відсутність заборгованості, виданої Заводським ВДВС у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), станом на 01.07.2022р. заборгованості зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 не має (а.с.11).
11 вересня 2021 року позивач ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 у позивача народилася донька ОСОБА_4 (а.с.9-10).
Крім того, судом встановлено, що позивач працює у ПрАТ «ЗАПОРІЖВОГНЕТРИВ» і, починаючи з березня 2022 року, розмір нарахованої йому заробітної плати зменшився (а.с.12).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності вимог позивача та підтвердження погіршення його матеріального становища порівняно з тим, коли судом визначався розмір аліментів на утримання доньки від першого шлюбу. Суд вважав, що з урахуванням обставин цієї справи розмір аліментів слід зменшити з 1/3 частки до 1/6 частки від доходу відповідача.
Колегія суддів не може повною мірою погодитися із зазначеними висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 8 Закону «Про охорону дитинства», ст. 182 СК України кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
За правилами ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 05 лютого 2014 р. по справі № 143цс13 при розгляді позовів про зміну розміру аліментів застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ст. 182 СК України).
З урахуванням наявних у матеріалах справи належних та допустимих доказів суд першої інстанції правильно встановив факт зміни сімейного стану позивача - платника аліментів та зниження рівня його заробітної плати. За таких обставин суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст. 192 СК України для зменшення розміру аліментів.
На підтвердження зміни сімейного та матеріального стану позивачем надано довідки про доходи, копію свідоцтва про шлюб, копію свідоцтва про народження дитини - ОСОБА_4 , у зв'язку із чим ОСОБА_6 перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Отже, позивач зобов'язаний утримувати свою другу малолітню дитину та дружину, що навіть за умови залишення заробітної плати позивача на тому ж самому рівні вказує на зміну його матеріального стану в бік погіршення.
Посилання відповідачки на перебування у власності ОСОБА_2 машин та гаражу, а також на наявність заборгованості зі сплати аліментів є безпідставними з огляду на наступне.
Наявність у позивача на праві власності гаражу не вказує на зміну його матеріального стану як покращеного, оскільки гараж було придбано ще під час перебування ОСОБА_2 у шлюбі з ОСОБА_1 . Автомобілі ж, у свою чергу, придбані позивачем до народження дитини ОСОБА_4 . Враховуючи вказане, судова колегія відхиляє зазначені доводи апелянта.
Доводи апелянта про те, що позивач не проживає із новою сім'єю за однією адресою, не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 бездоказово заперечує даний
факт, а при перевірці матеріалів справи такої обставини не встановлено.
Між тим, посилання в апеляційній скарзі на необхідність дотримання балансу щодо утримання двох дітей, приймаються колегією суддів.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батьки не мають компенсовувати збільшення утримання однієї дитини за рахунок іншої.
Вказане міститься у постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 760/9783/18, від 05.02.2020 у справі № 664/252/19, від 02.04.2020 у справі № 127/21323/17.
Суд першої інстанції не повною мірою врахував наявність стабільного заробітку у платника аліментів, який з літа 2022р. знову нормалізувався, та положення ч. 5 ст. 183 СК України в частині рекомендованого розміру аліментів на одну дитину у частині від заробітку (доходу).
Так, рішенням суду аліменти на доньку ОСОБА_3 були визначені у розмірі 1/3 частки від доходу позивача, та саме цей розмір в даному випадку має бути відправним щодо питання зменшення аліментів. Але суд одразу, без належного обґрунтування зменшив їх до 1/6 частки, не прийнявши до уваги заперечення відповідача, що визначений судом зменшений розмір аліментів не буде сприяти належному забезпеченню першої дитини.
Колегія погоджується в цій частині із доводами апеляційної скарги, вказуючи, що по-зивач не є платником аліментів на другу доньку, а, мешкаючи з нею, може надавати їй будь-який розмір утримання, на відміну від доньки від першого шлюбу. Тому у такому разі вважає за справедливе і доцільне зменшити розмір аліментів з 1/3 частки до 1/4.
З огляду на вищенаведене, в силу пп. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК рішення суду підлягає зміні в частині визначеного в порядку зменшення розміру аліментів з 1/6 до 1/4 частини заробітку (доходу) позивача.
З урахуванням вищевстановлених обставин, колегія визнає апеляційну скаргу частково обґрунтованою, тому змінює рішення суду в частині розміру аліментів, присуджених в порядку вирішення питання їх зменшення за позовом платника.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2022 року у цій справі змінити в частині визначеного судом зменшеного розміру аліментів, виклавши резолютивну частину рішення у зв'язку з цим наступним чином.
Зменшити розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2017 у справі № 331/5565/17 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Зменшений розмір аліментів підлягає стягненню з дня набрання цією постановою законної сили - з 14.02.2023р. і до досягнення дитиною повноліття.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Постанова прийнята, складена та підписана 14 лютого 2023 року.
Головуючий: С.В. Маловічко
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков