вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21
E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
14.02.2023 Справа № 917/136/23
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши
заяву Публічного акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс"
про забезпечення позову
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс"
до Приватного підприємства "Кубометр"
про стягнення 712 500,00 грн
встановив:
До Господарського суду Полтавської області звернулося Публічне акціонерне товариство "Полтаваплемсервіс" з позовом до Приватного підприємства "Кубометр" про стягнення 712 500,00 грн передоплати за договором поставки обладнання з монтажем № 020421 від 26.04.2021.
Позивач також заявив до відшкодування 10687,50 грн витрат на сплату судового збору та 17 900,00 грн витрат на підготовку експертного висновку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2023 року цей позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М.
Ухвалою від 30.01.2023 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки.
Ухвалою від 08.02.2023 суд відкрив провадження у справі, визнав справу малозначною, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Публічне акціонерне товариство "Полтаваплемсервіс" подало заяву про забезпечення позову (вхід. №1846 від 13.02.2023).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.02.2023 заяву про забезпечення позову Публічного акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс" передано для розгляду судді Безрук Т. М.
В заяві про забезпечення позову Публічне акціонерне товариство "Полтаваплемсервіс" прохає накласти арешт на грошові кошти, які перебувають у банківських установах та обліковуються на банківських рахунках, і на рухоме майно, зокрема: автомобіль марки VOLVO, модель - ХС90, рік випуску - 2017, колір - сірий, тип авто - легковий, тип кузову - універсал; автомобіль марки ІVЕСО, модель - MAGIRUS, рік випуску - 2001, колір - червоний, тип авто - вантажний, тип кузову - сідловий тягач, що належать Приватному підприємству "Кубометр" в межах ціни позову з урахуванням суми судового збору (10 687,50 грн) та витрат на проведення експертизи (17 900,00 грн), що разом становить 741 087,50 грн, які будуть виявлені державним або приватним виконавцем у процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що існує загроза, що Приватне підприємство "Кубометр" не поверне кошти за завідомо поставлене неякісне обладнання, оскільки підприємство не має таких коштів. Відповідно до даних, отриманих із сайту https://youcontrol.com.ua/, відповідач має незначний розмір статутного капіталу в розмірі 2000,00 грн та має у власності два транспортні засоби, зокрема: автомобіль марки VOLVO, модель - ХС90, рік випуску 2017, колір сірий, тип авто - легковий, тип кузову - універсал; автомобіль марки ІVЕСО, модель - MAGIRUS, рік випуску 2001, колір червоний, тип авто - вантажний, тип кузову - сідловий тягач; іншого зареєстрованого майна відповідач не має.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Полтаваплемсервіс" про вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, відповідачу вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Положеннями абз. 1 ч. 6, ч. 3, 4 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Згідно з постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13 січня 2020 року у справі № 922/2163/17 забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, для забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.
Заявник не надав доказів, які свідчать про можливе ухилення відповідачем від виконання рішення суду.
Заявник не надав доказів здійснення відповідачем заходів, спрямованих на ліквідацію підприємства, чи на продаж належного йому майна.
Посилання заявника на недостатній розмір статутного капіталу та рухомого майна не є само по собі доказом можливого ухилення відповідачем від виконання рішення суду, оскільки ці обставини існували і на дату виникнення правовідносин між сторонами.
Сама по собі несплата боржником заявлених у позові коштів не свідчать про можливе ухилення від виконання судового рішення.
Наявність спору між сторонами щодо предмету справи також не є підставою для висновку про ухилення відповідачем від виконання рішення суду.
Саме лише припущення про можливість утруднення чи неможливість виконання судового рішення без підтвердження цих обставин відповідними доказами не є достатньою підставою для задоволення заяви.
За таких обставин, заявником не доведено те, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 136, 137, 138-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Відмовити Публічному акціонерному товариству "Полтаваплемсервіс" у забезпеченні позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду. Дата підписання ухвали: 14.02.2023
Суддя Т. М. Безрук