"14" лютого 2023 р. Справа № 916/81/23
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/81/23 за позовом Громадської спілки «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, прим. 57, офіс 11; ел. пошта: 42502769@mail.gov.ua) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Мьюзік» (03124, м. Київ, вул. М. Василенко, 7-А; org@bestmusic.com.ua) до Фізичної особи - підприємця Абраменка Андрія Олеговича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 62025грн,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач в обґрунтування власних позовних вимог, зазначає, що за договором №АВ110620 від 26.06.2020 отримав в управління майнові авторські права ТОВ "БестМьюзік", а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання об'єктів, у т.ч. шляхом публічного виконання. Поряд із цим позивач вказує, що на підставі договору №АВ110620 від 26.06.2020 набув право вживати будь-які законні заходи, направлені на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторських прав, подавати позови на захист порушених прав. Також позивач стверджує, що щодо музичного твору « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (виконавець ОСОБА_2) отримав вищезазначені права від правовласника на підставі декларації-доручення від 10.01.2022.
Позивач відмічає, що його представником - Гавзінським Е.І. проведено 28.09.2022 збір доказів (фіксації фактів) використання відповідачем музичних творів в публічному закладі - склад взуття «Конфіскат» за адресою: м. Одеса, вул. І.Рабіна, 2, в якому здійснює господарську діяльність відповідач, зокрема, встановлено використання відповідачем наступного об'єкту, майнові авторські права на які належать позивачу: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_2).
Спираючись на положення ч.2 ст.52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», додатку до договору про управління майновими авторськими правами від 26.06.2020, з огляду на використання (на думку позивача) творів позивач нарахував до стягнення з відповідача компенсацію в розмірі 62025грн.
Відповідач правом на подання заперечення щодо розгляду справи в спрощеному провадженні без виклику сторін, відзиву на позов не скористався. За таких обставин, суд розглядає дану справу за наявними в ній матеріалами з врахуванням положень ч.2 ст.178 ГПК України, якими передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При цьому, суд враховує, що ухвалу суду від 06.01.2023 не було вручено відповідачу із поміткою «за закінченням терміну зберігання», однак, представник відповідача 27.01.2023 із матеріалами справи ознайомився.
Так, положення ч.1 ст.248 ГПК України визначають, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Отже, враховуючи, вжиті судом заходи із забезпечення повідомлення відповідача про розгляд судом справи №916/81/23 засобами поштового зв'язку, суд, зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, дійшов висновку в контексті гарантій ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року щодо розумного строку розгляду справи, про необхідність розгляду справи по суті за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 06.01.2023. відкрито провадження у справі №916/81/23, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
Відповідно до Витягу з Реєстру організацій колективного управління №18 від 15.09.2020 ГС «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» включено до Реєстру організацій колективного управління 23.01.2020. Сфера, за якою організація зареєстрована: 1) у будь-якій сфері добровільного колективного управління; 2) у таких сферах розширеного колективного управління: публічне виконання музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів; публічне сповіщення музичних недраматичних творів з текстом і без тексту, включно з тими творами, що включені до складу аудіовізуальних творів, крім кабельної ретрансляції; право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань чи публічну демонстрацію відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання із комерційною метою; право на справедливу винагороду, спільну для виконавців та виробників фонограм (відеограм), за публічне сповіщення фонограм і зафіксованих у них виконань, відеограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих для використання з комерційною метою, крім кабельної ретрансляції; 3) у таких сферах обов'язкового колективного управління: право слідування щодо теорії образотворчого мистецтва; ренрографічне відтворення творів та їх частин (уривків); відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також аудіовізуальних творів та їх примірників; кабельна ретрансляція об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.
Як вбачається із опису вкладення у цінний лист від 16.10.2022 та накладної Укрпошти від 16.10.2022, позивачем було надіслано відповідачу вимогу про звернення із заявою щодо надання дозволу на використання об'єкту авторського права - музичного твору: «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_2).
26.06.2020 між ГС "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (організація) та ТОВ «Бест Мьюзік» (правовласник) було укладено договір №АВ110620 про управління майновими авторськими правами, відповідно до умов якого правовласник надає організації повноваження (невиключне право) здійснювати управління майновими правами на об'єкти авторських прав (у тих сферах про які йдеться в цьому договорі), що належать правовласнику, а саме: дозволяти та/або забороняти в інтересах правовласника використання таких об'єктів третіми особами, а також здійснювати інші дії передбачені цим договором та законом. Надання повноважень на управління правами за цим договором передбачає, право на укладання організацією договорів про надання дозволів на використання об'єктів авторських прав третіми особами та/або договорів про виплату винагороди за використання об'єктів авторських прав, здійснення функцій по розподілу та виплаті такої винагороди, а також здійснення будь-яких інших функцій, які прямо не заборонені законом. Правовласник уповноважує організацію отримувати від третіх осіб, зокрема від організацій колективного управління, винагороду, зібрану ними за використання об'єктів авторського права (переданих в управління правовласником організації), у тому числі впродовж періодів передуючих укладенню цього договору. Правовласник визнає право організації укладати договори про надання дозволів на використання об'єктів авторського права, а також договори про виплату винагороди за використання об'єктів, авторського права, в тому числі, із особами, які діють від імені користувачів на підставі договорів доручення (п.п.2.1., 2.2., 2.5., 2.7. договору).
Відповідно до п.п.4.1., 4.3. договору №АВ110620 від 26.06.2020 організація отримує повноваження здійснювати управління майновими правами правовласника на колективній основі щодо наступних видів використання об'єктів авторських прав: публічне виконання та публічне сповіщення об'єктів авторських прав. Правовласник передає організації за цим договором невиключне право здійснювати збір винагороди при використанні об'єктів майнових авторських прав щодо способів, зазначених в пункті 4.1.1.1. та 4.1.1.2. договору.
Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав правовласника на об'єкти авторських прав, повноваження на управління якими передані організації за цим договором. Організація має право вживати будь яких законних заходів, направлених на захист майнових прав правовласника, в тому числі - здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторських прав. У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання за письмовим погодженням з правовласником має право пред'являти заяви, (судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав правовласника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. При цьому, при здійсненні судового захисту інтересів правовласника стосовно майнових прав, які передані організації в управління, організація може виступати в судовому процесі як від власного імені, так та і від імені правовласника беручи за основу приписи закону. При цьому, якщо в зазначеному вище випадку організація виступатиме від імені правовласника, то ані організації, ані представникам залученим організацією до представництва в судовому процесі, довіреність від правовласника не потрібна (факту наявності цього договору для такого представництва достатньо). Правовласник підтверджує, що організація при захисті прав правовласника в судовому порядку має процесуальні права та обов'язки особи, в інтересах якої вона діє (правовласника) в рамках передбачених законом (п.п.6.1., 6.2., 6.3. договору №АВ110620 від 26.06.2020).
Відповідно до п.9.1. договору №АВ110620 від 26.06.2020 цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково.
У додатку до договору №АВ110620 від 26.06.2020 його сторони погодили, що в сфері публічного виконання творів дозволи третім особам на виключній основі надає організація. За загальним правилом, організація надає дозволи на використання всіх творів, яких стосується договір, в цілому і ціна за отримане право на використання способом публічного виконання всіх таких творів не може бути меншою ніж сума еквівалентна 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань). Водночас, щодо використання способом публічного виконання одного твору, якого стосується цей договір, то організація вправі надати дозвіл на таке використання за ціною не нижче, ніж сума еквівалентна 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб на 1 січня року, в якому матиме місце використання (в незалежності від кількості використань).
За підписом ТОВ «Бест Мьюзік» 10.01.2022 оформлено декларацію - доручення до договору №АВ110620 від 26.06.2020 стосовно музичного твору - «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_2).
ТОВ «Бест Мьюзік» є правовласником вказаних музичних творів на підставі договору про передачу виключних авторських і суміжних прав №253-ПФ від 18.06.2018, укладеного із ТОВ «Мова Мьюзік».
Також позивачем до справи подано акт від 28.09.2022, складений представником ГС - Гавзінським Е.І. щодо фіксації використання у складі взуття «Конфіскат» за адресою: м. Одеса, вул. І.Рабіна, 2, музичного твору - «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_2).
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення позивача, його мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ч.1ст.420 ЦК України до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.
Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч.2-4 ст.426 ЦК України).
Положення ч.ч.1, 2 ст.432 ЦК України передбачають, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про: застосування негайних заходів щодо запобігання порушенню права інтелектуальної власності та збереження відповідних доказів; зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності; вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів; вилучення з цивільного обороту матеріалів та знарядь, які використовувалися переважно для виготовлення товарів з порушенням права інтелектуальної власності або вилучення та знищення таких матеріалів та знарядь; застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об'єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення; опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення щодо такого порушення.
Згідно ст.435 ЦК України первинним суб'єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб'єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
Статтею 441 ЦК України визначено, що використанням твору, в тому числі, є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.
До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічне виконання і публічне сповіщення творів; публічну демонстрацію і публічний показ; будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення; переклади творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо; розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору; подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер; імпорт примірників творів. Цей перелік не є вичерпним. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів. За винятком випадків, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори. Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування. Обмеження майнових прав, встановлені статтями 21 - 25 цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси автора (ч.ч.1, 2, 3, 4, 5, 6 ст.15 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Згідно статті 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону (ч.1 ст.31, ч.2 ст.32 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто; через свого повіреного; через організацію колективного управління. Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є: вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39 - 41 цього Закону, з урахуванням умов використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21 - 25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам; піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, незаконне оприлюднення програм організацій мовлення, камкординг, кардшейрінг, а також Інтернет-піратство, тобто вчинення будь-яких дій, які відповідно до цієї статті визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет; плагіат - оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору; ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення; вчинення дій, що створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав; будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права і (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження і застосування засобів для такого обходу; підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління; розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі; камкординг, кардшейрінг (ст.ст.45, 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
За приписами ч.1 ст.52 вищезгаданого Закону за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Зі змісту п.г) ч.2 вищезазначеної статті вбачається, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.
У п.29 Постанови Пленуму ВГСУ №12 від 17.10.2012 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" роз'яснено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке: 1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача; 2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Так, суд не може прийняти складений позивачем в односторонньому порядку акт від 28.09.2022, так як він складений одноосібно та не може засвідчувати те, що будь-яка подія мала місце.
Поряд із цим, наявний у справі фіскальний чек від 28.09.2022 щодо придбання у ФОП Абраменко А.О. товарів не підтверджує факт правопорушення у сфері майнових інтелектуальних прав.
Одночасно, позивачем у графі «додатки» позову зазначено, що до суду надається диск з оригінальною копією відео-звукозапису від 28.09.2022. Між тим, такого доказу до матеріалів справи надано не було, про що Господарським судом Одеської області складено акт від 09.02.2023 №01-11/24/2023.
Таким чином, позивачем не надано суду доказів, що підтверджують факт публічного виконання відповідачем 28.09.2022 у складі взуття «Конфіскат» за адресою: м. Одеса, вул. І.Рабіна, 2, музичного твору, майнові авторські права на який належать позивачу, а саме - «ІНФОРМАЦІЯ_1» (виконавець ОСОБА_2), внаслідок чого є необгрунтованою та не підтвердженою позовна вимога позивачів про стягнення з відповідача 62025грн компенсації за порушення майнових авторських прав.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що позовні вимоги позивача не підлягають судом задоволенню у повному обсязі, понесені ним судові витрати у вигляді 2481грн. судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити повністю у задоволенні позову Громадської спілки "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, прим.57, оф.11; 2938401517@mail.gov.ua) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Мьюзік" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7А) до Фізичної особи - підприємця Абраменка Андрія Олеговича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 62025грн.
2. Понесені Громадською спілкою "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, 5, прим.57, оф.11; 2938401517@mail.gov.ua, код ЄДРПОУ 43370642) витрати на оплату судового збору в сумі 2481 грн покласти на платника.
У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 14 лютого 2023 р.
Суддя І.А. Малярчук