Справа № 303/3390/20
Іменем України
07 лютого 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Бисаги Т.Ю., Фазикош Г.В.
з участю секретаря - Чичкало М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Крістол» на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2020 року (головуючий суддя Монич В.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Крістол» про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку
У липні 2020 ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом. Вказує, що їй на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,5627 га, кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, яка розташована на території Горондівської сільської ради, Мукачівського району Закарпатської області, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23471798, видане 25.06.2014. Дану земельну ділянку позивачка надала відповідачу в оренду строком на 49 років, що стверджується договором оренди землі, укладеним 13 травня 2016 року. 13 листопада 2017 року між позивачем та відповідачем була укладена угода про внесення змін у договір оренди землі, а саме внесено зміни в пункт 3.1 договору оренди землі та викладено його в редакції: «Договір укладено на 10 років, земельна ділянка площею 1,5627 га надано в оренду фермерському господарству «Крістол» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва». У вересні місяці 2019 року позивачка виявила, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, а саме - самовільно влаштував на належній позивачу та інших суміжних земельних ділянках піщаний кар'єр, зняв родючий шар ґрунту, та проводить незаконний видобуток піску, використовуючи земельну ділянку не за цільовим призначенням та перетворивши частину земельної ділянки на пісчаний кар'єр та яму, яка заповнена водою, розміром 0,2965 га. Тому просить розірвати договір оренди землі б/н, укладений між ОСОБА_1 і фермерським господарством «Крістол», код ЄДРПОУ 31692773, зареєстрований 13 травня 2016 року державним реєстратором Мукачівської районної державної адміністрації, номер запису про інше речове право: 14576730, та зобов'язати відповідача негайно передати позивачці земельну ділянку загальною площею 0.2965га, що розташована на території Горондівської сільської ради, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2122781800:01:0000015, в стані придатному для цільового використання.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Ухвалено розірвати договір оренди землі б/н, укладений між ОСОБА_1 та фермерським господарством «Крістол», код ЄДРПОУ 31692773, зареєстрований 13 травня 2016 року державним реєстратором Мукачівської районної державної адміністрації, номер запису про інше речове право: 14576730.
Зобов'язано відповідача передати позивачу земельну ділянку загальною площею 0.2965 га, що розташована на території Горондівської сільської ради, Мукачівського району, Закарпатської області, кадастровий номер 2122781800:01:0000015, в стані, придатному для цільового використання. Вирішено питання щодо судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що фермерське господарство «Крістол» використовувало орендовану земельну ділянку не за цільовим призначенням, порушило умови договору оренди землі, що є підставою для розірвання вказаного договору оренди землі від 13.05.2016 номер запису 14576730.
На це рішення Фермерське господарство «Крістол» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23.10.2020 та ухвалити нове, яким відмовити у позові ОСОБА_1 . Стверджує, що за укладеним договором оренди земельної ділянки відсутній обов'язок орендаря використовувати орендовану земельну ділянку виключно за цільовим призначенням. Доводи апеляційної скарги фермерського господарства зводяться до того, що затоплення та осипання частини орендованої земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , відбулось не з вини ФГ «Крістол», а у зв'язку з несприятливими погодними умовами протягом 07.07.2019 з 17:30 до 19:30 год та 25.04.2020 з 16:10 по 17:00 год. У зв'язку з чим, вважає, що підстав для розірвання договору оренди немає.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію позивача та її представника, представника апелянта, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 1,5627 га., кадастровий номер 2122781800:01:000:0015, що розташована на території Горондівської сільської ради, Мукачівського району, Закарпатської області, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер 23471798, виданого 25 червня 2014 року, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.17) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.18).
Вказану земельну ділянку позивачка надала відповідачу в оренду строком на 49 років, що стверджується Договором оренди землі укладеного 13 травня 2016 року (далі - Договір) (а.с.8-9, 11-13).
13 жовтня 2017 року між позивачем та відповідачем була укладена угода про внесення змін у договір оренди землі, а саме внесено зміни в пункт 3.1 договору оренди землі та викладено його в редакції: «Договір укладено на 10 років, земельна ділянка площею 1,5627 га надано в оренду фермерському господарству «Крістол» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» (а.с.10).
Згідно відомостей, що містяться в акті від 19.05.2016, сторонами Договору визначено межі орендованої земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с.11-12) та відповідно до акту від 19.05.2016 земельна ділянка площею 1,5627 га, що розташована на території Горондівської сільської ради, урочище «Лийгети», Д-23, Мукачівського району була передана ОСОБА_1 та прийнята ФГ «Крістол» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.13).
Уклавши Договір відповідач приступив до використання земельної ділянки, почав самостійно господарювати на землі і був зобов'язаний протягом строку дії договору дотримуватись умов договору оренди землі.
Відповідно до п. 1.1 та 5.1 Договору, земельна ділянка передається для сільськогосподарських потреб.
Відповідно до п. 5.2 Договору, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до п. 5.3 Договору - умови збереження стану об'єкта оренди: не змінювати цільове призначення земельної ділянки, не допускати погіршення екологічного стану і родючості земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 9.1 б) Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди. (а.с.8-9)
Встановлено, що у відповідача ФГ «Крістол» наявний спеціальний дозвіл на користування надрами, мета: видобування пісків для застосування при плануванні, рекультивації, благоустрою, дорожнього будівництва та в якості сировини для виготовлення будівельних та штукатурних розчинів, Жнятинське родовище (а.с.53). Селянське (фермерське) господарство «Крістол» на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки, площею 2,2700 га, розташована с.Горонда, урочище «Лейгети», Мукачівський район, Закарпатська область з цільовим призначенням для розробки піщаного кар'єру, кадастровий номер земельної ділянки: 2122781801:00:031:001 (а.с.56).
У вересні 2019 року позивачка виявила, що відповідач порушив свої зобов'язання щодо використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, а саме - самовільно влаштував на належній позивачці, та інших суміжних земельних ділянках, піщаний кар'єр, зняв родючий шар ґрунту та проводить незаконний видобуток піску, використовуючи земельну ділянку не за цільовим призначенням, у підтвердження чого позивачка подала суду фототаблицю (а.с.82-84). За результатами позапланової перевірки головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області стосовно земельної ділянки позивача встановлено, що частина належної позивачу земельної ділянки площею 0,2965 га залита водою, грунтовий покрив (родючий шар) грунту порушено без спеціального дозволу, чим не дотримано вимоги частини другої статті 168 ЗК України, що підтверджується планом меж земельної ділянки, складеним за результатами зйомки. Відносно керівника ФГ «Крістол» порушено адміністративне провадження, накладено адміністративне стягнення та вручено приписи з вимогою усунути порушення вимог земельного законодавства (а.с.32-34).
Перевірка діяльності ФГ «Крістол» була проведена Державною службою геології та надр України (а.с. 140-146). Встановлено, що користування надрами Жнятинського родовища пісків здійснюється на земельних ділянках, на які не оформлено документи, що посвідчують право користування (власності) земельними ділянками для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, зокрема, земельною ділянкою з кадастровим номером 2122781800:01:000:0015, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с 139).
Представником відповідача не заперечується, що частина земельної ділянки позивача затоплена, проте як на причину цього вказує несприятливі погодні умови протягом 07.07.2019 з 17:30 до 19:30 год та 25.04.2020 з 16:10 по 17:00 год. - внаслідок великої кількості опадів у вигляді дощу, сильним поривчастим вітром, підняття грунтових вод та утворення хвиль на поверхні води спричинило підмивання та перенасичення глиняної маси по периметру піщаного кар'єра ФГ «Крістол» , що призвело до сповзання та обвалу дамби та до часткового руйнування земельних ділянок, прилеглих до кар'єру), про що комісією, сформованою з працівників ФГ «Крістол» були складені акти (а.с.57,58).
Колегія суддів не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки вказані акти були складені комісією, сформованою з працівників ФГ «Крістол», а вказані обставини не підтверджують належними та допустимими доказами та документами, наданими відповідними повноважними органами.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У пункті 12.4 Договору сторони погодили, що його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також інших підстав, визначених законом.
Встановлено, що за умовами Договору земельна ділянка передається для сільськогосподарських потреб із цільовим призначенням земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Пунктом 5.3 Договору визначено - не змінювати цільове призначення земельної ділянки, не допускати погіршення екологічного стану і родючості земельної ділянки.
Статтею 24 Закону, зокрема, установлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Згідно зі статтею 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Правові підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання визначені у статті 32 Закону. Так, згідно з частиною першою цієї норми на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених, зокрема, статтею 24 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 289/718/18).
Відповідач не заперечує та не спростовує того факту, що чкстипн6а земельної ділянки позивача була та залишається затопленою.
Позиція та аргументація відповідача зведена до обґрунтування відсутності правових підстав для розірвання Договору, оскільки таке затоплення сталось не з вини відповідача, а внаслідок несприятливих погодніх умов.
Суд першої інстанції, надаючи правову оцінку поданим сторонами доказам, дійшов висновку, що відповідач використовував земельну ділянку позивача не за цільовим призначенням. З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки нецільове використання земельної ділянки встановлено перевірками головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області та Державною службою геології та надр України, грунтовий покрив (родючий шар) грунту порушено. На керівника ФГ «Крістол» було накладено адміністративне стягнення. Проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12020070120000964, внесеного у ЄРДР 17.10.2020 за ст 240 КК України щодо порушення правил використання надр ФГ «Крістол» (а.с.146).
Порушення ФГ «Крістол» умов використання земельної ділянки, визначених Договором оренди, а також норм законодавства, зазначених вище, є підставою для задоволення позовних вимог про розірвання Договору оренди, про що обґрунтовано дійшов висновку суд першої інстанції.
Також правильним є висновок місцевого суду про передачу позивачу земельної ділянки у стані, придатному для цільового використання.
Відповідн6о до п. 7.1 Договору після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.
Частиною другою статті 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За пунктом «б» частини третьої статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.
Оскільки у статті 152 Земельного кодексу України не конкретизовано переліку видів порушень прав власника земельної ділянки, в кожному конкретному випадку власник має право на власний розсуд конкретизувати, як саме буде усунене те чи інше порушення.
Вимога позивача про передачу їй земельної ділянки у стані, придатному для цільового використання, по-перше, відповідає змісту статті 152 Земельного кодексу України та умовам Договору оренди, по-друге, означає приведення орендарем земельної ділянки у стан, придатний для її подальшого використання за цільовим призначенням.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що, дійшовши правильного висновку про наявність правових підстав для розірвання Договору оренди, місцевий суд зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог у частині зобов'язання відповідача передати позивачу земельну ділянки у стані, придатному для цільового використання.
Висновки щодо підстав розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення власнику викладені, зокрема, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2022 року у справі № 922/3166/20 (провадження № 12-36гс21).
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин, апеляційна скарга Фермерського господарства «Крістол» не підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст 374, ст ст 375, 381-384 ЦПК України апеляційний суд
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Крістол» залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 23 жовтня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 лютого 2023 року.
Головуюча:
Судді: