Справа № 442/520/23
Провадження №3/442/305/2023
Іменем України
14 лютого 2023 року місто Дрогобич Львівської області
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., з участю особи, який притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши матеріали, котрі надійшли від Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , з вищою освітою, неодруженого, не працюючого, пільгами не користується, раніше протягом року до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ОСОБА_1 14.01.2023 о 02 год. 51 хв. по вул. Сагайдачного, що у м. Дрогобичі Львівської областікерував транспортним засобом марки RENAULT моделі MEGANE SCENIC, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, за його згодою, проводився у встановленому законом порядку у КНП «Дрогобицька міська лікарня», результат огляду - «перебуває у стані алкогольного сп'яніння» (висновок № 6 від 14.01.2023, 03 год. 45хв.).
ОСОБА_1 , будучи належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання з'явився та надав пояснення, згідно з котрими він дійсно по вул. Сагайдачного, що у м. Дрогобичі Львівської областікерував транспортним засобом марки RENAULT моделі MEGANE SCENIC, д.н.з. НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками патрульної поліції. Після розмови з працівниками поліції, останні почали вказувати на те, що він має ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти відповідний огляд, з чим він погодився пройти такий огляд, але тільки у медичному закладі. Вину визнав. Покаявся у скоєному.
Суддя, заслухавши пояснення особи, який притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого висновку.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність передбачена нею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Санкція цієї частини статті передбачає відповідальність, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів цієї справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, будучи водієм, у вказаній дорожній обстановці, вимог наведених вище Правил дорожнього руху України не дотримався, так як його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у розумінні наведених вище приписів ст. ст. 245, 251-252 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема такими:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 174919, котрий складений 14.01.2023 о 03 год. 50 хв. у чіткій відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України;
- актом на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушена координація рухів. Від проходження огляду останній відмовився на місці зупинки, однак погодився пройти такий огляд у медичному закладі;
- висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до огляду 14.01.2023 о 03 год. 45 хв. ОСОБА_1 перебувавав у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується підписом лікаря ОСОБА_2 ;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6406637, згідно з котрим ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП;
- відеозаписом з відеореєстратора працівників Дрогобицького районного відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області, котрі здійснювали зупинку керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення ним як водієм правил Правил дорожнього руху України, у тому числі й керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Суддя звертає увагу, що такий відеозапис із відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки керованого водієм ОСОБА_1 транспортного засобу, а також обставини його огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, й проходження такого огляду, у цілому є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення цим водієм порушення названих вище пунктів Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.
При цьому суддя також зазначає, що доказів істотного порушення поліцейськими законодавства при складанні відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зібрані матеріали справи не містять. Поряд з цим, належить взяти до уваги й те, що названий протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії службових осіб, що його складали, в порядку передбаченому чинним законодавством, ОСОБА_1 не оскаржувались.
Беручи до уваги вищевикладене, суддя вважає, що у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній, будучи особою, яка керувала транспортним засобом, перебував у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується наявними в справі матеріалами, чим порушив вимоги пункту 2.9. «а» Правил дорожнього руху України. Адже, у рішенні від 29.06.2007 року по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom, заяви № 15809/02 та № 25624/02), Європейським Судом з прав людини постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
При накладені адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені у ст. 33 КУпАП, та не вбачає, у розумінні ст. ст. 34-35 цього Кодексу обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність останнього, у зв'язку з чим вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції, визначеної у ч. 1 ст. 130 КУпАП, - у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі ухвалення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Так, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, у матеріалах справи відсутні будь-які дані, котрі б підтверджували звільнення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від сплати судового збору, а, відтак, слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення на таку особу адміністративного стягнення, у розмірі 536 грн. 80 коп..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8-9, 33-35, 40-1, 130, 245, 251-252, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. судового збору.
Копію постанови протягом трьох днів вручити під розписку або вислати особі, щодо якої її винесено , про що зробити відповідну відмітку у справі.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, а також витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи положення ст. 317 КУпАП, обов'язок по виконанню цієї постанови у частині позбавлення права керування транспортними засобам покласти на відповідальну посадову особу Дрогобицького районного відділу поліції Національної поліції у Львівській області.
Порядок сплати судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова набирає законної сили з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу, за наслідками розгляду справи по суті.
Строк пред'явлення даної постанови до виконання становить три місяці.
Суддя Коваль Р.Г.