Справа № 461/979/23
Провадження № 1-кс/461/877/23
про продовження дії запобіжного заходу
14.02.2023 року місто Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст. 89 КК України судимість погашена,
встановив:
старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що 22.12.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
23.12.2022 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 198480,00 грн., на строк 60 діб, дія якого закінчується 19.02.2023.
Строк дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 закінчується 19.02.2023 року, однак у даному кримінальному провадженні завершити досудове розслідування у зазначений термін не представляється можливим, у зв'язку з необхідністю завершення та проведення додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, результати яких матимуть доказове значення у кримінальному провадженні.
Окрім того, слідчий вказує на те, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
- незаконно впливати на свідків;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому та просив таке задовольнити, вказавши, що просить продовжити строк дії запобіжного заходу до 14.04.2022.
Підозрюваний та його захисник у судовому засіданні, кожен окремо, клопотання заперечили з мотивів необґрунтованості. Просили застосувати до підозрюваного інший більш м'який запобіжний захід, а також розглянути питання зменшення розміру застави.
Розглянувши клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя виходить з нижченаведених доводів та мотивів.
Відповідно до ч.1 ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.184 КПК України.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Органом досудового розслідування дії підозрюваного кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Згідно приписів ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Факти, які є причиною виникнення підозри на стадії досудового розслідування, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, що здійснюється на наступній стадії процессу(судове провадження). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у виділеному кримінальному провадженні №12023140000000284 від 24.01.2023 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування засвідчується долученими до матеріалів клопотання доказами зібраним в процесі досудового розслідування, які безпосередньо досліджені слідчим суддею. Зокрема, обґрунтованість підозри підтверджується:
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 від 22.12.2022;
-протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_1 від 22.12.2022;
-висновками експерта №СЕ-19/114-22/22317-НЗПРАП, №СЕ-19/114-22/22399-НЗПРАП, №СЕ-19/114-22/22407-НЗПРАП;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
При цьому, обсяг і зміст наведених доказів підтвердження обґрунтованості підозри, є достатнім, в тому числі для переконання стороннього спостерігача, у тому, що підозрюваним могло бути вчинено інкриміноване кримінальне правопорушення.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого процесуальних обов'язків.
На даній стадії розслідування слідчим та прокурором наведено переконливі факти на підтвердження обґрунтованості підозри у скоєнні правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 .
Під час розгляду клопотання встановлено необхідність застосування запобіжного заходу задля забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також уникнення ризиків зазначених у статті 177 КПК України.
Зокрема, встановлено наступне.
22.12.2022 в ході досудового розслідування №12022140000000081 від 16.02.2022 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
24.01.2023 прокурором Львівської обласної прокуратури винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження, відповідно до якої - матеріали досудового розслідування за фактом незаконного придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України, виділено згідно переліку, що додається, в копіях та оригіналах в окреме провадження новий номер якого, згідно ЄРДР, - 12023140000000284.
23.12.2022 ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 198480,00 грн., на строк 60 діб, дія якого закінчується 19.02.2023.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 14.02.2023 року, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000000284 від 24.01.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, до п'яти місяців, тобто до 22 травня 2023 року.
Відповідно до ч.2 ст.197 КПК України, строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання.
Згідно ч.3 ст.197 КПК України, сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Оскільки строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 завершується, на даний час, виникла необхідність вирішення питання доцільності продовження вищевказаного строку.
Під час розгляду клопотання встановлено, що вищенаведені ризики, які враховані під час ухвалення рішення про застосування запобіжного заходу не зменшились.
Крім того, той факт, що на момент розгляду даного клопотання досудове розслідування триває, а отже не зібрані усі докази у межах даного кримінального провадження, не проведений весь комплекс слідчих (розшукових) та процесуальних дій, вказує на те, що ризики наведені слідчим у клопотанні мають місце і є обґрунтованими.
При вирішенні питання застосування запобіжного заходу слідчим суддею беруться до уваги обставини визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; відомості про притягнення до кримінальної відповідальності підозрюваного; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.
Водночас, в ході розгляду клопотання обставин, які перешкоджають застосуванню запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного не встановлено.
Крім того, оцінюючи доводи підозрюваного та його захисника про зменшення розміру застави або застосування більш м'якого запобіжного заходу, враховую те, що такий розмір відповідає як рівню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, так і обставинам встановленим в ході розгляду клопотання. Так, зокрема враховую те, що такий розмір визначався з врахуванням обсягу незаконного прибутку, який міг бути отриманий від збуту наркотичних засобів, а також матеріального становища підозрюваного. Водночас, суд погоджується з доводами захисника щодо відсутності доказів точної вартості вилучених наркотичних засобів, але в цьому контексті слідчий суддя виходить з того, що на даному етапі досудового розслідування наявні матеріали клопотання та обставини встановлені в ході його розгляду, зокрема обсяг вилучених предметів, які містять ознаки наркотичних засобів, вказують на те, що такий розмір застави в даному випадку є адекватним.
Також в ході розгляду клопотання встановлено, що застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Наведені обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, з дотриманням справедливого балансу між цими стандартами і правами та інтересами підозрюваного.
В свою чергу, доводи прокурора та слідчого про необхідність застосування практики Європейського Суду з прав людини є важливим аспектом захисту прав людини, але в даному кримінальному провадженні посилаючись на зазначену в клопотанні практику Європейського Суду з прав людини прокурор та слідчий намагаються використати її не на користь особи, а з метою обтяження та погіршення її становища, а саме застосування більш суворого запобіжного заходу, що може становити ризики для справедливості кримінального провадження та дотримання прав, свобод та законних інтересів його учасників, відтак такі доводи відхиляються судом.
Не можна не відзначити і те, що слідчий, наводячи на підтвердження ризику наведеного у клопотанні цитату з п. 36 рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» наступного змісту: «Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.», фактично маніпулює обставинами наведеної ним справи і змістом даного рішення.
Повний текст даного пункту викладено наступним чином: «Суд зазначає, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачувався. У цьому контексті Суд нагадує, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує. Однак, Суд неодноразово встановлював, що сама по собі тяжкість обвинувачення не може слугувати виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Іlijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункти 80-81, рішення від 26 липня 2001 року).»
Тобто зміст наведеного пункту фактично суперечить тим мотивам на які посилається слідчий.
Наведені обставини залишені поза увагою і прокурором під час погодження клопотання, як залишено поза увагою і те, що до матеріалів клопотання не долучено копії протоколу проведення НСРД, посилання на яке наявне у клопотанні.
Також, приймаючи рішення за клопотанням, враховую те, що тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте воно у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Отже, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу в ході розгляду клопотання не встановлено.
Запобіжний захід тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку, відповідає не лише особі підозрюваного, а й характеру та тяжкості злочину у вчиненні якого особа підозрюється, виключає можливість перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню підозрюваного від суду та вчиненню інших дій спрямованих на перешкоджання проведенню об'єктивного досудового розслідування.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.
На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи підозрюваного, інших обставин встановлених під час розгляду клопотання, в тому числі обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального та сімейного становища підозрюваного, вважаю за необхідне залишити підозрюваному розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198480 гривень, тобто попередньо визначену слідчим суддею.
Керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
постановив:
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023140000000284 від 24.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14.04.2023 року.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків підозрюваним ОСОБА_5 , у сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198480 гривень.
Підозрюваний ОСОБА_5 , інші особи як заставодавці мають право внести заставу у вказаному розмірі у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду із встановленою періодичністю;
- не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №12023140000000284 від 24.01.2023, список яких буде доведений до підозрюваного в ході досудового розслідування;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному його обов'язки та наслідки їх невиконання.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Строк дії ухвали до 14 квітня 2023 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1