Справа №461/6935/22
Провадження №1-кп/461/277/23
14.02.2023 м.Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові кримінальне провадження, внесене 30.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141360001534, про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Гірське Сєвєродонецького району Луганської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою спеціальною освітою, стажиста кафе «Львівські круасани», неодруженого, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_6 29.09.2022 о 21.50 год. поблизу будинку №7 по вулиці Дорошенка у м. Львові, умисно на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, під час суперечки з ОСОБА_4 , наніс йому множинні удари ножем в ділянку грудної клітки, черевної порожнини та нижньої лівої кінцівки, в результаті чого спричинив останньому проникаюче колото-різане поранення грудної клітки зліва з ушкодженням лівого купола діафрагми, лівобічний гемопневмоторакс, проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з ушкодженням печінки, гемоперитонеум, які відповідно до висновку експерта відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент його спричинення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. Просить вибачення у потерпілого. Зазначив, що всі обставини, викладені в обвинувальному акті, відповідають дійсності, розуміє, що його дії були незаконними, у вчиненому щиро розкаявся, шкодує, що так сталося, запевнюючи, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде. Просить надати йому можливість виправитися, прцевлаштуватися, допомагати своїй сім'ї та країні, оскільки має намір піти на військову службу за контрактом. Крім того, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, що до тих обставин, які ним не оспорюються по справі. При цьому вказав, що розуміє зміст цих обставин. Зміст ст.349 КПК України йому зрозумілий.
Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив факт спричинення йому тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинив йому обвинувачений ОСОБА_6 . Пояснив, що примирився з обвинуваченим, вибачив його та немає до нього жодних претензій, шкода йому відшкодована. При призначенні покарання просить суд призначити ОСОБА_6 покарання в мінімальній межі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Крім того, потерпілий вважає недоцільним дослідження доказів, що до тих обставин, які ним та обвинуваченим не оспорюються. При цьому вказав, що розуміє зміст цих обставин. Зміст ст.349 КПК України йому зрозумілий.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.
Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.
Обвинувачений, потерпілий та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин, а також те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини справи. Суд немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.
Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.121 КК України, так як він умисно спричинив потерпілому ОСОБА_4 тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 1 ст.121 КК України, є тяжким злочином.
Обвинувачений ОСОБА_6 з середньою спеціальною освітою, стажувався в кафе «Львівські круасани», є внутрішньо переміщеною особою, неодружений, проживає разом з матір'ю, молодшим братом та двома молодшими сестрами, під наглядом лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебував та не перебуває, у нього задовільний стан здоров'я, за місцем проживання характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6 суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає його щире каяття, яке виразилося у тому, що обвинувачений вибачився перед потерпілим і останній це вибачення прийняв, засуджує свій вчинок і виявляє твердий намір не повторювати таких вчинків в майбутньому, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, конкретні обставини справи, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з огляду на положення ч.2 ст.50 КК України, обираючи строк покарання, передбачений санкцією закону, за якими визнав ОСОБА_6 винуватим, вважає за необхідне призначити останньому покарання за ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі в мінімальній межі.
Суд враховує також те, що ОСОБА_6 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, не вчиняв злочинів проти життя та здоров'я особи, його сутичка з потерпілим виглядає швидше збігом обставин, а не твердим переконанням обвинуваченого застосовувати насильство для досягнення своїх інтересів. Нанесені ОСОБА_4 удари дійсно були небезпечними своїми можливими наслідками, однак, слід враховувати, що вони не настали. ОСОБА_6 молода людина, як і потерпілий, що і зумовило невміння їх не доводити конфлікт до крайнощів.
Приймаючи до уваги вищенаведене, ставлення обвинуваченого до вчиненого, його щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, позицію та думку потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що примирився з обвинуваченим та просив призначити обвинуваченому покарання, не пов'язане з реальним позбавленням волі, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого ОСОБА_6 статтю 75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України, так як його виправлення можливе без реального відбування покарання. Таке покарання, на думку суду, буде оптимальним, покаже стійкість такого виправлення і неможливість вчинення ним в подальшому інших злочинів.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 слід скасувати, звільнивши останнього з-під варти негайно.
Окрім цього, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання обвинуваченому ОСОБА_6 підлягає зарахуванню строк перебування його під вартою під час досудового розслідування та судового розгляду з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, з часу фактичного затримання 29.09.2022 до дня винесення цього вироку з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Арешт, накладений на майно, згідно ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2022, відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, слід скасувати.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_6 в строк покарання строк тримання під вартою з 29.09.2022 до дня винесення цього вироку, тобто 14.02.2023, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 скасувати та звільнити його з під варти негайно в залі суду.
Скасувати арешт накладений згідно ухвали Личаківського районного суду м. Львова від 04.10.2022 на розкладний ніж сірого кольору, куртку чорного кольору з сірими вставками на плечах, светр сірого кольору в смужку бежевого кольору, джинси чорного кольору та кросівки чорного кольору.
Речові докази:
- DVD-R диски, на яких містяться відеозаписи з камер відеоспостереження, які приєднані до матеріалів справи - залишити при справі;
- розкладний ніж сірого кольору, загальною довжиною 15,5 см., з маркуванням «NAVY K-503/440С», який передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області -- знищити;
- куртку чорного кольору з сірими вставками на плечах, светр сірого кольору в смужку бежевого кольору, джинси чорного кольору та кросівки чорного кольору, які передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області - знищити.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1